Література

1. Андреев О. А. Учитесь быстро читать / О. А. Андреев, Л. Н. Хромов. – М. : Просвещение, 1991. – 189 с.

2. Бюзен Т. Учебник быстрого чтения / Т. Бюзен. – Минск : Попурри, 2008. – 256 с.

3. Васильева Е. Е. Суперпамять для всех / Е. Е. Васильева, В. Ю. Васильев. – М. : Хранитель, 2005. – 224 c.

4. Де Лиу М. Как научиться быстро читать : [теория] / М. де Лиу, Э. де Лиу. – Краснодар, 2004. – 234 с.

5. Скоропуд В. Швидкочитання: новий спосіб мислення / В. Скоропуд //Дзеркало тижня: Людина. – К., 2004. – № 22 (497). – С. 25–28.

6. McCormick K. Reading Texts: Reading, Responding, Writing / K. McCormick, G. Waller, L. Flower. – Lexington, Massachusetts Toronto : D. C. Health and Company, 1987. – 298 p.

Микуцька Наталія

Науковий керівник – Вокальчук Г. М., доктор філологічних наук, доцент

Джерела семантики авторських лексичних новотворів у поетичному лексиконі едварда стріхи

Здійснено аналіз та класифікацію джерел семантики авторських лексичних новотворів у творчості поета-футуриста Едварда Стріхи.

Ключові слова: авторський лексичний новотвір, семантика, українська поезія ХХ століття, футуризм, Едвард Стріха.

The analysis and classification semantic sources of author new-formations in creation by poet-futurist Edward Stricha is carried out.

Key words: author new-formation, semantics, Ukrainian poetry of XX^th century, futurism, Edward Stricha.

Особливим різновидом мови є поетична, у якій постійно створюються індивідуально-авторські інновації, які експлікують мовно-поетичну картину суспільства, поповнюючи як активну, так і пасивну, лексику. На сучасному етапі становлення лінгвістичної науки особливе місце посідає порівняно молода галузь – неологія, підвалини якої заклали ще у 50-х роках ХХ ст. такі відомі мовознавці як Л. Булаховський, Л. Щерба, І. Срезневський, О. Потебня, а нині в цій царині працюють В. Русанівський, О. Жижома, К. Брітікова, О. Стишов, А. Калєтнік, Г. Вокальчук, Н. Адах, Н. Гаврилюк, О. Тимочко та інші дослідники, які опрацьовують словотворчість літературних угруповань та окремих авторів.

Стаття має на меті розглянути джерела семантики авторських лексичних новотворів (АЛН) у поетичній творчості українського поета-футуриста ХХ ст. – Е. Стріхи. У контексті світової літератури неодноразово зустрічаються приклади ірраціональних творів, які, на перший погляд, не піддаються семантичній інтерпретації. До цієї категорії також належать вірші футуристів, які дослідники тлумачать як спробу поетичної революції з повним відходом від традиційних форм.

Семантика кожного слова, як одиниці мови і мовлення, зумовлена конкретними теоретичними засадами, які часто зображуються схематично. Таку теорію розвинули вчені К. Огден та І. Річардс у книзі „The meaning of meaming” („Значення значення”) [6, c. 24].

Із цієї позиції проаналізовано творчий доробок Е. Стріхи, приділяючи більшу увагу процесу творення нових слів, які наявні в контексті його поезій. Тому у рамках цієї діяльності ми спробували прослідкувати певні тенденції

У словнику лексичних новотворів Е. Стріхи є певна кількість АЛН, утворених шляхом слово- або основоскладання. Але незважаючи на аналогічний тип творення, ці слова, у залежності від семантики структурних компонентів основи, набувають різних значень: а) слова зі значенням речовинності: бензино-масла; б) слова на позначення абстрактних понять, пов’язаних із мовною діяльністю людини: аеро-гасла; в) слова, утворені за відношенням до родових імен окремих осіб: Буровій-Хвильовий.

Від власних імен учасників літературного процесу початку ХХ ст. Едвард Стріха утворив також декілька іменників із семантикою зневажливого ставлення до їхніх дій. Такий специфічний відтінок значення набувається за рахунок приєднання до власних прізвищ окремих авторів кінцевих часток слів: (чва)-НСТВО чи, наприклад, (сноб)-ІЗМ, які мають конотативну семантику зневажливості: сосюр’янство, зеровізм, хвильовізм.

Наявні у словнику також номінації, утворені за принципом фонетичної та графічної модифікації узуальних слів: гуррикан, ррревіти, Еррреб, вітррри.

У словотворчості Е. Стріхи є АЛН, утворені морфологічним способом, першоосновою яких є узуальний іменник структура. Використовуючи корінь цього слова, автор створив декілька АЛН із різною семантикою. Варіації на рівні семантики у цьому випадку досягаються за рахунок творення слів, шляхом додавання частиномовних морфем: а) іменник на позначення особи, котра руйнує усталені норми: деструктор; б) дієслово на позначення процесу створення / руйнування: структувати, деструктувати.

У словнику АЛН Е. Стріхи зафіксовано одиниці, модифіковані від узуальних номінацій, які не змінюють семантики та зберігають значення основи, від якої утворені: іменник на позначення належності особи до певного ареалу проживання (від узуального європейка): европенка.

З індустріалізацією пов’язане значення багатьох АЛН, сконструйованих додаванням різноманітних приставок на зразок: електро-, радіо-, рай- (від районний), які беруть участь у формуванні семантики нових слів: іменники на позначення соціально-професійного статусу особи з зазначенням обмеження поширення повноважень у межах району: райкритик, райпоетик.

Визначення семантики цього типу АЛН викликало деякі труднощі. Зважаючи на неможливість об’єднання певних компонентів досліджуваних одиниць за правилами та принципами словотвору літературної мови, не вдалося встановити семантичного значення таких новотворів як радіогопакез, радіорадість, радіотеза, електоро-енергійно, електрогопки.

Репрезентативним у поезії Е. Стріхи виявився розряд АЛН, семантика яких указує на назви хвороб: зозендропія, зозедвардопія, ефіопія, остовпів, семантичне наповнення значення яких досягається за рахунок структурної побудови з допомогою кінцевої приставки -тропія (із деякими варіаціями). Ці АЛН побудовані за таким принципом: ім’я (або ім. чи дієсл.) + -(тр)опія, наприклад, Зоз(е)+Едвард+о+(тр)опія.

Для позначення реалій літературного процесу комуністичної України (чи точніше УРСР) 20–30-х рр. Е. Стріха створив декілька АЛН із відповідною семантикою.

Так, наприклад, у літературній переписці футуристів на сторінках журналу „Нова ґенерація” часто йдеться про уявні територіальні одиниці – Дніпр-ель-стан (М. Семенко). Під цими впливами у свідомості Е. Стріхи виник АЛН Комуностан, який завдяки наявності кінцевої приставки -стан набуває семантики означення територіальної одиниці. Розглядаючи цей новотвір у поетичному контексті, варто зазначити, що автор уносить до його семантики відтінок іронічності. Футуристи у своїх віршах, статтях та листах дуже часто говорили про країну майбутнього, у якій пануватиме ідеальний, на їхню думку, комуністичний лад, Тому у пародійних поезіях Е. Стріха на позначення цієї адміністративної одиниці вжив АЛН Комуностан.

У словнику АЛН Е. Стріхи велика кількість одиниць семантично або ж контекстуально набуває іронічно-зневажливої конотації. Для вказівки на власне ставлення до творчості окремих представників неокласичної течії у радянській поезії автор уводить до текстів АЛН із семантикою зневажливості (здебільшого це номінації на позначення літературних творів): жертвопісня, кошмаролізація, пародеза, плягіятеза, порнографіза, профи.

За аналогією до звичного для української мови способу творення слів за допомогою додавання префікса недо- із семантикою незавершеності Е. Стріха створив АЛН недоосвіток, яким позначив неосвічену особу.

До розряду номінацій на позначення почуттів та емоцій Е. Стріха додав АЛН тактилізм, який зберігає семантику слова-основи тактовність, змінюючись на рівні звукового і морфемного оформлення.

В українській літературній мові є окремий розряд слів, які вживаються зі значенням зменшено-пестливості. В одному зі своїх листів-публікацій Е. Стріха вживає АЛН хазяйчик (від узуального іменника хазяїн), який за допомогою додавання суфікса -чик набуває семантики зменшено-пестливості.

У поезії Е. Стріхи зустрічаються також АЛН динамічних ознак денотата, які за граматичними показниками дають можливість кваліфікувати їх до розряду дієслів, але у процесі спроб інтерпретації значення цих АЛН виникли труднощі, які зробили неможливою подальшою роботу над з’ясуванням їхньої семантики. Першопричиною цих проблем є спосіб словоскладання семантично різних слів, за допомогою якого автор створив АЛН акордитися, заваплітуватися.

Застосовуючи принцип творення нових номінацій від слів із різною частиномовною належністю, Е. Стрісі вдалося повною мірою реалізувати семантичне навантаження словосполучення присл. мило і дієсл. мовити в АЛН миломовити. Автор зробив спробу творення номінації на позначення міри вияву ознаки: чортзнаксимум. Проте, зважаючи на сполучення незвичних для словотвірного процесу української мови одиниць, остаточно виявити семантичне значення, укладене автором у новотвір, не вдалося.

У процесі творення АЛН Е. Стріха скористався не лише узуальними способами словотвору, але й деякими індивідуально-авторськими принципами, тому його АЛН нерідко мають затемнену семантику і не піддаються до класифікації.

Дослідження семантики АЛН у цілому дає можливість ширше розглянути основні засади поетичної творчості митця, змушує під час аналізу звертатися до джерел його творчості, ідейних поглядів та переконань.