2. . Поняття простих та складних відсотків

Найбільш важливим елементом фінансових розрахунків є прибуток, що отримується від здійсненої операції − так званий відсоток або відсотковий прибуток. Це може бути прибуток від надання кредиту, проведення брокерської операції з товаром або цінними паперами тощо.

При складанні угоди сторони домовляються про розмір відсотків, що встановлюються відношенням прибутку від проведеної операції до загальної її суми, що виплачуються в одиницю часу. Отриману величину, називають декурсивною ставкою відсотку. Нарахування відсотків відбувається в залежності від умов угоди, що встановлюються періодом нарахування - раз в рік, півріччя, квартал, місяць. Прибуток за відсотками від укладеної операції розраховується за допомогою такої формули:

I = q х Р х n, (8.1)

де: I − прибуток у відсотках;

q − ставка відсотку;

Р − первинний обсяг операції (боргу);

n − число періодів нарахувань.

Відомі дві схеми нарахування відсотків: за допомогою простих і складних відсотків. Прості відсотки використовуються, якщо база нарахування залишається незмінною, а складні − якщо база нарахування зростає на нараховану суму.

Сутність методу нарахування за простими відсотками зводиться до того, що проценти нараховуються впродовж усього терміну інвестицій (кредиту) на ту саму величину капіталу, що інвестується. При використанні простих відсотків, коли термін угоди не дорівнює цілому числу років, період нарахування виражається дробовим числом, тобто як відношення числа днів функціонування угоди до числа днів у році.

В ряді країн для зручності обчислень рік триває 360 днів. Це так звана «німецька практика». Відсотки, що розраховані за часовою базою K = 360 днів, називаються звичайними чи комерційними.

Існує також «французька практика», коли тривалість року К = 360 днів, а тривалість місяців за днями відповідає календарному обчисленню. І, нарешті, в цілій низці країн використовується «англійська практика», що враховує тривалість року К = 365 днів, а тривалість місяців року — згідно з календарним обчисленням.

Складні відсотки - це відсоткові гроші, при нарахуванні яких за базу береться нарощена сума попереднього періоду. Метод нарахування за складними відсотками полягає в тому, що в першому періоді нарахування здійснюється на первісну суму інвестицій (кредиту), після цього вона складається з нарахованим відсотком і в кожному наступному періоді відсотки нараховуються на вже нарощену суму. Тож база для нарахування постійно змінюється.

Використання у фінансових розрахунках простих і складних відсотків дає неоднакові результати. Відмінності в них зумовлені термінами угод. При рівній величині простої і складної процентної ставки та при терміні позички (інвестування) меншому за 1 рік (n < 1), нарощена сума, обчислена за простими відсотковими ставками, буде більшою за нарощену суму, обчислену за складними відсотками. При терміні угоди більшому за рік (n > 1) нарощування за складними відсотками випереджає нарощування за простими.