42. Функції туристичного маркетингу та структура затрат на туристичну послугу

Всесвітня туристична організація виокремлює три головних функції маркетингу в туризмі:

- налагодження контактів зі споживачами;

- розвиток;

- контроль.

Налагодження контактів ставить перед собою мету переконати потенційних клієнтів у тому, що запропоноване місце відпочинку і існуючі там служби сервісу, пам'ятки і очікувані вигоди повністю відповідають тому, чого бажають отримати самі клієнти.

Розвиток припускає проектування нововведень, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту.

Контроль передбачає аналіз результатів діяльності по просуванню послуг на ринок і перевірку того, наскільки ці результати відображають повне і успішне використання можливостей сфери туризму.

Відповідно до рекомендацій UNWTO, з метою уніфікації показників і забезпечення порівняльності туристичні витрати поділяють на такі групи:

— комплексні поїздки (тури), які передбачають визначені набори послуг чи пакети послуг на відпочинок (перевезення, розміщення, харчування, екскурсії тощо) і реалізуються за єдиною ціною без поділу на складові;

— розміщення;

— харчування і напої;

— транспорт;

— рекреаційні, культурні та спортивні види діяльності й заходи;

— магазинні покупки;

— інші статті витрат, до яких належать страхові платежі, комісійні збори, вартість виготовлення фотографій, ремонт автомашини, ушкодженої під час подорожі, та ін.

43. Засадні основи маркетингу знань

Знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її відображення у свідомості людини. Економіка знань це майбутнє держави. Не природня рента, а рента інтелектуальних продуктів майбутнє.

Маркетинг знань – це встановлення довірчих партнерських взаємовідносин між фірмою, підприємством, їх співробітниками і споживачами у процесі співпраці у формі нематеріального активу з метою отримання максимального прибутку. Маркетинг знань – це маркетинг нематеріальних активів.

Реалізація позиції маркетингу знань на державному рівні передбачає

- придбання й адаптацію глобальних знань, а також розвиток сфери знань на регіональному та місцевому рівні;

- інвестиції у людський капітал для розширення можливостей засвоєння та застосування знань у галузях ринкової економіки;

- інвестиції у технології, що допомагають здобувати і засвоювати знання усім верствам населення.

Основна функція маркетингу знань це управління знаннями, що охоплює використання різноманітних методів залежно від особливостей того чи іншого етапу організації, придбання та засвоєння. Виділяють такі етапи управління знаннями

1. Визначення (Які знання мають вирішальне значення для успіху на ринку)

2. Здобуття (Збур наявних знань)

3. Відбір (Систематизація)

4. Зберігання

5. Розподіл

6. Застосування

7. Створення

8. Збут.

44. Комплекс маркетингу знань

Комплекс маркетингу послуги включає у себе наступні важливі складові

- комплексне дослідження ринку;

- розробка стратегії маркетингу;

- продуктова політика

- цінова політика

- збутова політика

- просування

- контроль маркетингу.

Його дотримуються великі компанії. Для малих характерним є принцип 4 П.

Керувати знаннями означає систематично, точно і продумано формувати політику фірми з метою максимізації її ефективності і прибутку, що базуються на знаннях. Керування переслідує 2 основних завдання

- ефективність – використання знань для підвищення продуктивності праці

- інновації – створення нових продуктів.

Визначення ціни знань, доволі складна задача. Значення ціни для маркетингу визначається такими причинами

1. оцінити якість знань до їх придбання важко, тому ціна може бути важливим показником оцікуваної якості

2. ціна є важливим заходом контролю над попитом

3. треба враховувати чутливість споживачів до зміни ціни на послугу.

Цінову політику маркетингу знань можна представити такими методами

- методи прямого виміру інтелектувального капіталу

- методи ринкової капіталізації нематеріальних активів

- методи віддачі активів

- методи перерахунку балів.