3. Метод розрахунку надлишкового тиску, який створюється при згорянні газопароповітряної суміші у приміщенні

Мета заняття: Надати студентам навичок з розв'язання типових задач розрахунку надлишкового тиску, який може створюватися при згорянні газопароповітряних сумішей у приміщеннях об’єктів підприємств харчової промисловості.

ЗАВДАННЯ. Розрахувати надлишковий тиск, який може створюватися при згорянні горючого газу у повітрі виробничого приміщення (відповідно до вихідних даних заданого варіанту).

ВИЗНАЧИТИ:

Величину надлишкового тиску, який створюється при згорянні заданої кількості горючого газу або пари в повітрі приміщення об’єкта підприємства харчової промисловості.

Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань.

ЗВІТНІСТЬ. Звіт про виконану роботу подати за такою формою:

Титульний лист

Національний університет харчових технологій

Факультет __________________________________

Практична робота

з дисципліни „Цивільний захист”

Тема: Метод розрахунку надлишкового тиску, який створюється при згорянні газопароповітряної суміші у приміщенні

Варіант № __

Група _________

Прізвище, ім’я студента.

Перевірив: _______________________

(вчене звання, ПІБ викладача)

Змістовна частина роботи:

1. Умови та завдання.

2. Вихідні дані (за варіантом).

3. Порядок виконання роботи з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками (див. підрозділ 3.2 „Методика виконання роботи”, приклади 1,2.

4. Висновки і рекомендації, спрямовані на захист людей та підвищення рівня індивідуального і соціального ризику на підприємстві.

3.1 Короткі теоретичні відомості

Для розрахунку значень критеріїв вибухопожежонебезпеки при згорянні газопароповітряної суміші (ГПС) обирають найбільш несприятливий варіант розвитку аварії (аварійної ситуації) (ААС), при якому у виробниче приміщення надходить максимальна кількість небезпечних речовин (сумішей).

Кількість речовин, які потрапляють у приміщення і можуть утворювати вибухопожежонебезпечні газоповітряні і пароповітряні суміші та їх гібриди визначаються за наступних умов:

а) відбувається розрахункова ААС одного з апаратів;

б) вся кількість небезпечної суміші, що міститься в апараті надходить у приміщення;

в) відбувається одночасний витік речовин з трубопроводів, що живлять апарат, у прямому і зворотному напрямах на протязі часу необхідного для відключення трубопроводів.

Час відключення трубопроводів визначається для кожної конкретної аварійної ситуації, на підставі реальних обставин. Він повинен бути мінімальним з урахуванням технічних характеристик запобіжних пристроїв та характеру технологічного процесу.

Розрахунковий час аварійного відключення трубопроводів визначається в наступних межах:

- час спрацювання системи автоматики відключення трубопроводів, який відповідає технічним характеристикам апарату, якщо імовірність відмови системи не перевищує 0,000001 на рік або забезпечено аварійне резервування її елементів ( не більше 120 с);

- 120 с, якщо імовірність відмови системи автоматики більше 0,000001 на рік і не забезпечено аварійне резервування її елементів;

- 300 с при ручному відключенні системи.

використання технічних засобів для яких час відключення перебільшує вище наведенні значення - не допустимо.

Надлишковий тиск р, кПа, для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів С, Н, О, N, Cl, Вr, I, F, розраховується за формулою

, (3.1)

де p_max — максимальний тиск, що утворюється при згорянні стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші в замкнутому об’ємі, кПа;

р₀ — початковий тиск газоповітряної або пароповітряної суміші, кПа;

т — маса горючого газу (ГГ) або пари легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), які потрапили у приміщення в результаті аварії, кг;

Z— коефіцієнт участі ГР при згорянні газоповітряної суміші (ГПС) (допускається приймати 0 – 1, залежно від виду ГР);

V_во — вільний об’єм приміщення, м³;

Таблиця 3.1