4. . Термін окупності

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим витратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою «порогового» прибутку чи точкою рівноваги. Розглядуваний вище метод побудований на тезі, що із збільшенням обсягів реалізації величина умовно постійних витрат на одиницю продукції зменшується.

В свою чергу, під терміном окупності розуміється очікуваний період відшкодування початкових вкладень із чистих надходжень. Таким чином, обчислюється той період часу, за який надходження від оперативної діяльності підприємства (net cash inflows) покриють витрати на інвестиції. Цей метод простий для розрахунків, тому він іноді використовується як дуже грубий метод оцінки ризику інвестування.

Якщо проектні прибутки розподілені рівномірно за роками, то термін окупності розраховується за такою формулою:

Т= C₀/r, (9.9)

де: Т − термін окупності проекту;

C₀ − розмір початкових інвестицій;

R − щорічний чистий прибуток.

У випадку різноманітних щорічних грошових надходжень розрахунок провадиться поступово: для кожного інтервалу планування із загального обсягу початкових витрат відраховується сума амортизаційних відрахувань і чистого прибутку, до того моменту поки залишок не стане негативним.

Приклад. Установка устаткування обійшлася в 1000 грош.од. Робота устаткування принесла такі помісячні прибутки: 1 місяць – 200, 2 − 300, 3 − 400, і далі місячні прибуток по 500 грош. од. Вирішується питання: через який час повернуться витрати? У таблиці 9.1. приведено розрахунок терміну окупності.

Табліца 9.1.

Розрахунок терміну окупності

Показники	1 місяць	2 місяць	3 місяць	4 місяць	5 місяць
Витрати	1000	-	-	-	-
Вигоди	200	300	400	500	500
Поточний чистий прибуток	-800	300	400	500	500
Чистий ресурсній прибуток	-800	-500	-100	400	900

Тобто прибуток перекриває витрати за 4 місяці. Більш точний розрахунок - 3 місяця +100/500=3,2 місяця.

Порівнюючи два чи більше проектів, перевагу надають проектам з коротшим періодом окупності. Проте ухвалені проекти не повинні перевищувати необхідний базисний період окупності, який потрібно визначити заздалегідь. Цей метод можна використовувати для оцінки проектів, що передбачають випуск продуктів, попит на які є нестабільним. Крім того, він придатний для оцінки інвестицій невеличких підприємств із маленьким грошовим обігом, а також для швидкого оцінювання проектів в умовах дефіциту ресурсів.

Водночас такий метод має серйозні недоліки:

- вибір нормативного терміну окупності може бути суб'єктивним;

- метод не враховує прибутковість проекту за межами терміну окупності і, отже, не може бути використаний для порівняння варіантів проектів з однаковими періодами окупності, але різними термінами життя;

- метод не придатний для оцінки проектів, націлених на випуск принципово нової продукції;

- точність розрахунків за таким методом визначається частотою розбивки терміну життя проекту на інтервали планування;

- «статичність» показника, тобто неможливість урахування тимчасової вартості грошей.

Таким чином, оцінка періоду окупності є різновидом розрахунку точки беззбитковості, тому що після закінчення строку окупності проект починає приносити вигоди. Але цей показник не можливо використовувати у якості міри прибутковості, оскільки він не враховує грошові потоки, які надходять після строку окупності, а також вартість капіталу проекту, тому, при використання цього показника, перевага віддається короткостроковим проектам.