
Інформаційний матеріал:
Підготувала
вчитель початкових класів
Кримківського НВК
Снісар Інна Сеггіївна
На основі відмінностей у предметах праці всі професії запропоновано поділити на п’ять типів: “людина - природа”, “людина - техніка”, “людина – людина”, “людина - знакова система”, “людина - художній образ”.
Людина – природа (П)-предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси, земля, вода: біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник, геолог, океанолог тощо.
Людина - техніка (Т) – предметом праці є машини, апарати й установки, технічні системи, матеріали й енергія: інженер, машиніст, шофер, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар тощо.
Людина - людина (Л) - предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.
Людина - знакова система (З) – предметом праці є схеми, цифри, умовні знаки, формули, слова, шифри, коди, таблиці: програміст, статист, економіст, коректор, друкарка, комірник, обліковець, кресляр, топограф.
Людина – художній образ (Х) – предметом праці є художні образи, їх роль, елементи та особливості, засоби їх побудови: ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник.
Ветеринар
Ветеринар
– це лікар, що спеціалізується на роботі
з тваринами.
Професійні
обов'язки цього спеціаліста полягають
у наступному: лікування і профілактиці
хвороб тварин, а також проведення різних
медичних і косметичних процедур, у тому
числі операцій, ветеринарно-санітарний
контроль при виробництві та реалізації
продуктів тваринництва. Робота
може проводитися в спеціально обладнаному
приміщенні (клініці, лабораторії), вдома
або на відкритому повітрі.
У процесі
роботи зазвичай використовуються
медичні інструменти, лікарські препарати,
хімічні реактиви.
Ці фахівці можуть
працювати у спеціалізованих ветеринарних
клініках і аптеках, в організаціях, що
переробляють і реалізовують продукцію
тваринництва, на фермах, в зоопарках,
цирках, клубах службового собаківництва
та в інших місцях, де перебувають тварини.
Крім того, ветеринари працюють в
наглядових органах, що здійснюють
контроль реалізації продуктів
тваринництва.
У наші дні ця професія,
окрім безпосереднього лікування тварин,
включає безліч різних напрямів. Від
того, наскільки добре організована в
країні ветслужба, залежить здоров'я її
громадян. Річ у тому, що вона проводить
постійну боротьбу з хворобами, які
можуть представляти небезпеку для
людей. Ветеринари контролюють якість
м'яса, молока, яєць та інших продуктів
тваринного походження на ветеринарних
пунктах і станціях, фермах, у відділах
виробничо-ветеринарного контролю на
м'ясокомбінатах, на м’ясо-молочних і
харчових контрольних станціях, у
ветлабораторіях. У селах всі
сільськогосподарські тварини знаходяться
під постійним наглядом цього фахівця,
причому він несе відповідальність не
лише за їхнє здоров'я, але і за дотримання
зоогігієни на фермах, санітарний стан
інвентарю, складає раціон харчування
тварин, робить щеплення від інфекційних
захворювань, приймає роди.
Продукти,
що надходять у продаж, обов'язково
проходять ветеринарно-санітарну
експертизу. В разі небезпеки для
споживачів ветеринар має право
конфіскувати і знищити будь-які з них.
Особливе значення у наші дні має
прикордонний і митний ветконтроль. У
світі постійно виникають вогнища таких
страшних захворювань, як пташиний грип,
коров'ячий сказ тощо. Завдання
прикордонників-ветеринарів - захистити
громадян від цих напастей. Крім того,
усі продукти харчування, що поступають,
обов'язково проходять строгу перевірку
на наявність в них шкідливих хімічних
речовин і отрути. Заборони на ввезення
м'яса з тієї або іншої країни - результат
турботи ветлікарів про безпеку.
Обов'язково контролюють всіх тварин,
яких ввозять в країну і вивозять з неї,
що дає змогу уникати поширення
епідемій.
При виборі професії
ветеринара, в першу чергу, необхідно
керуватися великою любов'ю до тварин.
Цю любов прекрасно відчувають чотириногі
пацієнти, тому від одного доктора вони
згодні витерпіти найболіснішу процедуру,
а іншому не дадуть навіть оглянути себе.
Траплялося, що молодому дипломованому
фахівцеві доводилося змінювати професію
через те, що тварини категорично
відмовлялися з ним «спілкуватися».
Талант ветеринара, як і будь-який інший,
- це дар.
З
давніх часів, з тих пір, як людина
приручила тварин, з'явилася необхідність
стежити за станом їхнього здоров'я.
Брати наші менші страждають від тих
самих захворювань, що і ми: це і звичайна
простуда, і ангіна, і виразка шлунку, і
сечокам'яна хвороба. Нерідко в залишеної
на якийсь час в чиїхось добрих руках
собаки від туги не витримує серце -
трапляється інфаркт. Лікування складних
хвороб, звичайно ж, потребує часу. І
ветеринарам спочатку доводиться боротися
за життя своїх пацієнтів, швидко приймаючи
рішення, а потім довго та тривало стежити
за ними, при цьому заспокоюючи засмучених
власників тварини.
Для
отримання професії необхідна вища
освіта, здобути її можна в спеціалізованих
вузах. Підготовка включає вивчення
обширного переліку медико-біологічних
дисциплін, хімії і фармацевтики, основ
тваринництва, специфіки утримання
різних видів тварин. Слід врахувати, що
в процесі навчання у вузі ветеринари
готуються переважно до роботи із
сільськогосподарськими тваринами
(корови, свині тощо). А щоб опанувати
специфіку роботи з домашніми тваринами
(такими як кішки і собаки), що є більш
затребуваним в місцевих умовах, найчастіше
доводиться отримувати додаткову платну
освіту.
Деякі ветеринари вважають
за краще працювати приватно, дають
оголошення і за дзвінком виїжджають до
хворих тварин додому. Хоча такий бізнес
досить прибутковий, стабільністю він
не відрізняється. До того ж приватні
клініки зазвичай добре обладнані:
новітні лабораторії, апарати УЗД, чудові
операційні. Зрозуміло, що цього всього
не має в своєму розпорядженні окрема
особа, отже, її можливості
обмежені.
Ветеринарові потрібна
розвинена спостережливість, хороша
пам'ять, логічне мислення, терпіння і
доброзичливе ставлення до тварин.
Ветеринарному лікарю, що лікує і оперує,
необхідно мати сильні й спритні руки
для фіксації тварин і проведення
процедур.
Для
лікарів ветнагляду основними професійно
важливими рисами є: наполегливість і
послідовність у прояві професійних
вимог, відповідальність і принциповість
при виконанні службового обов’язку,
оскільки в результаті недотримання
санітарних норм страждають споживачі
неякісних продуктів.
Професія протипоказана тим, у кого є алергія на тварин і ліки, а також фізичні вади, що заважають проведенню оглядів і медичних процедур. Професія характеризується помірним попитом на ринку праці, вона затребувана як у сільській місцевості, так і в містах.