2.5. Принципи бізнес-планування

Для практичної реалізації бізнес-планування та досягнення його максимальної ефективності дуже важливим є дотримання наступних принципів:

1. Принцип гнучкості. Він передбачає постійну адаптацію процесів планування до змін середовища, в якому функціонує підприємство. Використання цього принципу, надає можливість оперативного внесення відповідних коригувань в плани виробничо-господарської та інвестиційної діяльності підприємства, а також адекватно реагувати на сучасні досягнення науково-технічного прогресу.

2. Принцип безперервності. Згідно з цим принципом, роботи зі складання різних планів повинні вестися постійно. Також він припускає «ковзний» характер планування.

3. Принцип комунікативності. Його друга назва – принцип координації та інтеграції зусиль. З одного боку він ґрунтується на взаємозалежності складових бізнес-плану, з іншого, наголошує на важливість залучення в процеси планування всіх можливих учасників майбутньої діяльності.

4. Принцип ітеративності. Він передбачає, по-перше, творчий характер планування і, по-друге, неодноразовість пророблення вже складених розділів бізнес-плану.

5. Принцип багатоваріантності. Він відображає необхідність в отриманні не одного, а сукупності планів. Це дозволяє вибрати найкращу з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети.

6. Принцип адекватності. Мета його використання − відбиття реальних проблем у процесі планування. Цей принцип є особливо актуальним для країн з великою часткою «тіньового» сегменту.

7. Принцип кількісної оцінки. Він означає необхідність представлення в цифровому вираженні запланованих до досягнення цілей функціонування. У якості останніх, найчастіше використовують показники виробництва і збуту готової продукції (послуг). Крім того, оцінка економічних, фінансових та інвестиційних показників, отриманих у результаті розробки бізнес-плану, повинна повністю відповідати етапам стратегічного плану розвитку підприємства.

8. Принцип науковості. Він полягає в необхідності побудови різних видів планів на основі економічних і фінансових розрахунків, які базувалися би на правильно обраних елементах системи планування, достатньо точних вихідних даних і прогресивних методиках.

2.6. Класифікації бізнес-планів

Бізнес-плани можна класифікувати за такими ознаками:

1) за сферою бізнесу (виробництво, фінансова сфера, будівництво, роздрібна та оп­това торгівля, сфера послуг, посередницька діяльність тощо);

2) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

3) за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, інноваційний, прин­ципово новий);

4) за призначенням (бізнес-план всього підприємства, його структурних підрозділів, окремої продукції, робіт, технічних рішень);

5) за станом підприємства (бізнес-план створення підприємства, розвитку підприємства, санаційний бізнес-план);

6) за тривалістю здійснення проекту (короткострокові (до 3 років), середньострокові (до 3-5 років), довгострокові (понад 5 років));

7) з огляду на завдання бізнес-планування (для залучення інвесторів , для одержання кредиту, для продажу діючого бізнесу тощо).

З функціональної точки зору бізнес-плани структурують таким чином (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Класифікація бізнес-планів з функціональної точки зору

У межах кожної класифікаційної ознаки виокремлюють стислий, розгорнутий та операційний бізнес-плани. Стислий бізнес-план складається для внутрішнього користування або, якщо планується випуск лише декількох найменувань товару. Мета стислого бізнес-плану: допомогти зацікавити потенційних інвесторів, отримати попередні коментарі, які будуть корисні при написанні розгорнутого плану, відсіяти безперспективні ідеї. Розгорнутий бізнес-план повинен висвітлювати всі аспекти діяльності підприємства і використовується, в першу чергу, для залучення фінансування. Операційний бізнес-план використовується у ситуаціях, коли підприємству необхідний детальний план, у якому розглянуто всі подробиці стратегії та організації продажу, маркетингу, виробничої політики компанії. Він також містить докладні фінансові прогнози.

Доцільно зазначити, що на окремому підприємстві можуть одночасно розроблятися і загальний стратегічний план, що включає весь комплекс цілей, і окремі бізнес-плани по приведеній вище типології. Бізнес-плани орієнтовані насамперед на нововведення, на відміну від стратегічних планів мають чітко окреслені термінові границі з конкретними проробленнями, у той час як стратегічний план у міру виконання чергового річного плану і проведення відповідного ситуаційного аналізу може переглядатися і коректуватися.

Запам’ятайте:

Бізнес-план фінансового оздоровлення (санації) підприємства складається в обов'язковому порядку і також має свою структуру і логіку викладу. Його основні завдання: вироблення стратегії виживання підприємства, складання плану проведення реорганізаційних заходів, організація управління підприємством в умовах кризи чи її передбачення, обґрунтування необхідності і можливості надання підприємству державної підтримки тощо.

Розробка означеного типу бізнес-планів може бути корисною для всіх українських підприємств, більшість з яких відчуває значні фінансові труднощі.

Також бізнес-плани різних підприємств відрізняються за деталями. Наприклад, для виробничих підприємств велике значення мають технологія виробництва, сумісність обладнання, інвестиції, параметри планування виробництва. Для торгівельних підприємств – місце розташування та якість приміщень, постачання та доставка товару. В той час як сфера послуг безпосередньо залежить від кадрового потенціалу.

Запам’ятайте:

Основна відмінність бізнес-плану інвестиційного проекту від бізнес-плану розвитку виробництва: бізнес-план інвестиційного проекту складається на весь життєвий цикл проекту, а бізнес-план розвитку виробництва − на 2-3 роки.