1.3. Відмінності бізнесу та підприємницької діяльності

Бізнес і підприємництво нерідко ототожнюються, проте між ними є відмінності. Бізнес визначається як справа, що приносить дохід. Це може бути як дохід від індивідуальної трудової діяльності, так і дохід від спекуляції і навіть від кримінальної діяльності (є і злочинний бізнес). Підприємництво виступає як ініціативна діяльність під власну матеріальну відповідальність, спрямована на отримання прибутку. Оскільки прибуток постає як різниця між одержуваним підприємцем доходом і витратами, то підприємництво можна розглядати як бізнес, але не завжди бізнес є підприємництвом, тому що не завжди його безпосередньою метою є прибуток.

Крім того бізнесом може займатись будь-хто. В той час, як підприємницька діяльність передбачає правове оформлення, тобто реєстрацію створеного підприємства і наділення його статусом фізичної або юридичної особи. Право на здійснення підприємницької діяльності, має лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Також законодавство встановлює обмеження щодо кола осіб, які можуть здійснювати підприємницьку діяльність. Зокрема такою діяльністю не мають права займатися  службові особи органів прокуратури, державної безпеки внутрішніх справ, суду, судді, нотаріуси (державні), військовослужбовці, а також службові особи органів державної влади, які покликані здійснювати контроль за видами бізнесу підприємств. Крім того обмеження стосуються осіб, щодо яких встановлена заборона суду, чи які мають не зняту або не погашену судимість за корисливі злочини.

Аналіз існуючих підходів до трактування понять «підприємництво» та «бізнес» свідчить, що риси підприємництва не завжди притаманні бізнесу. Однак завжди підприємництво відповідає визначенню поняття «бізнес». Тому можна вважати, що поняття «бізнес» є ширшим, ніж «підприємництво».

Однак саме підприємець є центральною фігурою у бізнесі. Він прагне найбільш ефективно поєднати усі фактори виробництва в одному господарському процесі з метою найраціональнішого втілення своїх ідей. Фахівці вважають: для того, щоб суспільство було багатим, потрібно, аби 15-20 % його активного населення мало схильність до бізнесу, а 5-7% бажали стати підприємцями.

Запам’ятайте:

Мета підприємців (одержання прибутку) реалізується через виробництво та реалізацію продукції. У процесі своєї діяльності підприємці вступають у відносини з іншими учасниками бізнес-процесів, утворюючи в підсумку підприємницьку сферу. Остання складається із виробництва продукції, торгівлі та посередництва.

Одна із найхарактерніших рис цивілізованого підприємництва полягає в тому, що кожний підприємець, одночасно, реалізує власний інвестиційний задум і сприяє інтересам суспільства. Задля отримання прибутку і формування власної конкурентоспроможності, він повинен постійно дбати про науково-технічний прогрес, підвищувати якість товарів і зменшувати собівартість виробленої продукції або послуг.

1.4. Учасники бізнес-процесів

Бізнес можна розглядати як сукупність відносин між усіма його учасниками, що утворюють команду однодумців з метою одержання доходу, прибутку, розвитку підприємства, організації тощо. Учасниками бізнес-процесів виступають підприємці, фінансові установи, індивідуальні і колективні споживачі, наймані працівники, державні органі, установи і організації.

Запам’ятайте:

Бізнес складається з протиріч. Більш того, саме вони є необхідним джерелом його розвитку. Особливості кожної з груп учасників бізнес-процесів породжують безліч протиріч, насамперед, між підприємцями і найманими робітниками, споживачами і виробниками, підприємцями і профспілками або органами державної влади.

Підприємці здійснюють ініціативну ризикову діяльність, під власну економічну і юридичну відповідальність. Мета підприємців (одержання прибутку) реалізується через виробництво та реалізацію продукції. У процесі своєї діяльності вони вступають у відносини з іншими учасниками бізнесу, утворюючи в підсумку підприємницьку сферу. Остання складається з виробництва продукції, торгівлі і посередництва.

Головна мета споживачів − придбання товарів і послуг за допомогою налагодження контактів з виробниками та продавцями на основі взаємної вигоди. Якщо для підприємців вигодою є прибуток, то для споживачів − товар або послуга, що задовольняють їхні потреби. Реалізуючи власні споживчі інтереси, ця група учасників утворює сферу споживчого бізнесу.

Наймані працівники здійснюють трудову діяльність на контрактній або іншій основі, а також утворюють професійні союзи.

Мета працівників – отримання особистого доходу (у вигляді заробітної плати в різних формах) у результаті виконаної роботи. Означена мета реалізується за допомогою роботи у фірмі, організації, на підприємстві. В процесі реалізації власних інтересів, вказана група учасників утворює сферу трудового бізнесу.

Державні органи, установи і організації стають учасниками бізнес-процесів у випадках, коли виступають безпосередніми учасниками угод. Це може бути надання урядових замовлень підприємцям, визначення цін на деякі групи товарів та послуг тощо. Діловий інтерес учасників цієї групи − здійснення загальнодержавних програм (науково-технічних, науково-виробничих, соціальних та ін.) з метою задоволення потреб як держави в цілому, так і кожного з громадян.