Графіка

Якщо живопис — це мистецтво барв, то основні кольори графіки — чорний і білий. Засоби вираження у графі­ці — лінія, малюнок, перехід світла та тіні. Незважаючи на те, гцо художник-графік обмежений лише двома кольорами та їхніми відтінками, лінією та плямою, він може передавати розмаїття світу, м'якість тканини, про­зорість скла, блиск сталі.

Малюнок

Головний засіб вираження у графіці — ма­люнок. Він лежить в основі всіх видів обра­зотворчого мистецтва. Не вміючи малювати, неможливо стати ні архітектором, ні скульп­тором, ні живописцем. Особливу роль малюнок відіграє у живописі. Без нього картина не має форми, руху, ви­разності, тому кращі живописці всіх часів невтомно тренувались у малюванні. З нього починається створення картини. Зазвичай робота над картиною починається з начер­ку, з першої ідеї, коли дається загальне розміщення предметів картини. Замальов­ка — більш детальний, ніж начерк, малюнок, найчастіше виконаний з натури. Замальовка вже уточнює різноманітні деталі. Рембрандт, перш ніж створити свою відому «Жебрачку з клюкою», зробив більше десяти попередніх замальовок.

Начерки роблять швидко: адже треба зафік­сувати найхарактерніше, найсут­тєвіше. Більш складні малюн­ки називаються етюдами та ескізами. У них автор шукає найкращу побу­дову картини, працює над виразністю обра­зів, розташуванням фі­гур. Прикладом такого малювання можуть слугувати численні ескізи та етюди до картини Сурікова «Бояриня Морозова»

Станкова графіка

Нарівні з етюдами та ескізами з'являється і станковий малюнок. Така назва походить від станка-мольберта, на якому створюється малюнок. Малюнки стають різноманітними за манерою виконання: строгими, пластич­ними або вільно-живописними. Німецькі ху­дожники А. Дюрер, Г. Гольбейн мали виразні малюнки, олівцеві портрети, що прославили імена цих художників.

У ХІХ ст. майстри збагатили малюнок новими темами глибинного та психологічного змісту. Такі малюнки створювали новий вигляд журналів, книжок. Малюнки російських художників відзначались досконалістю форми, вірністю натурі. Прекрасними сисувальниками були відомі російські живописці К.Брюллов, О.Іванов, П.Федо­ров, М. Врубель, І. Рєпін, та багато інших.

Друкована графіка

Малюнок для відтворення на друкарському станку спочатку наноситься на дерево, лі­нолеум, металеві пластини, камінь, а потім роблять відбитки, розмножують. Це друко­вана графіка.

Монотипія — один з найпростіших видів друкарської техніки, коли фарбу вручну наносять на яку-небудь ідеально гладку по­верхню. Отриманий на папері відбиток буває єдиним, унікальним. За тонкістю кольорово­го співвідношення він нагадує акварель. Гравюра — вид графіки, коли відбитки отримують з дерев'яних дощок, лінолеуму, металевих пластин, картону, пластмаси. Най­давніший вид гравюри — ксилографія, коли малюнок вирізають різцем по дереву.

Матеріали малюнка

Малюнок роблять зазвичай графітовим олівцем зі стрижнем у дерев'яній оболонці або стрижнем без оболонки, гцо встав­ляється в різноманітні держаки, а також вугіллям, тушшю, пером. Багато шедеврів малювання створені сангіною — червоною крейдою. Її червонувато-коричневий колір передає тепло людського тіла. Більшість малюнків сангіною — зображення людей. Якщо малюнок треба зробити кольоровим, то використовують пастель — кольорову крейду, акварель, гуаш, кольорові олівці або фломастери.

Пастель, акварель — матеріали, що викори­стовуються і в живописі, і в графіці, якщо потрібно зробити якісь кольорові плями.

60