2.2. Нова Європейська стратегія «Європа 2020»

У березні 2010 року Європейською Радою було затверджено стратегію соціально-економічного розвитку Євросоюзу на період до 2020 року «Європа 2020: Стратегія інтелектуального, стійкого та всеосяжного зростання» («Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth»), в якій розглядаються напрями розвитку соціальної ринкової економіки Європи в ХХІ столітті. «Лісабонську стратегію» 2000-го року(Lisbon Agenda 2010) має замінити нова скоригована з урахуванням наслідків кризи, програма розвитку «Європа 2020», що забезпечить високий рівень економічного зростання та зайнятості в ЄС.

У стратегії «Європа 2020» на перший план висуваються три взаємодоповнюючих пріоритети:

- інтелектуальне зростання: розвиток економіки, що спирається на знання та інновації;

- стабільне зростання: сприяння ефективнішому використанню ресурсів, створенню більш екологічної, і, що найважливіше, більш конкурентоспроможної економіки;

- загальне зростання: створення економіки з високим рівнем зайнятості

працездатного населення, що забезпечує згладжування соціальних і територіальних відмінностей.

Для реалізації Стратегії передбачається інвестування 3 % ВВП ЄС у дослідження та наукові розробки. Європейська Комісія запропонувала «сім флагманських ініціатив (flagship initiatives» для стимулювання прогресу по кожному з пріоритетних напрямів:

1. «Інноваційний Союз» (Innovation Union), завданням якого є покращення загальних умов для досліджень та інновацій і полегшення їм доступу до фінансування, щоб новаторські ідеї перетворювалися на товари й послуги, які забезпечують економічне зростання та створюють робочі місця.

2. «Молодіжний рух» (Youth on the move). Мета цієї ініціативи – підвищення ефективності освітніх систем і допомога молодим людям у виході на ринок праці.

3. «Європейська програма дій у сфері цифрових технологій» (A digital agenda for Europe), завданням якої є прискорення впровадження високошвидкісного Інтернету й використання переваг єдиного ринку електронних послуг для населення та комерційних компаній.

4. «Ресурсно-ефективна Європа» (Resource-efficient Europe). Мета цієї ініціативи – впровадження нових ресурсно-ефективних та екологічно чистих технологій.

5. «Промислова політика, адаптована до умов глобалізації» (An industrial policy for the globalization era) повинна поліпшити умови ведення бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств, а також сприяти створенню сильної та стійкої промислової бази, конкурентоспроможної в глобальному масштабі.

6. «План з розвитку нових професійних здібностей і робочих місць» (An agenda for new skills and jobs) ставить за мету модернізувати ринки праці та відкрити для людей нові можливості за рахунок розвитку їх навичок протягом усього їхнього життя, щоб підвищити рівень зайнятості працездатного населення й забезпечити кращий баланс попиту та пропозиції на ринку праці, у тому числі, за рахунок мобільності робочої сили.

7. «Європейська програма по боротьбі з бідністю» (European platform against poverty) повинна забезпечити згладжування соціальних і територіальних відмінностей, щоб плоди, отримані від економічного зростання, і робочі місця розподілялися рівномірно, і щоб люди, які живуть в умовах бідності та соціальної ізоляції, одержали можливість жити в гідних умовах і брати активну участь в житті суспільства.

Основними стратегічними завданнями на період до 2020 року, визначеними у Стратегії, є такі:

- зайнятість осіб у віці 20-64 роки на рівні 75 %;

- обсяг інвестицій у дослідження та наукові розробки на рівні 3 % ВВП ЄС;

- скорочення викидів парникових газів на 20 % порівняно з 1990 роком, збільшення частки поновлюваних джерел енергії до 20 %, зростання енергоефективності на 20 %;

- скорочення частки достроково відрахованих учнів середніх шкіл до рівня нижче 10% та підвищення частки осіб з вищою освітою у віці 30-34 роки до 40 %;

- скорочення чисельності осіб, що знаходяться під загрозою опинитися за межею бідності, до 20 млн.

Стратегічними інструментами 7 флагманських ініціатив є:

1. Європейський дослідницький простір: Бачення – 2020.

2. Європейське Інноваційне партнерство між ЄС та національними державами.

3. Пілотне Європейське Інноваційне партнерство із забезпечення активного та здорового життя для людей похилого віку.

4. Єдиний цифровий ринок, що базується на надшвидкісному Інтернеті.

5. Табло Інноваційного Союзу.

6. Молодіжна рамкова програма працевлаштування.

Реалізація запропонованих ініціатив дасть можливість досягти інноваційної конкурентоспроможності України на основі:

- вибору стратегічних пріоритетів з урахуванням інтересів зацікавлених сторін;

- транскордонного поєднання зусиль вчених для здійснення досліджень та наукових розробок;

- сприяння регіоналізації інноваційної політики, що, у свою чергу, сприятиме трансферу технологій та інноваційних продуктів, формуванню регіональних інноваційних стратегій, створенню технопарків, бізнес-інкубаторів, а також інноваційних структур іншого типу;

- створення умов для формування науково-промислових кластерів;

- подолання фрагментації та дублювання досліджень і наукових розробок;

- ефективної взаємодії науки й бізнесових структур у межах програм державно-приватного партнерства в науково-дослідній та інноваційній сферах;

- сприяння поетапному створенню національної мережі комерціалізації інноваційних продуктів та трансферу технологій. Ця мережа має охоплювати спочатку 2-3, а пізніше 5-7 регіональних Центрів комерціалізації та трансферу технологій і інноваційних продуктів у Києві, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Сімферополі.

Створюючи українську мережу, необхідно якнайширше використовувати закордонний досвід під час проведення нижчезазначених заходів:

1. Організація виявлення й добору найактуальніших винаходів українських авторів для їхньої подальшої комерціалізації та введення у господарський обіг, а також створення з цією метою постійно поновлюваної бази даних.

2. Сприяння розвитку інституту посередництва та підготовці технологічних менеджерів для наукомісткого сектора економіки. Фірми-посередники та технологічні брокери повинні надавати консалтингові послуги, у т. ч. патентно-ліцензійні й відповідати за кінцевий результат комерціалізації технологій та інноваційних продуктів.

3. Моніторинг результатів інноваційного розвитку з можливістю подальшого коригування стратегічних напрямів розвитку залежно від змін внутрішнього та зовнішнього середовищ.

Отже, вивчення та узагальнення досвіду Європейського Союзу щодо запровадження стратегічних ініціатив, які базуються на широкій взаємодії науково-дослідницьких установ і бізнесових структур, повинно створити ґрунтовний фундамент системних інноваційних перетворень на основі оновленої стратегії інноваційного конкурентоспроможного розвитку України. Це забезпечить нашій країні можливість у майбутньому стати учасником нової програми «Горизонт 2020» («HORIZON 2020), яка поєднує програми 7FI (Flagship initiatives), CIP (Competitiveness and Innovation Framework Programme) та EIT (European Institute of Innovation & Technology). Законодавчий пакет даної нової рамкової програми ЄС прийнятий Колегією Європейської Комісії 30 листопада 2011 року.

Мета програми – максимальне використання результатів наукових досліджень, які фінансуються Євросоюзом, для стійкого розвитку Європи та вирішення проблем, що постали перед нею – зміна клімату, енергетична й продовольча безпека, здоров'я та старіння населення.

Пріоритетами даної програми є:

- підвищення якості науково-дослідної бази;

- лідерство в промислових та високоефективних технологіях;

- розв’язання важливих соціальних питань.

Горизонт 2020 – це наступна рамкова програма, спрямована на дослідження та інновації (2014-2020), нова інтеграційна система фінансування із запланованим бюджетом 80 млрд євро, яка включає фінансування досліджень та інновацій. Цілком очевидно, що для України на даний момент реалізація останніх етапів 7 FI – це міст до проекту «Горизонт 2020».

Назва нової програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій – «Горизонт 2020» – віддзеркалює прагнення забезпечити розвиток нових ідей, економічне зростання та робочі місця на майбутнє. Програма «Горизонт 2020» стане ключовим інструментом впровадження флагманської ініціативи створення Інноваційного Союзу та виконання зобов’язань, взятих цією ініціативою відповідно до Висновків Європейської Ради від 4 лютого 2011 року та Постанови Європарламенту щодо Інноваційного Союзу від 12 травня 2011 року. Програма «Горизонт 2020» об’єднує всі існуючі програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій, включаючи «Рамкову програму з досліджень», «Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій» і діяльність Європейського інституту інновацій та технологій (ЕІТ).

Програма «Горизонт 2020» має низку нових рис, які дозволяють їй відповідати цілям сприяння економічному розвитку та боротьби з соціальними викликами. Зокрема, ця програма має такі ключові характеристики:

• значне спрощення фінансування завдяки спрощенню структури програми й розробці єдиного набору правил;

• скорочення бюрократичної тяганини завдяки простій схемі відшкодування витрат, запровадженню «єдиного підходу» для учасників, скороченню обсягів роботи з паперами під час підготовки пропозицій, зменшенню частоти проведення перевірок та аудитів з метою скорочення середнього часу на видачу гранту до 100 днів;

• інтеграція досліджень та інновацій завдяки забезпеченню безперешкодного та узгодженого фінансування від «народження ідеї» до виходу на ринок;

• збільшення підтримки інновацій та діяльності, наближеної до ринку, що сприяє прямому економічному стимулюванню;

• акцентування уваги на розвитку бізнес-можливостей із зосередженням на «соціальних викликах»;

• надання більших можливостей новим учасникам і молодим перспективним науковцям для просування своїх ідей та одержання фінансування.

Підсумовуючи вищевикладене варто зауважити, що наша держава має дуже широкі можливості для впровадження технічних інновацій. Саме можливості, оскільки фактично цей процес дуже загальмовано. Однак у разі створення необхідних умов Україна – власниця величезного наукового й людського потенціалу – може впроваджувати новітні технології набагато швидше та якісніше, ніж на Заході.