1. . Рівень окупності

Під рівнем окупності проекту розуміть відношення чистого прибутку, отриманого від реалізації проекту до початкових витрат:

(9.1)

де: I - рівнь окупності проекту;

R – чистий прибуток;

B – проектні доходи;

C − проектні витрати;

C₀ − початкові витрати.

Вказаний показник показує скільки разів початкові витрати повертаються у вигляді чистих надходжень від реалізації проекту.

При відсутності початкових витрат цей показник можна розрахувати як відношення прибутків від проекту до витрат на нього.

2. . Норма прибутку

Прибуток є важливим показником ефективної діяльності суб'єктів господарювання. Впровадження в економічний обіг показників нормального та економічного прибутку зумовило можливість для підприємства визначати ефективність власної діяльності не тільки відносно стратегічних конкурентів, а й відносно всіх інших суб'єктів господарської діяльності та економікив цілому.

Проте абсолютний розмір прибутку не показує рівень ефективності функціонування суб'єкта підприємництва. Щоб визначити його, використовують відносний показник прибутку, який виражається у відсотках і називається нормою прибутку. Вона обчислюється як виражене у відсотках відношення абсолютної суми прибутку до суми авансового капіталу у виробництво. Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то норма прибутку - це відносний показник інтенсивності виробництва і виражається у відсотках.

Відносні показники прибутковості практично не зазнають впливу інфляції, оскільки є різними співвідношеннями прибутку і вкладеного капіталу (власного, інвестованого або позичкового). У загальному вигляді рентабельність визначається як співвідношення між прибутком та одноразовими або поточними витратами на виробництво, внаслідок яких і отримано цей прибуток. У такому вигляді показник рентабельності співпадає з показником норми прибутку.

Величина норми прибутку показує, яка частина інвестиційних витрат відшкодовується у виді прибутку протягом одного інтервалу планування. На підставі порівняння інвестором розрахункової величини норми прибутку з мінімальним або середнім рівнем прибутковості робиться висновок про доцільність подальшого аналізу відповідного інвестиційного проекту.

Показник норми прибутку визначається за формулою:

(9.2)

де Нп − норма прибутку, %;

П − маса прибутку, г. о.;

АК − сума авансового капіталу, г. о.

Показник норми прибутку дає можливість визначити ефективність використання всього авансового капіталу, ступінь його прибутковості. Чим вища норма прибутку підприємства, тим ефективніше використовується авансований капітал. Тому підприємницькі структури у господарській діяльності прагнуть одержати найвищу норму прибутку, яка залежить від ряду чинників, а саме:

1) Величини маси прибутку. Збільшення маси прибутку при тій самій величині авансованого капіталу показує ступінь вигідності підприємництва;

2) Зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції. При незмінному рівні цін економія витрат на засоби виробництва один із найважливіших чинників зростання маси і норми прибутку в нинішніх умовах;

3) Рівня ринкових цін на продукцію, які визначають у кінцевому рахунку величину прибутку, а отже, і норму прибутку;

4) Швидкості обігу авансованого капіталу. Збільшення швидкості обігу авансованого капіталу дає можливість отримати більшу масу прибутку без відповідного збільшення авансованого у виробництво капіталу, а отже, і зростання річної норми прибутку.

Відтак, переваги методу простої норми прибутку – це простота розрахунків і оцінка реальної прибутковості проекту. Що ж стосується недоліків: не враховується цінність майбутніх надходжень, існує велика залежність від обраної ставки порівняння величини чистого прибутку.