Студентські наукові записки Серія „Гуманітарні науки”

Випуск 2

Острог 2010

УДК 001.891 (082)

ББК 6/8

С 88

Друкується за ухвалою вченої ради гуманітарного факультету

Національного університету „Острозька академія”

(протокол № 4 від 11 травня 2010 року)

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Баран В. К., д-р іст. наук, проф.; Вокальчук Г. М., д-р філол. наук, доц.; Жилюк С. І., д-р іст.наук, проф.; Жуковський В. М., д-р пед. наук, проф.; Кралюк П. М., д-р філос. наук, проф.; Поліщук Я. О., д-р філол. наук, проф.; Хом’як І. М., д-р пед. наук, проф., акад. АН ВШ України; Зайцев М. О., канд. філос. наук, доц.; Кирилкова Н. В., канд. філол. наук, доц.; Криловець А. О., канд. філол. наук, доц.; Маключенко В. І., канд. іст. наук, доц.; Петрушкевич М. С., канд. філос. наук, ст. викл.; Филипчук С. В., канд. іст. наук, ст. викл.; Цолін Д. В., канд. філол. наук, доц.; Шанюк В. І., канд. філол. наук, доц.; Шаправський С. А., канд. іст. наук, ст. викл.; Шевчук Д. М., канд. філос. наук, ст. викл.; Янковська Ж. О., канд. філол. наук, доц.; Альошина О. А., викл.; Іщук О. В., викл.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, професор;

Кралюк П. М., доктор філософських наук, професор;

Жуковський В. М., доктор педагогічних наук, професор (відп. редактор);

Жилюк С. І., доктор історичних наук, професор;

Поліщук Я. О., доктор філологічних, наук, професор;

Хом’як І. М., доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України;

Зайцев М. О., кандидат філософських наук, доцент;

Цолін Д. В., кандидат філологічних наук, доцент (заст. відп. редактора).

УКЛАДАЧІ:

Максимчук В. В., викладач;

Максимчук Г. В., студентка.

Студентські наукові записки. Серія „Гуманітарні науки” / [укл. В. В. Максимчук, Г. В. Максимчук]. – Острог : Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2010. – Вип. 2. –  с.

Збірник присвячений актуальним проблемам у галузі культурології, філософії, філології та релігієзнавства. У ньому вміщено кращі наукові статті студентів гуманітарного факультету Національного університету „Острозька академія”.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх тих, хто цікавиться гуманітарними науками.

РОЗДІЛ 1. Культурологічно-філософські студії

Білоконенко Діана

Науковий керівник – Петрушкевич М. С., кандидат філософських наук, старший викладач

Розуміння тенденцій моди через комп’ютерні інформаційні системи (кіс)

У статті розкривається питання впливу на свідомість людини комп’ютерних інформаційних систем та їхня роль у формуванні уявлення про модні тенденції. Робота ілюструє взаємозалежність двох феноменів постмодерної культури.

Ключові слова: мода, комп’ютерні інформаційні системи (КІС).

In the article reveals the impact on human consciousness of computer information systems and their role in shaping the understanding of fashion trends. The article shows the interdependence of the two phenomena of postmodern culture.

Key words: fashion, Computers Information System (СIS).

Більшість із нас хоче іти в ногу з часом, завжди бути модним та розуміти актуальні процеси. Тут варто простежити звідки беруться у людині уявлення і розуміння, що саме є актуальним, модним, сьогоднішнім, що формує ці поняття та яка система їх подачі до людської свідомості?

Мода та комп’ютерні інформаційні системи (далі – КІС) – одні з найрухоміших та мінливих об’єктів інтересу суспільства. Вони поповнюються, кардинально змінюються, тісно взаємодіють навіть у короткий проміжок часу. Причиною цього є те, що мода та інформація виступають у гіперглобальному вигляді і є всеосяжними та вседоступними, що особливо вигідно економічно постачальникам цієї продукції. Тобто, якщо колись каталог одягу, газета чи телепередача обмежували у кількості те, що ми хочемо одягати, то нині за допомогою Інтернету стримати цей процес неможливо.

Слово „мода” походить від латинського „modus” – міра, правило, критерій, настанова, спосіб, звичай, образ – і має санскритський корінь mādh (вимірювати, зважувати). У XVII ст. французи та італійці перетлумачують смисл цього слова (франц. „mode”, італ. „modo”) і застосовують його як термін для означення особливого соціально-психологічного феномена, що функціонує, головним чином, у сфері побуту, поширюючись на одяг, взуття, меблі, зачіску, манеру поведінки [1, с. 48]. Мода певною мірою виражає, утілює тип поведінки, стиль життя особистості, тобто стиль відношення людини до самої себе і до інших людей. У цьому виявляється найбільш важливий, первинний, основний соціально-психологічний аспект моди, на якому тримаються її інші характеристики.

З одного боку, мода може набувати над людьми деспотичної влади, спотворювати справжню сутність особистості, а з іншого − існувати і мати вплив на формування естетичного смаку.

Мода пройшла довгий шлях становлення і має сформовані канони, законодавців та шанувальників. Своєю чергою, КІС у останнє десятиліття настільки набрали свого розмаху та укорінилися в інтереси суспільства, що такий культурний феномен як мода уже не може існувати без них. Але виникає проблема: мода – явище естетичне, оскільки нерозривно пов’язане з уявленням про красу (хоча розуміння красивого в різні часи змінювалося), а КІС та естетика − явища несумісні. Тоді як пояснити трансформацію модних тенденцій і зміну естетичних уявлень у свідомості сучасної людини, яка переважно формується через КІС?

Комп’ютерні інформаційні системи – один із феноменів сучасної масової культури. Існування цього феномену тісно пов’язане з великою кількістю потрібної і непотрібної інформації, яку доводиться обробляти, фільтрувати, здійснювати у ній пошук необхідних даних. У найзагальнішому розумінні інформація – це передавання, відображення певного розмаїття [2, с. 46]. Таким чином, через КІС частково відбувається формування уявлення про те, що „модно” нині, а що – ні. Конкретно цей аспект проблеми висвітлює точку стику феноменів „мода” та „КІС”.

Щоб зрозуміти проблему глибше, потрібно з’ясувати, якими можуть бути джерела знань про моду, звідки сучасник дізнається про те, що варто уваги і які соціальні групи користуються саме таким способом актуалізації модних тенденцій, та і чому взагалі суспільство настільки швидко перейнялося і активно продовжує цікавитися питанням моди.

Річ у тім, що останнім часом у країнах постсоціалістичного простору спостерігається помітна активізація інтересу до тих аспектів культурного буття, які раніше ігнорувались або й відкрито заборонялись офіційною ідеологією. Мода стабільно належала до кола цих явищ і носила на собі тавро „буржуазного пережитку”. У радянський період спостерігалось постійне зростання інтересу до цієї сфери з боку суспільства. Але за відсутності реальної можливості задоволення попиту природне бажання людини виглядати сучасно і привабливо часто змушувало її користуватись неофіційними, іноді навіть контрабандними джерелами для придбання модних товарів. При цьому їхня особливість як „забороненого плоду” зумовлювала підвищений інтерес.

Очевидно, що сьогодні наслідки такої ситуації недвозначно заявляють про себе у сфері моди, а КІС є ще однім універсальним засобом для досягнення своєї мети модного бізнесу [5].

Та все ж витоками наших „модних” уявлень є насамперед телебачення, що широко демонструє сьогоднішній світ з усіма його характеристиками (у тому числі й одягом), це також різноманітні поліграфічні видання, сам соціум як візуальний об’єкт наслідування та власні вподобання, адже у час настільки еклектичного модерну власний стиль теж має свої авторитетні привілеї. Визначити, що є модним також можна банально пройшовшись по звичайному базарі. Можливо, це буде не настільки детальна характеристика модних тенденцій, та все ж домінуючі аспекти – такі як колір чи фасон – дізнатися точно вдасться.

Яка ж роль відводиться КІС? Нині КІС пропонує звичайному споживачу як просту інформацію, так і широкий спектр послуг про замовлення, створення та доставку готової продукції. Іншими словами – ми можемо дізнатися, наприклад, що було трендовим на цьогорічному тижні моди (звичайна інформація) та замовити фешн-річ (послуга, через яку реалізується змодельоване до цього інформацією наше бачення модного). Тобто КІС – це універсальний засіб розповсюдження моди, адже дає можливість не лише сформувати уявлення про актуальне, а й отримати його. Така комп’ютерна мода більшою мірою орієнтується на середньовіковий клас населення (оскільки його найбільше, і КІС є найпростішим способом отримання інформації) із середнім рівнем доходів. Здається, система „КІС – мода” просто ідеальна, але і тут є свої недоліки. При такій комп’ютерній всезагальній системі доступу мода дещо втрачає свою особливість і не залишається такою як висока авторська мода, зникає цінність речі з гардеробу, адже ми можемо перекопіювати те, що носять на червоних доріжках. Тут також важливо розділити такі поняття як мода від кутюр та пред-ап-порте, але і такі дисципліни моди не зупиняють сьогоднішніх плагіаторів. Але водночас мода, формуючись через КІС, має можливість „збувати товар” і приносити прибутки.

Нині система „сповіщення” людини модою у КІС стала настільки поширеною, що практично на кожному сайті розміщене посилання на такий собі комп’ютерний магазин моди. Зазвичай споживачеві пропонуються не лише трендові товари, а й класичні, побутового використання, розширюючи тим самим сферу зацікавлення у КІС.

Отже, мода, а особливо масова, створюється і функціонує в соціально-інформаційних системах і під їхнім впливом є соціальним регулятором, формуючи певні соціальні почуття і породжуючи ідеї у сфері суспільної свідомості, виховуючи людину в дусі того або іншого способу життя.