1. Предмет і завдання курсу «Українська мова за правознавчим спрямуванням», його роль і значення у професійній діяльності.

Предметом курсу є:

• Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української літературної мови й основа професійної мови юриста;

• Структура офіційно-ділового стилю;

• Засоби мови з точки зору їх доцільності/недоцільності, організації і вираження думки в професійній діяльності;

• Несловесні засоби мови в професійному спілкуванні;

• Документ як матеріальне втілення, реалізація письмової форми стилю.

___Предметом курсу є і вибір мовних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксичних, мовноетичних) вираження думок відповідно до змісту, мети, ситуації професійного спілкування, форми мови (усної чи письмової), їх організація, шляхи уникнення помилок тощо.

Завдання курсу:

• Ознайомлення студентів і слухачів зі стильовою диференціацією сучасної української літературної мови, їх джерелами й умовами існування;

• Ознайомлення з офіційно-діловим стилем як функціональним різновидом літературної мови, з його особливостями, рисами;

• Вивчення стильових засобів творення офіційно-ділових текстів, мовних і позамовних чинників їх вибору;

• Вивчення структури офіційно-ділового стилю (підстилів і жанрів) і причини існування;

• Вивчення українського мовного етикету, особливостей його функціонування в ситуаціях професійної діяльності;

• Вироблення навиків вибору потрібних засобів через їх зіставлення з наявними варіантами.

Роль і значення:

• Навчить працювати з довідковою літературою, укладати різноманітні тексти (як усні, так і письмові) майбутнього фаху;

• Виробить свідоме ставлення до відбору мовних засобів у конкретній ситуації професійного спілкування;

• Сприятимуть формування умінь уникати помилок, редагувати офіційні тексти;

• Стануть передумовою вивчення таких навчальних предметів, як діловодство, психологія ділових стосунків, термінологія фаху тощо.

Найголовнішими функціями можи є комунікативна та когнітивна, або гносеологічна.

Комунікативна виявляється в можливості та потребі спілкування.

Гносеологічна (пізнавальна) полягає в тому, що за допомогою мови ми пізнаємо світ, вивчаємо те, що нас оточує.

Можна говорити і про такі функції мови, як історична, соціальна, експресивна, імпресивна, волюнтативна, естетична, ідентифікаційна тощо.

2. Державна мова: суть, функції, причини існування.

Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства. Громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики.

Функції мови

1. Комунікативна (функція спілкування). Мова- засіб спілкування, інформаційний зв'язок у суспільстві.

2. Номінативна (функція називання). Усе пізнане людиною – предмети, явища, процеси, поняття – дістає певну назву і так під цією мовною назвою існує в свідомості мовців.

3. Мислетворча. Мова – засіб творення думки. Людина мислить у мовних формах.

4. Пізнавальна. Людина пізнає навколишній світ не тільки власним досвідом, а й через мову, бо в ній нагромаджено досвід попередніх поколінь, сума знань про світ.

5. Експресивна (виражальна). Мова надає найбільше можливостей розкрити світ емоцій та почуттів людини, вплинути на них силою своїх переконань чи почуттів.

6. Естетична. Милозвучність, гармонія форми і звучання у процесі спілкування стають для мовців джерелом естетичної насолоди, сприяють розвиткові високого естетичного смаку.

7. Культорологічна. Мова є носієм культури народу – мовотворця. Кожна Людина, оволодіваючи рідною мовою, засвоює культуру свого народу, бо сприймає разом з мовою пісні, казки, легенди, перекази, історію, звичаї, традиції матеріальної культури і духовного життя нації.

8. Ідентифікаційна. Мова – засіб ідентифікації мовців, засоби вияву належності їх до однієї спільноти: я такий, як вони, бо маю спільну з ними мову.