
- •Івано-Франківський національний технічний
- •Університет нафти і газу
- •Комп’ютерні системи
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1
- •1.1 Архітектура комп’ютерних систем
- •1.2 Паралельна обробка інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2 Основи теорії комп’ютерних систем
- •2.1 Класифікація комп’ютерних систем
- •Рисинук 2.2 - Класи комп’ютерних систем
- •2.2 Паралельні алгоритми
- •2.3 Характеристика типових схем комунікації в багатопроцесорних комп’ютерних системах
- •2.4 Закон Амдала
- •Контрольні запитання
- •Лекція №3 Конвеєрні комп’ютерні системи
- •3.1 Обробка інформації векторним процесором
- •3.2 Процесор з паралельним алп
- •3.3 Структура векторного процесора
- •3.4 Векторно-конвеєрні комп’ютерні системи
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 Матричні комп’ютерні системи
- •4.1 Матричний процесор
- •4.2 Матрична комп’ютерна система
- •If a (умова a) then do в
- •4.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
- •4.4 Структура процесорного елементу
- •4.5 Підключення і відключення процесорних елементів.
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 5 Комп’ютерні системи класу simd
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 6 Мультипроцесорні комп’ютерні системи
- •6.1 Загальна характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем
- •6.2 Мультипроцесори типу numa
- •6.3 Мультипроцесори типу coma
- •6.4 Мультипроцесорна комп’ютерна система Sun Enterprise 10000:
- •Контрольні запитання
- •Лекція №7 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
- •7.1 Загальна характеристика мультикомп’ютерних комп’ютерних систем
- •Мультикомп’ютерна кс
- •7.2 Рівні комплексування у кс
- •7.3 Кластери
- •7.4 Топологія кластерних пар
- •7.5 Кластер Beowulf
- •7.6 Кластер ac3 Velocity Cluster
- •7.7 Кластер ncsa nt Supercluster
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 8 Комп’ютерні системи з нетрадиційною архітектурою
- •8.1 Асоціативні кс
- •8.2 Систолічні кс
- •8.3 Класифікація структур систол
- •8.4 Кс з наддовгими командами (vliw)
- •8.5 Комп’ютерні системи з явним паралелізмом команд
- •8.6 Кс з обробкою за принципом хвильового фронту
- •8.7 Кс на базі трансп'ютерів і з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 9 Організація пам’яті у комп’ютерних системах
- •9.1 Запам’ятовувальні пристрої комп'ютера
- •9.2 Системи із загальною і розподіленою пам'яттю
- •9.3 Багаторівнева організація загальної пам'яті
- •9.4 Пам'ять з чергуванням адрес
- •9.5 Асоціативна пам'ять
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 10 Системи введення-виведення
- •10.1 Мережева базова система введення-виведення netbios
- •10.2 Пристрої для зберігання bios
- •10.3 Виробники bios
- •10.4 Принцип роботи bios
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 11 Інтерфейси
- •Контрольні запитання
8.2 Систолічні кс
У систоличних структурах дані на своєму шляху, від прочитування з пам'яті до повернення назад, пропускаються через як можна більше число ПЕ (рис.8.1).
Рисунок 8.1 - Обробка даних в КС з систоличною структурою
Якщо провести паралель у фізіології, то систоли більше всього нагадують систему судин і серце, яке постійно посилає кров у всі артерії, судини і капіляри тіла. Звідси і відбувається назва систолична матриця (систола - скорочення передсердя і шлуночків серця, при якому кров нагнітається в артерії). Систоличні структури ефективні при виконанні матричних обчислень, обробці сигналів, сортуванні даних і т.д.
Систолічні системи є дуже спеціалізованими обчислювачами і створюються в основному під конкретне завдання. Фактично, завдання побудови систоличного обчислювача зводиться до побудови апаратного конвеєра, що має чималий час отримання результату (тобто велику кількість ступенів) але при цьому порівняно маленький час між послідовною видачею результатів, оскільки значна кількість проміжних значень обробляється на різних ступенях конвеєра.
Розглянемо як приклад систоличну структуру, що виконує процес векторного множення матриць. В основі схеми лежить ритмічне проходження двох потоків даних xi і уj назустріч один одному. Послідовні елементи кожного потоку розділені одним тактовим періодом, щоб будь-який з них міг зустрітися з будь-яким елементом зустрічного потоку. Обчислення виконуються паралельно в процесорних елементах, кожний з яких реалізує один крок в операції обчислення скалярного множення (IPS, Inner Product Step) і носить назву IPS-елементу (рис.8.2).
Значення увх, що поступає на вхід ПЕ, підсумовується з добутком вхідних значень xвх і авх. Результат виходить з ПЕ як увих. 3начение хвх, крім того, для можливого подальшого використання рештою частини масиву транслюється через ПЕ без змін і покидає його у вигляді xвих (рис.8.3).
Рисунок 8.2 – Функциональна схема IPS-елемента
Систолична структура - це однорідне обчислювальне середовище з процесорних елементів, що суміщає в собі властивості конвеєрної і матричної обробки і що володіє наступними особливостями:
- обчислювальний процес в систоличних структурах є безперервною і регулярною передачею даних від одного ПЕ до іншого без запам'ятовування проміжних результатів обчислення;
- кожен елемент вхідних даних вибирається з пам'яті одноразово і використовується стільки раз, скільки необхідно по алгоритму, введення даних здійснюється в крайні ПЕ матриці;
- створюючі систоличну структуру ПЕ однотипні і кожний з них може бути менш універсальним, чим процесори звичайних багатопроцесорних систем;
- потоки даних і керуючих сигналів володіють регулярністю, що дозволяє об'єднувати ПЕ локальними зв'язками мінімальної довжини;
- алгоритми функціонування дозволяють сумістити паралелізм з конвеєрною обробкою даних;
- продуктивність матриці можна поліпшити за рахунок додавання в неї певного числа ПЕ, причому коефіцієнт підвищення продуктивності при цьому лінійний.
В даний час досягнута продуктивність систоличних процесорів: близько 1000 млрд операцій/с.
Рисунок 8.3 – Процес векторного множення матриць