2. Теоретичні основи асиметрії економічного розвитку

1. Дуалістична природа економічного розвитку: діалектика симетрії та асиметрії.

2. Поняття асиметрії в сучасних регіональних теоріях.

3. Роль регіональних і міжнародних інститутів у регулюванні асиметрій економічного розвитку.

2.1. Дуалістична природа економічного розвитку: діалектика симетрії та асиметрії

Глобалізація світової економіки здійснює вирішальний вплив на трансформацію нерівномірності світогосподарського розвитку в асиметрію глобального економічного розвитку через зростання інтернаціоналізації соціально-економічного життя, поглиблення регіональних інтеграційних процесів у світі, прискорення процесів техноглобалізму, посилення тенденцій до глобальної монополізації капіталу і виробництва. Така трансформація особливо чітко спостерігається наприкінці XX ст. і в першому десятилітті XXI ст., коли в економічному розвиткові рельєфно виявилися асиметричність становища та неоднозначність перспектив подальшого зростання економіки різних країн і регіонів. Нерівномірність розвитку охоплює як національні економіки в межах світового господарства і міжнародних економічних зв'язків, так і світову економіку загалом, а також водночас фактично всі важливі сфери соціально-економічного життя.

Асиметрія, будучи загальною формою глобального економічного розвитку, відображає системні зміни у світовій економіці й економіці окремих країн та визначає основні тренди світогосподарського розвитку в історичній перспективі.

Асиметрія до сих пір не має чіткого, однозначного і конкретного трактування. Часто з асиметрією ототожнюють термін дисбаланси. В реальній пізнавальній практиці ці поняття в залежності від контексту можуть вживатися як синоніми або інтегруватися в єдиному науковому понятті. Незважаючи на те, що між ними дійсно існує тісний діалектичний взаємозвязок, вони – не тотожні.

Дисбаланс (фр. disbalance) – нерівність, порушення економічного балансу, рівноваги процесів, потоків в регіоні чи державі. У той же час, асиметрія (з грец. asymmetria – неспівмірність, невідповідність) – це несиметричність, відсутність або порушення симетрії, де симетрія (грец. symmetria – сумірність) – це: 1) розмірність, сувора правильність у розташуванні чого-небудь; 2) дещо пропорційне, що вказує на співмірність.

Соціально-економічні форми прояву нерівномірності його розвитку у процесі багатовікового поступу міжнародної економічної системи еволюціонували наступним чином:

– найпростіші мікро- та галузеві форми в епоху домонополістичного капіталізму (початок ХVI ст. – до кінця ХІХ ст.: асинхронність та стрибкоподібність розвитку окремих підприємств та галузей національних економік країн світу);

– макроекономічні форми в епоху монополістичного (1870-1920-ті рр.) та державно-монополістичного капіталізму (1930-1980-ті рр.: диференціація між країнами в показниках зростання продуктивності праці, диспропорції в розподілі світового ВВП за різними групами країн, нерівномірність розвитку зовнішньої торгівлі держав, диспропорційність у країнових показниках міжнародного інвестування і міграції людського ресурсу, нерівномірність нагромадження капіталу та розподілу золотовалютних резервів держав, диспропорційність інноваційного й інфраструктурного розвитку країн тощо);

– глобальні форми соціально-економічної асиметрії в сучасних умовах, які знаходять свій багатовимірний прояв в асинхронності та стрибкоподібності розвитку окремих глобальних корпорацій, диспропорційності в рівнях розвитку регіонів світового господарства, нерівномірності розвитку виробничих кластерів у межах глобального відтворювального процесу, різнорівневому характері участі країн у техноглобалізаційних процесах, глобальних фінансових дисбалансах.

Вважається, що на початку ХХІ століття глобальний світ вступив у новий етап свого розвитку, а світова економіка – в нову і складну фазу еволюції. На рубежі тисячоліть різко загострилися протиріччя між глобалізацією, базовою основою якої є лібералізація соціально-економічного розвитку, та політичною владою, яка все ще сконцентрована на рівні держави; порушився баланс між традиційними державними інститутами прийняття рішень і новими центрами, які контролюють необхідні для їх реалізації ресурси і економічні процеси.

На етапі глобалізації нерівномірність кардинально трансформує усі складові елементи світогосподарського розвитку, а саме:

– диверсифікуються джерела розвитку: науково-технічний прогрес, демократизація суспільного життя, домінування ринкових відносин, інституціоналізація глобального економічного розвитку;

– модифікується сам механізм розвитку: спостерігається перерозподіл функцій держави між національними, регіональними і наднаціональними інститутами регулювання, формування глобального ринку, глобального попиту і пропозиції, загострення міжнародної конкуренції, глобальний характер діяльності ТНК тощо;

– коригується векторна спрямованість світогосподарського розвитку – його переорієнтація з національної траєкторії на регіональну і глобальну.

На відміну від нерівномірності асиметрія відрізняється системним характером щодо відображення форм глобального економічного розвитку та є рушійною силою суспільного прогресу, будучи інструментом одночасного і виявлення, і розв’язання його суперечностей через кризи.

Асиметрія виникає в більшості випадків у відносинах між різними за потенціалом суб'єктами. Вона може проявлятися в структурі двосторонньої торгівлі, співвідношенні обсягів взаємних інвестицій, ідеологічних розбіжностях тощо.

Зовнішніми формами прояву асиметрії є:

• порушення пропорцій;

• порушення інваріантності (незмінності, постійності);

• порушення функціонально-ієрархічної рівноваги.

У зазначених діях особливо важливою є розробка системи економічних показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни. До таких індикаторів належать економічні, соціальні, фінансові показники, а саме: рівень, якість і тривалість життя; темпи інфляції; обсяг грошової маси; рівень безробіття; ВВП; економічне зростання; дефіцит бюджету; державний борг; інтегрованість у світову економіку; обсяг тіньової економіки; енергетична залежність.

Асиметрія економічних інтересів – це протилежність та несумісність економічних інтересів різних субєктів економічної діяльності, що є результатом їх непропорційного розвитку, відмінних умов функціонування, економічних, соціальних, інституційних , технологічних та структурних змін.

Ключові суперечності між країнами на попередніх етапах світогосподарського розвитку мали в основному прогресивний характер, сприяючи поглибленню міжнародного поділу праці, лібералізації національних товарних та фінансових ринків, ринків робочої сили, диверсифікації міждержавного та міжрегіонального економічного співробітництва тощо. В сучасних умовах ці суперечності, екстраполюючись на глобальну площину і набуваючи глобальних форм прояву, обумовлюють порушення організаційно-функціональної рівноваги світового господарства.

Таким чином, міжкраїнні суперечності глобального економічного розвитку набувають акумулятивного вираження у конфлікті інтересів країн та глобальних корпорацій, охоплюють усі структурні компоненти глобального відтворювального процесу як в економічно-соціальному, так і в територіально-просторовому вимірах.