- •Київ нухт 2011
- •Загальні вказівки
- •Правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у лабораторії
- •Зміст лабораторних робіт Лабораторна робота № 1 Тема: Вивчення асортименту та оцінка якості овочевих напівфабрикатів
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Вивчення асортименту та оцінка якості м’ясних напівфабрикатів
- •Завдання 2. Визначення маси напівфабрикатів
- •Орієнтовне титрування
- •Остаточне титрування
- •Обрахунок результатів
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Вивчення асортименту та оцінка якості бульйонів і рибних напівфабрикатів»
- •Лабораторна робота № 4, 5 Тема : Вивчення асортименту та оцінка якості перших страв
- •Тема: Вивчення асортименту та оцінка якості других страв, гарнірів і соусів
- •Завдання 3. Визначення вмісту жиру
- •Реактиви
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Вивчення асортименту та оцінка якості солодких страв та напоїв
- •Компоти Завдання 1. Органолептична оцінка
- •Завдання 3. Визначення вмісту сухих речовин
- •Кількість інвертного цукру відповідно до витраченого об’єму тіосульфату натрію
- •Реактиви
- •Гарячі напої (чай)
- •Органолептичні показники чаю-напою
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Контроль правильності проведення технологічного процесу
- •Проба на фосфатазу
- •Проба з пероксидазою
- •Оцінна шкала якості фритюрних жирів
- •Якісна проба на ступінь окислення фритюру
- •Рекомендована література
Орієнтовне титрування
В конічну колбу місткістю 100 мл вносять з бюретки 10 мл титрованого 1%-ного розчину залізосинеродистого калію і 2,5 мл 2,5 н розчину їдкого натрію, додають одну краплю розчину метилового блакитного і нагрівають на плитці до кипіння. До безперервно слабокиплячого розчину обережно (приблизно по краплі в секунду) додають з бюретки випробовуваний розчин гідролізату (редукуючого цукру) до появи перших ознак зникнення синього забарвлення, яке при кипінні розчину впродовж 3 сек. зникає. На появу фіолетового забарвлення після охолодження не слід звертати уваги. Найбільш точні результати отримують, якщо на титрування витрачається 5-6 мл гідролізату.
Остаточне титрування
У конічну колбу місткістю 100 мл вносять 10 мл 1-%-ного розчину залізосинеродистого калію, 2,5 мл 2,5 н розчину їдкого натрію і одну краплю розчину метилового блакитного. Потім до холодної суміші вказаних розчинів додають з бюретки розчин гідролізату на 0,2-0,3 мл менше, чим було витрачено в орієнтовному титруванні.
Вміст колби доводять до кипіння впродовж 1-1,5 хв. і кип'ятять 1 хв. (за допомогою пісочного годинника), не допускаючи бурхливого кипіння, після чого слабо киплячу суміш обережно безперервно дотитровують з бюретки гідролізатом, додаючи розчин (приблизно по краплі в секунду) до повного зникнення синього забарвлення.
Обрахунок результатів
Вміст хліба у відсотках обчислюють за формулою:
а – розведення випробовуваного розчину (при наважці 5 г в об’ємі 250 мл, а = 250:5=50);
10,06 і 0,0175 – поправочні коефіцієнти, встановлені емпірично для 10 мл 1%-ного розчину залізосинеродистого калію, мл;
y – об’єм розчину гідролізату, витраченого при остаточному титруванні 10 мл 1%-ного розчину залізосинеродистого калію, мл;
K – поправка на точно 1%-ний розчин залізосинеродистого калію;
0,9 – коефіцієнт перерахунку глюкози на крохмаль;
48 – коефіцієнт перерахунку крохмалю на хліб (враховуючи вміст вуглеводів в 100 г хліба)
Примітка. Поправку К встановлюють таким чином: у конічну колбу з притертою пробкою наливають з бюретки 50 мл розчину залізосинеродистого калію, додають 3 г йодистого калію і 1,5 г сірчанокислого цинку і після збовтування швидко титрують 0,1 н розчином сірноватистокислого натрію у присутності крохмалю як індикатора. Поправку і титр розчину встановлюють, виходячи з розрахунку, що 1 мл 0,1 н розчину сірноватистокислого натрію відповідає 0,03202 г залізосинеродистого калію.
Результати випробувань обчислюють з похибкою не більш 0,1 %.
За результат випробувань приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,5 %.
Результати досліджень заносять до таблиці:
Показники |
вміст |
Органолептична оцінка |
|
За ГОСТ |
фактично |
||
Вміст сухих речовин |
|
|
|
Вміст хлібу |
|
|
|
Висновки:
Прилади і устаткування:
Сушильна шафа.
Ваги лабораторні по ГОСТ 19491-74.
Ваги технічні.
Плита електрична по ГОСТ 306-69.
Годинник пісочний на 10 хв. та на 1 хв.
Сітка азбестова.
Холодильник скляний лабораторний по ГОСТ 9499-70.
Стакани хімічні або фарфорові чашки.
Колби мірні по ГОСТ 1770-74 місткістю 100, 250 і 1000 мл.
Бюретки по ГОСТ 20202-74 місткістю 25 мл.
Пробірки.
Піпетки по ГОСТ 20292-74 місткістю 1, 5, 10, 25мл.
Годинне скло.
Циліндри.
Воронки скляні по ГОСТ 12026-66.
Скляні палички.
Штатив.
Водяна баня.
Ексикатор по ГОСТ 6371-73.
Чашки фарфорові по ГОСТ 9147-73.
Папір фільтрувальний по ГОСТ 12026-66.
Колби конічні по ГОСТ 10394-72 місткістю 100 і 250 мл.
Реактиви.
Кислота соляна по ГОСТ 3118-67, 10%-ний розчин.
Натрію гідроксид (натрій їдкий) по ГОСТ 4328-66, 15%-ний розчин.
Калію гідроксид (калій їдкий) 15%-ний розчин.
Метиловий червоний по ГОСТ 5853-51, 0,1-ний розчин.
Калій залізосинеродистий по ГОСТ 4207-75, 15-%-ний розчин.
Цинк сірчанокислий по ГОСТ 4174-69, х. ч . або ч. д. а., 30%-ний розчин.
Вода дистильована по ГОСТ 6709-72.
Натрій сірноватистокислий по ГОСТ 4215-66, 0,1 н розчин.
Метиловий голубий,1%-ний розчин.
Калій залізосинеродистий по ГОСТ 4206-75, 1%-ний титрований розчин.
Натрію гідроксид (натрій їдкий) по ГОСТ 4328-66, 2,5 н розчин.
Крохмаль 1%-ний розчин.
Сірчанокисла мідь, 5%-ний розчин.
Контрольні запитання
1. Як проводять органолептичну оцінку м’ясних напівфабрикатів та за якими показниками?
2.Які фізико-хімічні показники характеризують якість м’ясних напівфабрикатів?
3. У чому суть цианідного методу визначення хліба в котлетній масі?
4. Як приготувати розчин редукуючого цукру?
5. Як проводиться відбір проб для органолептичної оцінки та визначення маси виробів?
