5.Будова та функції вегетативної нервової системи.
Французький фізіолог Біш (початок ХІХ ст..) розділив функції організму на соматичні та вегетативні. Соматичні функції зводяться до сприйняття зовнішніх подразників та створення реакцій-відповідей скелетними м’язами у вигляді рухів. Іншими словами, соматична нервова система, яка регулює здійсненням цих функцій, забезпечує моторні реакції та екстерорецептивну діяльність.
До вегетативних функцій відноситься сприйняття як зовнішніх, так і внутрішніх подразників, а також забезпечення обміну речовин, дихання, кровообігу, виділення, травлення, росту та розвитку у цілому організмі. Тому вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішніх органів, судин, потових залоз, живлення скелетних м’язів і нервової системи тощо.
5.1.Порівняльна характеристика соматичної та вегетативної нервових систем
Вегетативна нервова система немає окремих чутливих (аферентних) шляхів. Її чутливі волокна йдуть разом з чутливими волокнами соматичної нервової системи. Від соматичної системи вегетативна відрізняється наступним:
Соматичні рухові волокна виходять зі спинного мозку сегментарно, а вегетативні лише з певних центрів.
Соматичні нервові волокна мають м’якотну оболонку, а вегетативні – ні.
Тіла соматичних нейронів розміщені у передніх рогах спинного мозку, а їх аксони, не перериваючись досягають скелетних м’язів. Нервові відростки вегетативних нейронів перериваються у вегетативних вузлах. Вони поділяються на прегангліонарні (передвузлові) та постгангліонарні (післявузлові) волокна.
Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з 2-х нейронів (аферентного та еферентного), а вегетативної – з 3-х (є проміжний нейрон між аферентним та еферентним).
Соматичні реакції можуть бути довільними, під контролем свідомості; вегетативні реакції свідомо не контролюються (крім функції дихання), тому вегетативну нервову систему називають ще автономною нервовою системою
.
5.2. Будова вегетативної нервової системи
Вегетативна нервова система складається з двох відділів - симпатичної та парасимпатичної нервових систем.
Будова симпатичної нервової системи.
Симпатична нервова система складається з: центрального відділу, до якого входять нейрони бічних рогів спинного мозку на рівні VІІІ шийного, всіх грудних і 3-х поперекових сегментів, та периферійного відділу, що включає нервові волокна та симпатичні вузли (ганглії).
Симпатичні вузли бувають: прихребетними (паравертебральними) та передхребетними (превертебральними). Прихребетні вузли відповідають сегментам спинного мозку. З’єднуючись між собою міжвузловими волокнами, вони утворюють правий та лівий симпатичні стовбури. Отже, симпатичні стовбури – це два ланцюжки паравертибральних вузлів, які з’єднані між собою міжвузловими волокнами та розташовані вздовж хребта.
Прегангліонарні волокна, які йдуть до вузлів, належать до білих нервових волокон. Від вузлів відходять сірі постгангліонарні нервові волокна.
Постгангліонарні волокна симпатичної нервової системи можуть утворювати сплетіння по ходу артерій, які живлять той чи інший орган. Наприклад, гілки верхнього шийного вузла утворюють сплетіння на сонних артеріях, яке інервує структури лицевого черепа. Або глибоке та поверхневе сплетіння, утворені гілками від усіх трьох шийних вузлів. Дуже важливим для функціонування нашого організму є черевне (сонячне) сплетіння, утворене нервовими волокнами грудних, поперекових і крижових відділів спинного мозку.
Будова парасимпатичної нервової системи.
Як і симпатична нервова система, парасимпатична складається з центрального та периферійного відділів. Центральний відділ представлений парасимпатичними ядрами у середньому і довгастому мозку та крижових сегментах спинного мозку, а периферійний – нервовими волокнами у складі ІІІ, VII, IX, X пари черепних та тазових нервів. Наприклад, нервові волокна з середнього мозку інервують м’яз-звужувач зіниці, війковий м’яз; з довгастого мозку знервуються слізні залози, залози ротової та носової порожнин. Найбільше парасимпатичних волокон у складі блукаючого нерву (n. vagus). Вони інервують органи шиї, грудної та черевної порожнин. Парасимпатичні нервові волокна перериваються в інтрамуральних (у стінках органів) або біляорганних вузлах.