. Рентні платежі
Потік платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між двома послідовними платежами постійні, називають фінансовою рентою, або ануїтетом, незалежно від походження цих платежів, їх призначення та мети. До фінансової ренти належать також різноманітні за своїм змістом форми оплати: періодичне погашення боргу, створення амортизаційного фонду, внески по страхуванню та ін. Фінансова рента може бути охарактеризована низкою параметрів:
член ренти — величина кожного окремого платежу;
період ренти — часовий інтервал між двома послідовними платежами;
термін ренти — час від початку першого періоду ренти до моменту нарахування останнього платежу;
відсоткова ставка — ставка, яка використовується для розрахунку нарощення або дисконтування платежів (на початку, в середині, або в кінці року).
На практиці використовуються різні види фінансових рент. Ренти, за якими платежі проводяться раз на рік, називаються річними. При здійснені платежів кілька разів на рік (p-разів) ренти називаються p-строковими. Крім того, зустрічаються ренти, у яких період між платежами може перевищувати рік. Всі перераховані ренти називаються дискретними. Поряд з дискретними зустрічаються ренти, у яких платежі проводяться так часто, що їх можна розглядати як безперервні. Вони так і називаються — безперервні ренти.
У залежності від частоти нарахування відсотків, розрізняють ренти з нарахуванням відсотків один раз на рік, кілька разів на рік (m-разів) — з нарахуванням m-разів на рік, і з безперервним нарахуванням.
З точки зору стабільності розміру платежів ренти поділяються на постійні (платежі — члени ренти рівні між собою) і змінні. Рента, виплата якої не обмежена будь-якими умовами, називається вірною.
Рента, виплата якої обумовлена настанням якої-небудь події, називається умовною. Природно, що число членів умовної ренти передбачити неможливо. Прикладом умовної ренти можуть служити страхові внески, що вносяться до настання страхового випадку. Ренти можуть мати кінцеве число членів — обмежені ренти, і бути з нескінченним числом членів — вічні ренти.
За моментом виплат членів ренти відносно періодів, ренти поділяються на звичайні або постнумерандо — у яких платежі здійснюються в кінці відповідних періодів (року, півріччя тощо), і пренумерандо — у яких платежі здійснюються на початку цих періодів.
Якщо термін ренти починається одразу після підписання контракту чи договору, така рента називається негайною, якщо встановлено пільговий період після підписання договору, протягом якого рента не виплачується, така рента називається відкладеною чи відстроченою
Якщо формалізувати параметри бізнес-проекту, то його можна розглядати як ренту з вкладеного в реалізацію проекту капіталу.
У практиці реалізації довгострокових проектів зазвичай життєвий цикл не обмовляється, бо вважається, що він дуже великий. В такому випадку, нарощена сума грошового потоку від реалізації проекту (ренти) дорівнює нескінченно великій величині, а сама рента називається вічною.
Для постійної річної ренти сучасна величина вічної ренти визначається за модифікованою формулою:
(8.8)
де А − сучасна величина ренти; R − розмір платежу (члена) ренти; i − ставка відсотків по ренті; n − термін ренти.
Сучасна величина вічної ренти залежить від розміру члену ренти та відсоткової ставки.
Наприклад: потрібно оцінити для викупу орендоване приміщення, якщо рівень річної плати становить 1000 умов. од. а банківська ставка складає 10%.
Отже, за формулою 8.8 маємо:
A = 1000/0, 1 = 10000 умов. од.
Розмір орендної плати (член вічної ренти) залежить і від її капіталізованої вартості:
(8.9)
Наприклад: слід визначити розмір орендної плати за приміщення, якщо його ринкова вартість становить 10000 умов. од. при сформованій банківської облікової ставки - 10% річних.
R = 10000 * 0.1 = 1000 умов. од.