1.5. Бізнес-середовище

Основне завдання при дослідженні бізнес-середовища − це пошук способів досягнення тривалого балансу інтересів окремих суб’єктів бізнесу, що діють на основі наявних сил і умов, а також ліквідація суперечностей між ними (рис. 1.2).

Бізнес-середовище підприємства складається з кількох частин. По-перше, це зовнішні чинники: географічні, економічні, технологічні, політичні, екологічні, соціальні, культурні, інституційні тощо.

У більшості випадків, означені чинники не можуть бути керованими окремим підприємством або бізнес-одиницею. Отже, головна мета їхнього дослідження полягає у можливому запобіганні негативних наслідків або посиленні позитивного впливу на бізнес. Проте з розвитком діяльності транснаціональних корпорацій, великий бізнес все частіше здійснює вплив на зовнішні умови. Прикладом можуть бути зміна політичних режимів (Ірак, ДР Конго), екологічної ситуації (глобальне потепління), і навіть географічного положення (Суецький та Панамський канали).

Рис. 1.2. Структура бізнес-середовища

Друга частина бізнес-середовища — це ті суб’єкти, з якими бізнес безпосередньо контактує і на яких певною мірою може впливати. У першу чергу йде мова про споживачів, їхню поведінку, мотиви, звички, потреби тощо. Крім цього, у формуванні бізнес-середовища приймають участь постачальники, акціонери, конкуренти, посередники, фінансові установи, профспілки, державні органи управління, засоби масової інформації тощо.

Не менш важливим об’єктом досліджень є мікросередовище бізнесу, що складається з місії бізнесу, мети і завдань його створення, місця підприємства на ринку, кваліфікації керівництва, яке відповідає за сфери діяльності, загальних показників фінансово-господарської діяльності, рівня корпоративної культури тощо.

1.6 Форми здійснення бізнесу

Незважаючи на деякі загальні ознаки, параметри ведення бізнесу для кожного з підприємців індивідуальні. Це пов'язано з тим, що в різних сферах постійно виникають конкурентні переваги або ризики, які змушують підприємців змінювати форми здійснення бізнесу.

Вибір організаційно-правової форми є найважливішим питанням для здійснення бізнесу в Україні. До цього питання потрібно підходити особливо ретельно, оскільки саме від правильного вибору форми бізнесу залежить організація, ефективність та ведення бізнесу в Україні. Господарська діяльність в Україні може здійснюватися фізичною особою − підприємцем чи юридичною особою. Юридична особа може бути зареєстрована у формі товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства, акціонерного товариства тощо.

Залежно від галузевої належності виділяють виробничий, комерційний, фінансовий бізнес, а також бізнес у сфері послуг. Виробнича форма здійснення бізнесу відповідає за основу сучасної ринкової економіки − масове виробництво. Саме у рамках виробничого бізнесу підприємці перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію. Виробничий бізнес не приносить прибуток настільки швидко, як інші види бізнесу, потребує більших стартових витрат та державної підтримки для успішного розвитку.

Сферою діяльності комерційного бізнесу є торговельні операції. Головними ризиками за даною формою здійснення бізнесу є висока залежність від ринкової кон'юнктури та ризики пов'язані з добором персоналу. У цій сфері бізнесу в усьому світі переважають дрібні та середні підприємства, що обумовлює меншу ступінь державного втручання і значну частку «тіньового» сектору.

Сфера фінансового бізнесу − грошовий обіг і кредит. Фінансова діяльність виступає в таких формах як банківська діяльність, страховий і венчурний бізнес. В усьому світі фінансовий бізнес так само як і виробничий підлягає найбільш жорсткому державному регулюванню. Тому фінансовим бізнесом займаються виключно великі компанії.

В останні роки в усьому світі все більший розвиток одержує бізнес у сфері послуг. Означена форма ведення бізнесу залежить від кон’юнктурних та політичних факторів. Багато видів послуг у сучасній ринковій економіці виживають лише завдяки державній підтримці або функціонуванню в кооперації з великим виробничим бізнесом.

У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються малий, середній та великий бізнес. Відмінності між цими трьома видами бізнесу обумовлені різним рівнем суспільного поділу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.

Поняття «великий бізнес» найчастіше застосовується до транснаціональних корпорацій. Серед переваг великого бізнесу виділяють економію на масштабі виробництва, економію на трансакційних витратах та можливості отримання дешевих ресурсів світової економіки.

Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, локальний район операцій, невеликі розміри. Він відіграє значну роль у забезпеченні зайнятості певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції, структурній перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху. Також малий бізнес є важливим джерелом інновацій.

Запам’ятайте:

Сьогодні у світі не існує єдиної нижньої межі розміру малих підприємств, але постійно здійснюються спроби встановити прийнятну верхню межу. При цьому фінансисти пропонують орієнтуватися на розмір основних фондів у їх чистому вигляді чи з доданою вартістю; аудитори вказують на загальну кількість працюючих; фахівці зі збуту та маркетингу підкреслюють значимість обсягів продажу та кількості клієнтів.

Середній бізнес не має особливого кількісного значення та правового статусу. Він займає проміжне положення між малим і великим бізнесом і виконує роль посередника та сполучної ланки між ними.

З точки зору форми власності, сучасний бізнес розвивається на індивідуальній, партнерській та корпоративній основі. Індивідуальна власність розуміє під собою бізнес, де власником і підприємцем є одна особа, яка отримує всі доходи і несе відповідальність за ведення справи. Саме індивідуальна власність складає основу для розвитку малого бізнесу. На основі партнерської або групової форми власності розвивається переважно середній бізнес. Саме партнери створюють компанії, товариства та інші організації і стають співвласниками бізнес-одиниць. На корпоративній формі власності заснований великий бізнес. Корпорації існують, як незалежні юридичні суб'єкти, відповідальність акціонерів за зобов'язанням фірми, за правовими претензіями до неї обмежуються їх внесеними грошовими коштами.