
- •Тема 2. Стародавній Єгипет
- •Тема 3. Греція — колиска європейської культури
- •Тема 4. Італія. Відродження
- •Мікеланджело буанаротті (1475-1564)
- •Рафаель санті (1483-1520)
- •Тема 5. Золота доба живопису
- •Мікеланжело караваджио(1573—1610)
- •Ніколя пусен (1594 – 1665)
- •Тема 6. Іспанія. Асиміляція культур Заходу і Сходу
- •Д оменіко ель греко (1541-1614)
- •Дієго веласкес (1599—1660)
- •Тема 7. Живопис Голландії
- •Гарменс ван рейн ремрант (1606-1669)
- •Тема 8. Російське мистецтво хіх-хх століття
- •Карл брюлов (1799 – 1852)
- •Запитання для контролю:
- •Тема 9: Імпресіонізм. Франція
- •1881 – 1882 Лондон, галерея Інстинуту Курто
- •1863Р. Париж, музей Орсе
- •Запитання для контролю:
- •Тема 10. Пошуки гармонії. Постімпресіонізм.
- •Поль гоген (1848-1903)
- •Запитання для контролю:
- •Тема 11. Авангардизм у мистецтвіі
- •Запитання для контролю:
- •Тема12. Радянське мистецтво
- •Запитання для контролю:
- •Тема13. Види та жанри образотворчого мистецтва живопис та його різновиди
- •Графіка
Тема 5. Золота доба живопису
Зазнавши потужного впливу попередньої епохи Відродження, мистецтво XVII ст. переживало бурхливий розквіт. Рубенс та Рембрандт, Веласкес та Караваджо, Пуссен та Вернер — ці геніальні майстри представляли школи живопису в різних країнах. Однак героїчні ідеали Відродження у XVII ст. дещо померкли. Майстри мистецтва стали показувати трагічність життя, крах надій, страждання та загибель героїв. Два стилі — бароко та класицизм — панують у мистецтві XVII ст. Стиль бароко зародився в Італії. Італійське слово «бароко» означає «вигадливий», «дивний». Художники, що працювали у стилі бароко, намагались створити чарівну ілюзію, вразити розум та почуття глядача пишністю та грандіозністю. Перші ознаки класицизму проявились у другій половині XVI ст. в Італії, але батьківщиною класицизму по праву вважається Франція. Головна риса класицизму — звернення до античного мистецтва, ствердження високих громадянських та моральних ідеалів.
Мікеланжело караваджио(1573—1610)
Одним з представників стиля барокко був Мікеланжело Караваджио. Його картини вражали своєю незвичністю і тому викликали гарячі суперечки. Таким самим був і характер цього художника — сміливий, глузливий, високомірний.
У молоді роки, коли йому ще не виповнилось і вісімнадцяти, Караваджо виконував випадкові замовлення: писав невеликі натюрморти, портрети юних музикантів, вуличних торговців.

Мікеланжело Караваджо
«Лютняр» 1595р
К
артина
«Лютняр» є типовою для того часу. На
темному фоні — фігура юнака у білій
одежі,
що грає на лютні та співає мадригал.
Обличчя
музиканта освітлене невидимим джерелом
світла, що створює своєрідну світлотінь.
Цю світлотінь на картинах Караваджо
сучасники називали «підвальною», але
у мистецтві майстра саме вона є одним
із найпотужніших
засобів
впливу на глядача.


Покладення у гроб
1600 – 1601рр.
Розп'яття святого Петра
1600 – 1601рр.
С
еред
картин Караваджо нема святкових сюжетів,
таких як Благовіщення, Обручення,
Введення у храм, що так любили майстри
Відродження. Він тяжіє до трагічних
тем. На його полотнах люди страждають,
терплять жорстокі муки. Караваджо
спостерігав тяготи життя. На картині
«Розп'яття святого Петра» ми бачимо
страту апостола, якого розіп'яли на
хресті униз головою. Як народну драму
Караваджо показує сцену «Покладення у
гроб». Мертве тіло Христа обережно
підтримують учні. Завмерла рука Спасителя
звисає до гробової плити над чорним
проваллям могили. У картинах Караваджо
на євангельські сюжети вражає буденний
вигляд персонажів. У них він показує
життя простого люду. Сучасники
Караваджо свідчать: він зневажав усе,
що не було скопійовано з життя. Худож
ник називав такі картини дрібничками,
дитячими й іграшковими речами.
Караваджо глибоко відчував страждання
знедоленого народу. Його життя та
мистецтво були відзначені сміливістю,
невичерпною енергією й мали величезний
вплив на інших художників. Вірність
натурі — цей принцип реалістичного
мистецтва Караваджо успадкували й
розвинули такі генії XVII
ст.,
як Рембрандт, Веласкес, Хальс.