2.2. Функції спинного мозку.

Отже, розрізняють дві основні функції спинного мозку – рефлекторну та провідникову. На прикладі діяльності пірамідного шляху ми розглянули провідникову функцію. Рефлекторна функція залежить від сенсорної інформації, що надходить від усіх видів рецепторів.

Рефлекторні реакції спинного мозку сегментарні. Вони допомагають підтримувати тонус м’язів, виконувати рух і вегетативні функції. Частина з них залежить від самого спинного мозку, а частина – від головного.

Розрізняють тонічні та фазні рефлекси.

А. Тонічні рефлекси.

1). Міотатичний: тримає у тонусі м’язи, наприклад, нижньої кінцівки, через що вона фізіологічно знаходиться у злегка зігнутому положенні; при перерізці сідничного нерву відповідна кінцівка стає дещо довшою, за протилежну.

2). Шийні: у м’язах шиї є рецептори, які збуджуються при зміні положення голови. Рефлекторна дуга замикається на рівні І-ІІ шийних сегментів. Ефект забезпечують м’язи тулуба і кінцівок перерозподілом тонусу.

Б. Фазні рефлекси.

1). Сухожильні: виникають при швидкому розтягуванні м’язу ( у відповідь на легкий удар молоточком по сухожиллю). Проявляється скороченням м’язу. Рефлекторна дуга двохнейронна, моносинаптична.

Сухожильні рефлекси бувають: колінний (рефлекторна дуга замикається у ІІІ-ІV поперекових сегментах спинного мозку); ахіловий (у І-ІІ крижових сегментах); ліктьовий (у V-VІ шийних сегментах).

2). Шкірні : виникають при подразненні шкіри, є захисними, полісинаптичними. Шкірні рефлекси бувають черевні (верхній, середній, нижній), які на проведення штриха по шкірі проявляються скороченням м’язів черевної стінки в ділянці подразнення; кремастерний (яєчковий), при якому піднімається яєчко при проведенні штриха по внутрішній поверхні стегна.

3). Розгинальний перехресний: рефлекторне розгинаня однієї кінцівки часто супроводжується розгинанням протилежної, на яку переноситься маса тіла.

4). Ритмічні рефлекси: рухи кінцівок при ході чи бігу, почісуванні. Виникають при тривалій дії на шкіру подразників помірної сили.

2.3. Спінальний шок.

Крім забезпечення рефлекторної діяльності, спинний мозок виконує ще багато функцій. Імпульси, що поступають у спинний мозок по низхідних щляхах можуть контролювати різноманітні впливи на мотонейрони і навіть видозмінювати інформацію, що поступає у мозок по аферентним нейронам. Тому часткове або повне перерізування спинного мозку викликає різке порушення діяльності спінальних сегментів нижче місця перерізування (спінальний шок), в першу чергу через виключення зв’язків з головним мозком, які тонізують центри спинного мозку.

Тривалість шоку залежить від розвитку ЦНС: у жаб – кілька хвилин, у мавп – кілька тижнів, у людини – кілька місяців. Під час шоку виникає гіперполяризація постсинаптичної мембрани мотонейронів спинного мозку, що є основою гальмування.

Якщо травматичний розрив спинного мозку був на рівні ІІ-ХІІ грудних сегментів (найчастіше), виникає повна параплегія, зникнення всіх довільних рухів, які інервуються сегментами нижче травми (порушення пірамідних шляхів); повністю втрачаються всі види шкірної чутливості.

Недовільні рухові рефлекси протягом тижнів і місяців поступово відновлюються (спочатку згинальні, потім розгинальні), навіть посилюються, з’являються патологічні.