
- •Івано-Франківський національний технічний
- •Університет нафти і газу
- •Комп’ютерні системи
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1
- •1.1 Архітектура комп’ютерних систем
- •1.2 Паралельна обробка інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2 Основи теорії комп’ютерних систем
- •2.1 Класифікація комп’ютерних систем
- •Рисинук 2.2 - Класи комп’ютерних систем
- •2.2 Паралельні алгоритми
- •2.3 Характеристика типових схем комунікації в багатопроцесорних комп’ютерних системах
- •2.4 Закон Амдала
- •Контрольні запитання
- •Лекція №3 Конвеєрні комп’ютерні системи
- •3.1 Обробка інформації векторним процесором
- •3.2 Процесор з паралельним алп
- •3.3 Структура векторного процесора
- •3.4 Векторно-конвеєрні комп’ютерні системи
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 Матричні комп’ютерні системи
- •4.1 Матричний процесор
- •4.2 Матрична комп’ютерна система
- •If a (умова a) then do в
- •4.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
- •4.4 Структура процесорного елементу
- •4.5 Підключення і відключення процесорних елементів.
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 5 Комп’ютерні системи класу simd
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 6 Мультипроцесорні комп’ютерні системи
- •6.1 Загальна характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем
- •6.2 Мультипроцесори типу numa
- •6.3 Мультипроцесори типу coma
- •6.4 Мультипроцесорна комп’ютерна система Sun Enterprise 10000:
- •Контрольні запитання
- •Лекція №7 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
- •7.1 Загальна характеристика мультикомп’ютерних комп’ютерних систем
- •Мультикомп’ютерна кс
- •7.2 Рівні комплексування у кс
- •7.3 Кластери
- •7.4 Топологія кластерних пар
- •7.5 Кластер Beowulf
- •7.6 Кластер ac3 Velocity Cluster
- •7.7 Кластер ncsa nt Supercluster
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 8 Комп’ютерні системи з нетрадиційною архітектурою
- •8.1 Асоціативні кс
- •8.2 Систолічні кс
- •8.3 Класифікація структур систол
- •8.4 Кс з наддовгими командами (vliw)
- •8.5 Комп’ютерні системи з явним паралелізмом команд
- •8.6 Кс з обробкою за принципом хвильового фронту
- •8.7 Кс на базі трансп'ютерів і з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 9 Організація пам’яті у комп’ютерних системах
- •9.1 Запам’ятовувальні пристрої комп'ютера
- •9.2 Системи із загальною і розподіленою пам'яттю
- •9.3 Багаторівнева організація загальної пам'яті
- •9.4 Пам'ять з чергуванням адрес
- •9.5 Асоціативна пам'ять
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 10 Системи введення-виведення
- •10.1 Мережева базова система введення-виведення netbios
- •10.2 Пристрої для зберігання bios
- •10.3 Виробники bios
- •10.4 Принцип роботи bios
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 11 Інтерфейси
- •Контрольні запитання
7.4 Топологія кластерних пар
При створенні кластерів з великою кількістю вузлів можуть застосовуватися найрізноманітніші топології (лінійні, кільця, деревовидні, зіркоподібні і ін.). Розглянемо топології, характерні для найбільш поширених “малих” кластерів, що складаються з 2-4 вузлів.
Топологія кластерних пар знаходить застосування при організації дво- або чотиривузлових кластерів.
Вузли групуються попарно (рис.7.7). Дискові масиви приєднуються до обох вузлів пари, причому кожен вузол має доступ до всіх дискових масивів своєї пари. Один з вузлів є резервним для іншого.
Чотиривузлова кластерна “пара” є простим розширенням двовузлової топології. Обидві кластерні пари з погляду адміністрування і настройки розглядаються як єдине ціле.
Рисунок 7.7 – Топологія “чотиривузлова кластерна пара”
Топологія з рис.7.7 підходить для організації кластерів з високою готовністю даних, але відмовостійкість реалізується тільки в межах пари, оскільки її пристрої зберігання інформації не мають фізичного з'єднання з іншою парою.
Приклад: організація паралельної роботи СУБД Informix XPS.
Топологія “N+1” дозволяє створювати кластери з 2,3 і 4 вузлів (рис.7.8).
Рисунок 7.8 – Топологія “N+1”
Кожен дисковий масив підключаються тільки до двох вузлів кластера. Дискові масиви організовані по схемі RAID 1. Один сервер має з'єднання зі всіма дисковими масивами і служить як резервний для решти (основних або активних) всіх вузлів. Резервний сервер може використовуватися для підтримки високого ступеня готовності в парі з будь-яким з активних вузлів.
Топологія рекомендується для організації кластерів високої готовності. У тих конфігураціях, де є можливість виділити один вузол для резервування, ця топологія сприяє зменшенню навантаження на активні вузли і гарантує, що навантаження вузла, що вийшов з ладу, буде відтворено на резервному вузлі без втрати продуктивності. Відмовостійкість забезпечується між будь-яким з основних вузлів і резервним вузлом
Аналогічно топології “N+1”, топологія “NxN” (рис.7.9) розрахована на створення кластерів з 2, 3 і 4 вузлів, але на відміну від першої володіє більшою гнучкістю і масштабованістю.
Рисунок 7.9 – Топологія “N+N”
Тільки у цій топології всі вузли кластера мають доступ до всіх дискових масивів, які, у свою чергу, будуються за схемою RAID 1 (з дублюванням). Масштабованість проявляється в простоті додавання до кластера додаткових вузлів і дискових масивів без зміни з'єднань в існуючій системі.
Топологія дозволяє організувати каскадну систему відмовостійкості, при якій обробка переноситься з несправного вузла на резервний, а у разі його виходу з ладу - на наступний резервний вузол і т.д. Кластери з топологією “NxN” забезпечують підтримку додатку Oracle Parallel Server, що вимагає з'єднання всіх вузлів зі всіма системами зберігання інформації. В цілому топологія характеризується кращою відмовостійкістю і гнучкістю в порівнянні з іншими рішеннями.
У топології з повністю роздільним доступом кожен дисковий масив з'єднується тільки з одним вузлом кластера (рис.7.10).
Рисунок 7.10 – Топологія з повністю роздільним доступом
Топологія рекомендується тільки для тих додатків, для яких характерна архітектура повністю роздільного доступу, наприклад для вже згадуваної СУБД Informix XPS.