Поза і постава

Багато слів, які ми використовуємо для позначення людських настроїв і спонукань, співзвучні тим словами, якими позначаються фізичні рухи і положення тіла. Схиляння є не що інше, як поклін, який символізує приниження себе на знак визнання чиєїсь величі. І навпаки, випрямленість відображає твердість духу. Розділ психології, що вивчає моторику всього тіла (пози, поставу, поклони, ходу), називається пантомімікою.

 

Такесіка

 

Такесіка – це розділ психології, що вивчає дотики в ситуації спілкування: рукостискання, поцілунки, дотики, погладжування, відштовхування та ін.

Найважливіше покликання дотиків – це підсилення контакту. Такі невербальні засоби спілкування можуть розставити співрозмовників на позиції. Зокрема хлопання по плечах, погладжування по спині свідчить, що співрозмовник намагається применшити Вашу роль і поставити себе на позицію піклувальника.

Найпоширенішим видом дотиків є рукостискання.

 

Проксеміка

 

Проксеміка – це розділ психології, що вивчає розташування людей у просторі при спілкуванні. Саме так, положення Вашого тіла при рорзмові також відноситься до невербальних засобів спілкування. На цю тему написано багато книг і опубліковано ще більше статей.

 

Просодика

 

Просодика – це ритміко-інтонаційне оформлення мови.

Особливості мови дозволяють судити і про багато інших індивідуальних властивостей. Гучність мови, її інтонація, темп і ритм, особливості вживання деяких слів – все це багато про що може сказати спостерігачеві, знайомому з нескладними психологічними закономірностями. Голос і манера говорити несуть в собі справжню, майже не замасковану інформацію про його душевний склад.

Неможливо в межах однієї статті описати усі невербальні засоби спілкування, адже до них можна відносяться і почерк людини, і будова рук, манера одягатися і, навіть, те, яким одеколоном Ви користуєтесь. Проте якщо Вас справді зацікавила дана тема більше інформації можна знайти у наведених джерелах.

 

Джерела:

• 1. Поваляева М. А., Рутер О. А. Невербальные средства общения / Серия «Высшее образование». – Ростов н /Д : Феникс, 2004.

• 1. Аболакина М. А. Анатомия взаимопонимания. – М., 1990.

• 2. Алейников С. Язык жестов / / Наука и жизнь. 1985. № 7.

• 3. Велъховер Е. С., Вершинин Б. В. Тайные знаки лица. – М., 1998.

• 4. Куприянов В. В., Стовичек Г. В. Лицо человека. – М., 1988.

• 5. Лабунская В. А. Невербальное поведение. – Ростов н/Д, 1986.

• 6. Степанов С. С. Язык внешности. — М., 2000.