
- •Суть мотивації та її необхідності. Мотивація через потреби по а. Маслоу.
- •Суть менеджменту людських ресурсів та його цикл.
- •Роль менеджера в забезпеченні ефективної діяльності організації. Вимоги до особистості менеджера.
- •Суть конфліктів, їх природа і види. Управління конфліктними ситуаціями.
- •Міжособисті і організаційні комунікації. Перешкоди на шляху комунікацій та способи їх подолання.
- •Поняття про лідерство і авторитет менеджера. Характеристика видів авторитету.
- •Влада і вплив в управлінні. Основні форми влади.
- •Поняття, основні завдання і зміст менеджменту.
- •Класифікація структур управління та їх характеристика.
- •Поняття про організацію та її суть. Рівні керівництва організацією та їх характеристика.
Суть мотивації та її необхідності. Мотивація через потреби по а. Маслоу.
Мотивація – це процес спонукання окремих працівників або групи людей до діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації.
Значення мотивації:
Забезпечення задоволення працівником своєю роботою;
Формування здорового мікроклімату в колективі;
Розвиток самостійності і ініціативи;
Узгодження інтересів між керівниками і підлеглими;
Всебічний розвиток особистості.
Класифікація теорій мотивацій
Первісні теорії мотивацій
Мотивація в практиці використовується давно, але як наука отримала бурхливий розвиток в 40-50-х роках нашого століття.
Всі первісні теорії мотивації будувалися на одному принципі – «батога і пряника». Це означає, що за добросовісну роботу робітнику належить винагорода, а за недобросовісну – покарання.
Людська історія налічує три типи первісних мотивацій:
Модель грубого фізичного примусу до праці – людина працювала під страхом фізичного покарання, навіть смерті. Характерна для рабовласницького середовища;
Модель суворої економічної необхідності – людина ставилася в такі умови, що робота для неї була єдиним засобом існування (не робитимеш помреш з голоду). Характерна для періоду розвитку фабрично-заводських відносин (епоха раннього і середнього капіталізму).
Модель стимулювання праці відповідно до її продуктивності – передбачалася диференційована оплата праці в залежності від кількості і якості виконаної роботи (впроваджувалося чітке нормування робіт, відрядна система оплати праці, тарифна система, система преміювання). Розробив і впровадив Ф.Тейлор. Найбільшого поширення набула на початку ХХ ст.., але не втратила значення до нашого часу.
Ієрархія потреб по А.Маслоу
Він вважав, що з усього розмаїття потреб можна виділити п’ять основних категорій:
Фізіологічні потреби;
Потреби безпеки і впевненості в майбутньому;
Соціальні потреби;
Потреби поваги і потреби самоствердження.
Фізіологічні потреби вимагають задоволення для існування людей. Вони передбачають потреби у їжі, воді, сні, наявності притулку, словом, все, що сприяє підтриманню життєдіяльності людини на належному рівні.
Потреба у безпеці та захисту передбачають такі компоненти: наявність робочого місця, яке забезпечувало б відповідний рівень оплати праці та давало перспективи на пенсію, гарантію медичного обслуговування, страхування життя та майна від нещасних випадків, стихійного лиха та ін.
Соціальні потреби або потреби в належності – це термін, який характеризує відчуття належності до когось чи до чогось (окремої людини, сім’ї, колективу, організації), відчуття, що тебе сприймають оточуючі, соціальна взаємодія та підтримка.
До потреб у повазі належать самоповага, визнання власних досягнень, почуття власної гідності, незалежність, компетентність, повага оточуючих, набутий досвід, імідж, соціальний статус, увага, пошана.
Потреба самореалізації – це можливість застосувати у повсякденному житті власний творчий потенціал потреби у самореалізації залежать від амбіційності, честолюбства, рівня розвитку у тій чи іншій галузі, кола інтересів, обдарованості тощо.
Згідно теорії Маслоу, людськими поступками керують потреби, які в свою чергу діляться на первинні і вторинні. Первинні потреби забезпечують життєдіяльність людини і надають впевненості в майбутньому. Вторинні потреби сприяють розвитку особистості і забезпечують виконання людиною своєї соціальної місії.
А.Маслоу сформував таку закономірність:
поведінку людини визначають потреби;
ні одна потреба вищого порядку не виникне , якщо не буде задоволена потреба нижчого порядку.
керівник повинен знати першочергові потреби підлеглих і прагнути їх задовольнити.