
- •Івано-Франківський національний технічний
- •Університет нафти і газу
- •Комп’ютерні системи
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1
- •1.1 Архітектура комп’ютерних систем
- •1.2 Паралельна обробка інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2 Основи теорії комп’ютерних систем
- •2.1 Класифікація комп’ютерних систем
- •Рисинук 2.2 - Класи комп’ютерних систем
- •2.2 Паралельні алгоритми
- •2.3 Характеристика типових схем комунікації в багатопроцесорних комп’ютерних системах
- •2.4 Закон Амдала
- •Контрольні запитання
- •Лекція №3 Конвеєрні комп’ютерні системи
- •3.1 Обробка інформації векторним процесором
- •3.2 Процесор з паралельним алп
- •3.3 Структура векторного процесора
- •3.4 Векторно-конвеєрні комп’ютерні системи
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 Матричні комп’ютерні системи
- •4.1 Матричний процесор
- •4.2 Матрична комп’ютерна система
- •If a (умова a) then do в
- •4.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
- •4.4 Структура процесорного елементу
- •4.5 Підключення і відключення процесорних елементів.
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 5 Комп’ютерні системи класу simd
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 6 Мультипроцесорні комп’ютерні системи
- •6.1 Загальна характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем
- •6.2 Мультипроцесори типу numa
- •6.3 Мультипроцесори типу coma
- •6.4 Мультипроцесорна комп’ютерна система Sun Enterprise 10000:
- •Контрольні запитання
- •Лекція №7 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
- •7.1 Загальна характеристика мультикомп’ютерних комп’ютерних систем
- •Мультикомп’ютерна кс
- •7.2 Рівні комплексування у кс
- •7.3 Кластери
- •7.4 Топологія кластерних пар
- •7.5 Кластер Beowulf
- •7.6 Кластер ac3 Velocity Cluster
- •7.7 Кластер ncsa nt Supercluster
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 8 Комп’ютерні системи з нетрадиційною архітектурою
- •8.1 Асоціативні кс
- •8.2 Систолічні кс
- •8.3 Класифікація структур систол
- •8.4 Кс з наддовгими командами (vliw)
- •8.5 Комп’ютерні системи з явним паралелізмом команд
- •8.6 Кс з обробкою за принципом хвильового фронту
- •8.7 Кс на базі трансп'ютерів і з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 9 Організація пам’яті у комп’ютерних системах
- •9.1 Запам’ятовувальні пристрої комп'ютера
- •9.2 Системи із загальною і розподіленою пам'яттю
- •9.3 Багаторівнева організація загальної пам'яті
- •9.4 Пам'ять з чергуванням адрес
- •9.5 Асоціативна пам'ять
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 10 Системи введення-виведення
- •10.1 Мережева базова система введення-виведення netbios
- •10.2 Пристрої для зберігання bios
- •10.3 Виробники bios
- •10.4 Принцип роботи bios
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 11 Інтерфейси
- •Контрольні запитання
6.4 Мультипроцесорна комп’ютерна система Sun Enterprise 10000:
Характеристики мультипроцесорної КС Sun Enterprise 10000 (рис.6.6):
- архітектура UMA з одного корпусу з 64 процесорами;
- координатний комутатор GIGAPLAHE-XB 16х16 запакований в плату, що містить 8 гнізд з двох боків;
- кожне гніздо вміщує велику плату процесора (40x50 см), що містить 4 процесори ULTRASPARC на 333 Мгц і ОЗУ на 4 Гбайт;
- жорсткі вимоги до синхронізації і малий час очікування;
- доступ до пам'яті поза платою займає стільки ж часу, що і доступ до пам'яті на платі;
- довжина рядка кеш-пам'яті складає 64 байти, а ширина каналу зв'язку складає 16 байтів, тому для переміщення рядка кеш-пам'яті потрібно 4 цикли;
- крім координатного комутатора є 4 адресних шини, які використовуються для відстежування рядків в кеш-пам'яті. Кожна шина використовується для 1/4 фізичного адресного простору.
Рисунок 6.6 – Мультипроцесор Sun Enterprice 10000
Контрольні запитання
1 Який ресурс є спільним у процесорів в мультипроцесорних комп’ютерних системах?
2 Чим відрізняється симетричний мультипроцесор від асиметричного?
3 Які види архітектури симетричних мультипроцесорних комп’ютерних систем Вам відомі?
4 Які особливості комп’ютерної системи типу COMA?
5 Які особливості комп’ютерної системи типу NC-NUMA?
6 Які особливості комп’ютерної системи типу CC-NUMA?
Лекція №7 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
7.1 Загальна характеристика мультикомп’ютерних комп’ютерних систем
Мультикомп’ютерна КС містить декілька ЕОМ, кожна з яких має свою оперативну пам’ять (ОП) і працює під управлінням своєї операційної системи, а також засобу обміну інформацією між машинами. Комп'ютери можуть знаходитися поряд один з одним або бути віддаленими, іноді навіть на значну відстань (наприклад, обчислювальні мережі). Реалізація обміну інформацією відбувається шляхом взаємодії операційних систем машин між собою. Це погіршує динамічні характеристики процесів міжмашинного обміну даними.
Мультикомп’ютерні КС використовуються для підвищення продуктивності, надійності і достовірності обчислень (рис.7.1). Історично вони з'явилися перед мультипроцесорними КС.
Рисунок 7.1 – Використання мультикомп’ютерних КС
Положення 1 і 3 електронних ключів (рис.7.1) забезпечують режим підвищеної надійності. При цьому одна з машин виконує обчислення, а інша знаходилася в “гарячому” або “холодному” резерві, тобто в готовності замінити основну ЕОМ. Положення 2 електронних ключів відповідає випадку, коли обидві машини забезпечують паралельний режим обчислень. Тут можливі дві ситуації:
- обидві машини вирішують одну і ту ж задачу і періодично звіряють результати рішення. Тим самим забезпечують режим підвищеної достовірності, зменшують вірогідність появи помилок в результатах обчислень. Приблизно по такій же схемі побудовані бортові керуючі обчислювальні комплекси космічних апаратів, ракет, кораблів. Наприклад, американська космічна система “Шатл” містила п'ять обчислювальних машин, що працюють за такою схемою;
- обидві машини працюють паралельно, але обробляють власні потоки завдань. Можливість обміну інформацією між машинами зберігається. Цей вид роботи відноситься до режиму підвищеної продуктивності. Вона широко використовується в практиці організації робіт у великих обчислювальних центрах, оснащених декількома ЕОМ високої продуктивності.
Схема, представлена вище, була неодноразово повторена в різних модифікаціях при проектуванні різноманітних спеціалізованих КС. Основні відмінності КС полягають, як правило, в організації зв'язку і обміну інформацією між ЕОМ комплексу. Кожна з них зберігає можливість автономної роботи і управляється власною ОС. Будь-яка інша ЕОМ комплексу, що підключається, розглядається як спеціальне периферійне устаткування. Залежно від територіального розміщення ЕОМ і від використовуваних засобів сполучення забезпечується різна оперативність їх інформаційної взаємодії.
У створюваних КС прагнуть забезпечити декілька шляхів передачі даних, що дозволяє досягти необхідної надійності функціонування, гнучкості і адаптації до конкретних умов роботи. Ефективність обміну інформацією визначається швидкістю передачі і можливими об'ємами даних, що передаються по каналу взаємодії. Ці характеристики залежать від засобів, що забезпечують взаємодію модулів і рівня управління процесами, на якому ця взаємодія здійснюється. Поєднання різних рівнів і методів обміну даними між модулями КС в найяскравіше представлено в універсальних суперЕОМ і великих ЕОМ, в яких збалансовано використовувалися всі методи досягнення високої продуктивності.
Інформаційна взаємодія комп'ютерів в мультикомп’ютерній КС організовується на наступних рівнях (рис.7.2):
- процессорів;
- оперативної пам'яті;
- каналів зв'язку.
Рисунок 7.2 – Мультикомп’ютерна КС
На структурному рівні комунікаційне середовище мережі складається з трьох компонентів (рис.7.3):
- адаптерів, що здійснюють інтерфейс між обчислювальною машиною і мережею передачі пакетів;
- комутаторів мережі передачі пакетів;
- кабелів для під'єднування вхідних і вихідних каналів адаптерів до портів комутаторів і з'єднання комутаторів один з одним для забезпечення необхідного числа портів і заданої конфігурації мережі.
Рисунок 7.3 – Комунікаційне середовище мережі в якій працює