Значення z, коефіцієнта участі горючої речовини (гр) при згорянні газоповітряної суміші (гпс)

Вид ГР	Значення
Водень і високотемпературні органічні теплоносії	1,0
Горючі гази	0,5
Легкозаймисті і горючі рідини	0,3
Легкозаймисті і горючі рідини, при відсутності утворення аерозолю	0,0

Вільний об’єм виробничого приміщення розраховується, як різниця між загальним його об’ємом і об’ємом, який зайнятий технологічним обладнанням. Якщо вільний об’єм виробничого приміщення визначити неможливо, він приймається умовно, що дорівнює 80 %, загального об’єму приміщення.

 _гп ^— густина газу або пари при розрахунковій температурі t_р, кг/м³, визначається за формулою

, (3.2)

де М — молярна маса газу або пари, кг/кмоль;

v₀ — мольний об’єм газу або пари, дорівнює 22,413 м³/кмоль;

t_р — розрахункова температура, С;

С_ст — стехіометрична концентрація ГГ або пари ЛЗР і ГР, % (об.), визначається за формулою:

; (3.3)

де — стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції згоряння;

n_с, n_н, n_о, n_х — кількість атомів С, Н, О в молекулі.

К_н — коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння (допускається приймати К_н = 3).

Розрахунок р, кПа, для індивідуальних речовин, а також суміші може бути виконаний за виразом:

(3.4)

де H_m — теплота згоряння, Дж/кг;

_п — густина повітря при початковій температурі Т₀, кг/м³;

С_п — теплоємність повітря, Дж/(кг*К);

Т₀ — початкова температура повітря, К.

Маса газу т, що потрапляє у виробниче приміщення при аварії, кг:

т = (V_а + V_т)  _г , (3.5)

де V_а — об’єм газу, який вийшов із апарату, м³;

V_т — об’єм газу, який вийшов із трубопроводів, м³.

При цьому:

V_а = 0,01 p₁V, (3.6)

де р₁ — тиск в апараті, кПа;

V— об’єм апарата, м³.

V_т = V_1т +V_2т , (3.7)

де V_1т — об’єм газу, який вийшов із трубопроводів до його відключення, м³;

V_2т — об’єм газу, який вийшов із трубопроводів після його відключення, м³.

V_1т = qt, (3.8)

де q — витрата газу, визначається відповідно з технологічним регламентом залежно від тиску у трубопроводі, його діаметру, температури газового середовища і ін., м³/с;

t — час, с.

, (3.9)

де p₂ — максимальний тиск в трубопроводі за технологічним регламентом, кПа;

r_{1,2, ... n} — внутрішній радіус трубопроводу, м;

l_{1,2, ... n} —довжина трубопроводу від апарату до засувок, м.

Маса пари рідини т, яка потрапляє у виробниче приміщання при наявності декількох джерел випаровування (поверхня рідини, що вилита; свіже пофарбована поверхня, відкриті ємності і ін.), складає:

т = m_p + т_ємк + m_{св.фарб} , (3.10)

де m_p— маса рідини, що випаровується з поверхні розливу, кг;

т_ємк ^— маса рідини, що випаровується з поверхні відкритих ємностей, кг;

m_{св.фарб} ^— маса рідини, що випаровується із свіжопофарбованої поверхні, кг. При цьому кожна складова формули 3,10 визначається, як:

т = WS_впT, (3.11)

де W— інтенсивність випаровування, кг/(с*м²);

S_вп — площа випаровування, м².