
- •Івано-Франківський національний технічний
- •Університет нафти і газу
- •Комп’ютерні системи
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1
- •1.1 Архітектура комп’ютерних систем
- •1.2 Паралельна обробка інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2 Основи теорії комп’ютерних систем
- •2.1 Класифікація комп’ютерних систем
- •Рисинук 2.2 - Класи комп’ютерних систем
- •2.2 Паралельні алгоритми
- •2.3 Характеристика типових схем комунікації в багатопроцесорних комп’ютерних системах
- •2.4 Закон Амдала
- •Контрольні запитання
- •Лекція №3 Конвеєрні комп’ютерні системи
- •3.1 Обробка інформації векторним процесором
- •3.2 Процесор з паралельним алп
- •3.3 Структура векторного процесора
- •3.4 Векторно-конвеєрні комп’ютерні системи
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 Матричні комп’ютерні системи
- •4.1 Матричний процесор
- •4.2 Матрична комп’ютерна система
- •If a (умова a) then do в
- •4.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
- •4.4 Структура процесорного елементу
- •4.5 Підключення і відключення процесорних елементів.
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 5 Комп’ютерні системи класу simd
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 6 Мультипроцесорні комп’ютерні системи
- •6.1 Загальна характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем
- •6.2 Мультипроцесори типу numa
- •6.3 Мультипроцесори типу coma
- •6.4 Мультипроцесорна комп’ютерна система Sun Enterprise 10000:
- •Контрольні запитання
- •Лекція №7 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
- •7.1 Загальна характеристика мультикомп’ютерних комп’ютерних систем
- •Мультикомп’ютерна кс
- •7.2 Рівні комплексування у кс
- •7.3 Кластери
- •7.4 Топологія кластерних пар
- •7.5 Кластер Beowulf
- •7.6 Кластер ac3 Velocity Cluster
- •7.7 Кластер ncsa nt Supercluster
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 8 Комп’ютерні системи з нетрадиційною архітектурою
- •8.1 Асоціативні кс
- •8.2 Систолічні кс
- •8.3 Класифікація структур систол
- •8.4 Кс з наддовгими командами (vliw)
- •8.5 Комп’ютерні системи з явним паралелізмом команд
- •8.6 Кс з обробкою за принципом хвильового фронту
- •8.7 Кс на базі трансп'ютерів і з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 9 Організація пам’яті у комп’ютерних системах
- •9.1 Запам’ятовувальні пристрої комп'ютера
- •9.2 Системи із загальною і розподіленою пам'яттю
- •9.3 Багаторівнева організація загальної пам'яті
- •9.4 Пам'ять з чергуванням адрес
- •9.5 Асоціативна пам'ять
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 10 Системи введення-виведення
- •10.1 Мережева базова система введення-виведення netbios
- •10.2 Пристрої для зберігання bios
- •10.3 Виробники bios
- •10.4 Принцип роботи bios
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 11 Інтерфейси
- •Контрольні запитання
9.5 Асоціативна пам'ять
Зазвичай в пристроях, що запам'ятовують, доступ до інформації вимагає вказівки адреси комірки. Проте значно зручніше шукати інформацію не за адресою, а спираючись на яку-небудь характерну ознаку, що міститься в самій інформації. Такий принцип лежить в основі ЗП, відомого як асоціативний пристрій, що запам'ятовує (АЗП). У літературі зустрічаються і інші назви подібного ЗП: пам'ять, що адресується за змістом (content addressable memory); пам'ять, що адресується по даним (data addressable memory); пам'ять з паралельним пошуком (parallel search memory); каталогова пам'ять (catalog memory); інформаційний ЗП (information storage); тег. пам'ять (tag memory).
Асоціативний ЗП - це пристрій, здатний зберігати інформацію, порівнювати її з деяким заданим зразком і вказувати на їх відповідність або невідповідність один одному (рис.9.4).
На відміну від звичайної машинної пам'яті (пам'яті довільного доступу або RAM), в якій користувач задає адресу пам'яті і ОЗП повертає слово даних, що зберігається за цією адресою, АП розроблена так, щоб користувач задавав слово даних, і АП шукає його у всій пам'яті, щоб з'ясувати, чи зберігається воно де-небудь в ній. Якщо слово даних знайдене, АП повертає список одної або більше адрес зберігання, де слово було знайдене (і в деякій архітектурі, також повертає саме слово даних, або інші зв'язані частини даних). Таким чином, АП - апаратна реалізація того, що в термінах програмування назвали б асоціативним масивом.
Асоціативна ознака - ознака, по якій проводиться пошук інформації.
Ознака пошуку - кодова комбінація, виступаюча в ролі зразка для пошуку.
Асоціативна ознака може бути частиною шуканої інформації або додатково додаватися їй. У останньому випадку її прийнято називати тегом або ярликом.
Рисунок 9.4 – Структура асоціативного ЗП
Асоціативний ЗП включає:
- запам'ятовуючий масив для зберігання N m-розрядних слів, в кожному з яких декілька молодших розрядів займає службова інформація;
- регістр асоціативної ознаки, куди розміщується код шуканої інформації (ознака пошуку). Розрядність регістра k зазвичай менше довжини слова т;
- схеми співпадіння, які використовуються для паралельного порівняння кожного біта всіх слів, що зберігаються, з відповідним бітом ознаки пошуку і вироблення сигналів співпадіння;
- регістр співпадіння, де кожній комірці запам'ятовуючого масиву відповідає один розряд, в який заноситься одиниця, якщо всі розряди відповідної комірки співпали з однойменними розрядами ознаки пошуку;
- регістр маски, що дозволяє заборонити порівняння певних бітів;
- комбінаційну схему, яка на підставі аналізу вмісту регістра співпадіння формує сигнали, що характеризують результати пошуку інформації.
При зверненні до АЗП спочатку в регістрі маски обнуляються розряди, які не повинні враховуватися при пошуку інформації. Всі розряди регістра співпадіння встановлюються в одиничний стан. Після цього в регістр асоціативної ознаки заноситься код шуканої інформації (ознака пошуку) і починається її пошук, в процесі якого схеми співпадіння одночасно порівнюють перший біт всіх комірок запам'ятовуючого масиву з першим бітом ознаки пошуку. Ті схеми, які зафіксували неспівпадання, формують сигнал, що переводить відповідний біт регістра співпадіння в нульовий стан. Так само відбувається процес пошуку і для решти незамаскованих бітів ознаки пошуку. У результаті одиниці зберігаються лише в тих розрядах регістра співпадіння, які відповідають коміркам, де знаходиться шукана інформація. Конфігурація одиниць в регістрі співпадінь використовується як адреси, по яких проводиться прочитування з запам'ятовуючого масиву. Із-за того що результати пошуку можуть виявитися неоднозначними, вміст регістра співпадіння подається на комбінаційну схему, де формуються сигнали, що сповіщають про те, що шукана інформація:
- а0 - не знайдена;
- а1 - міститься в одній комірці;
- а2 - міститься більш ніж в одній комірці.
Формування вмісту регістра співпадіння і сигналів a0, a1, а2 носить назву операції контролю асоціації. Вона є складовою частиною операцій прочитування і запису, хоча може мати і самостійне значення.
При прочитуванні спочатку проводиться контроль асоціації по аргументу пошуку. Потім, при а0=1 прочитування відміняється через відсутність шуканої інформації, при a1=1 прочитується слово, на яке указує одиниця в регістрі збігів, а при а2=1 скидається сама старша одиниця в регістрі збігів і витягується відповідне їй слово. Повторюючи цю операцію, можна послідовно рахувати всі слова.
Запис в АП проводиться без вказівки конкретної адреси, в першу вільну комірку. Для відшукання вільної комірки виконується операція прочитування, в якій не замасковані тільки службові розряди, що показують, як давно проводилося звернення до даної комірки, і вільною вважається або порожня комірка, або та, яка найдовше не використовувалася.
Головна перевага асоціативних ЗП визначається тим, що час пошуку інформації залежить тільки від числа розрядів в ознаці пошуку і швидкості опиту розрядів і не залежить від числа комірок в запам'ятовуючому масиві.
Спільність ідеї асоціативного пошуку інформації зовсім не виключає різноманітності архітектури АЗП. Конкретна архітектура визначається поєднанням чотирьох чинників:
- виду пошуку інформації;
- техніки порівняння ознак;
- способу прочитування інформації при множинних співпадіннях;
- способу запису інформації.
У кожному конкретному застосуванні АЗП завдання пошуку інформації може формулюватися по-різному.
Види пошуку інформації:
- простий (потрібний повний збіг всіх розрядів ознаки пошуку з однойменними розрядами слів, що зберігаються в запам'ятовуючому масиві).
- складний:
- пошук всіх слів, великих або менших заданого. Пошук слів в заданих межах.
- пошук максимуму або мінімуму.
Багатократна вибірка з АЗП слова з максимальним або мінімальним значенням асоціативної ознаки (з виключенням його з подальшого пошуку), по суті, є впорядкованою вибіркою інформації. Впорядковану вибірку можна забезпечити і іншим способом, якщо вести пошук слів, асоціативна ознака яких по відношенню до ознаки опиту є найближчим великим або меншим значенням.
Очевидно, що реалізація складних методів пошуку пов'язана з відповідними змінами в архітектурі АЗП, зокрема з ускладненням схеми ЗП і введенням в неї додаткової логіки.
Техніка порівняння ознак
При побудові АЗУ вибирають з чотирьох варіантів організації опиту вмісту пам'яті. Варіанти ці можуть комбінуватися паралельно по групі розрядів і послідовно по групах. У плані часу пошуку найбільш ефективним можна рахувати паралельний опит як по словах, так і по розрядах, але не всі види запам'ятовуючих елементів допускають таку можливість.
Спосіб прочитування інформації при множинних співпадіннях:
- з ланцюгом черговості (за допомогою достатньо складного пристрою, де фіксуються слова, створюючі багатозначну відповідь. Ланцюг черговості дозволяє проводити читання слів в порядку зростання номера комірки АЗП незалежно від величини асоціативних ознак);
- алгоритмічно (в результаті серії опитувань).
Спосіб запису інформації:
- за адресою;
- з сортуванням інформації на вході АЗП по величині асоціативної ознаки (місцеположення комірки, куди буде поміщено нове слово, залежить від співвідношення асоціативних ознак знов записуваного слова і слів, що вже зберігаються в АЗП).
- по збігу ознак;
- з ланцюгом черговості.
Через високу вартість АЗП рідко використовується як самостійний вид пам'яті.