Гарменс ван рейн ремрант (1606-1669)

Рембрандт

«Автопортрет із Саксією на коліна»х 1636р

Т ворчість Рембрандта (1606—1669) була найвищим злетом голландської культури XVII ст. Перші картини Рембрандт написав, виконуючи численні замовлення заможних людей. Молодий художник влучно вхоплював схожість, віртуозно писав дорогі одежі, підкреслював ха­рактерні риси своїх героїв. Але з роками Рембрандт почав приділяти більше уваги внутрішньому світу героїв своїх полотен, підкорюючи цій меті всю свою майстерність. Він прагнув показати неповторність та оригінальність осо­бистості, передати настрій, портрети близьких та добре знайомих людей, чиє життя йому добре відоме.

Рембрандт

«Святе сімейство» 1645р.

Рембрандт

«Флора» 1634р.

Р ембрандту подобалось писати самого себе, позуючи перед дзеркалом. Це були своєрідні бесіди із самим собою, коли Рембрандт намагався розібратись у автопортретів. У ранніх він зображував себе в оксамитових беретах, камзолах, плащах. Пізніше, у зрілий, важкий пе­ріод життя, художник постає у темній куртці з хусткою, що пов'язана навколо голови, із сумним, зморшкуватим обличчям га палітрою у грубих руках. Жииття Рембрандта складалось драматично. Спочатку — добробут, щасливе подружнє життя із дружиною Саскією, яку він теж робив героїнею своїх картин. Він зображував її то «Флорою», то «Єврейською нареченою», то «Одаліскою». Але Саскія рано померла і домашні справи прийшли у занепад. Багатство поступово спливало. У Рембрандта відняли усе, що він любив: за безцінь було продано його майно, зібрання художніх цінностей, рідкісних гравюр. Та творча воля художника не слабшала. Він творив, як бог. Прийоми його роботи були новими, тож залишались для сучасників нерозгаданими таємницями. У своїх картинах Ребрандт знову повертається до міфологічних та біблейських сюжетів від я ких відійшли голандські живописці. Він пише картину на тему притчі про блудного сина, але виражає в ній загальнолюдський сенс прощення, спокути, закликає до співчуття та великодушності. У Євангельському «Святому сімействі» він з ніжністю створює образ юної матері, що схилилась до свого немовляти.

Рембрандт

Повернення блудного сина 1668-1669рр.

Ремрандт створив величезний художній спадок : 400 картин(крім тих що не зберглися), а також 287 гравюр і тисячі малюнків, але помер забутим невідомим злидарем.

Запитання для контролю:

1. Чому в житті цих митців таке вагоме місце посідала дружина, жінка? В полягає ідеал жіночої краси цього часу?

2. Чим схожі долі митців, а в чому відмінні?

3. Чому Рубенса називали «королем живопису та живописцем королів

і чому він і за життя, і після смерті залишався в пам'яті сучасників та нащадків?

4. Які людські почуття звеличує Рембрандт у картині «Повернення блудного сина»? Чи можна назвати його тонким психологом?

5. Чим не подобався живопис Рембрандта другої половини його життя багатим бюргерам? Чому вони відвернулися від нього? Що призвело його до злиденної смерті?