
- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •1.Сучасний стан охорони праці в Україні. Сутність та значення охорони праці, як комплексної навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, структура, зміст та мета вивчення основ охорони праці.
- •4. Законодавство України в галузі охорони праці.
- •5. Закон України про охорону праці. Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •6.Трудове право. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •8.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •9.Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
- •10.Фінансування охорони праці.
- •1. Сутність державного управління охороною праці.
- •2.Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •4.Спеціальний контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •Відомчий, регіональний і громадський контроль з питань охорони праці на підприємстві.
- •6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).
- •Планування робіт з охорони праці.
- •8.Служба охорони праці та її основні завдання.
- •9. Комісія з питань охорони праці.
- •10.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •11.Паспортизація робочих місць
- •12.Кабінети промислової безпеки та охорони праці.
- •13.Стимулювання охорони праці.
- •1.Безперервність навчання з питань охорони праці та її основні принципи.
- •2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- •3. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
- •4.Перевірка знань з питань охорони праці.
- •6. Види інструкцій з питань охорони праці та їх розробка.
- •7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.
- •3.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •4.Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.
- •5.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •8.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.
- •9.Сутність страхування від нещасних випадків.
- •10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.
- •1.Сутність фізіології праці.
- •2.Сутність гігієни праці.
- •3.Сутність виробничої санітарії.
- •4.Умови праці та її безпека.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •5. Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •6.Санітарно-гігієнічні вимоги до планування та розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •1.Мікроклімат виробничих приміщень і дія його параметрів на людину.
- •2.Нормування мікроклімату.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4. Склад повітря робочої зони. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •Природний склад повітря (нижні шари)
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •5.Методи регулювання якості повітряного середовища
- •Вентиляція. Вимоги до вентиляції.
- •Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
- •Природна вентиляція.
- •Механічна вентиляція
- •Основні світлотехнічні величини.
- •Вимірювання освітленості.
- •Визначення числа точок вимірювання
- •Вплив освітлення на виробничу діяльність.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Нормування розрядів зорової роботи.
- •Нормативні значення освітлення
- •Норми підрозрядів зорової роботи
- •Нормування й оцінювання природного освітлення.
- •Штучні джерела світла.
- •Зв’язок питомої установленої потужності загального штучного освітлення та нормованої освітленості на робочій поверхні
- •Світловий потік ламп розжарювання загального призначення, які мають потужність p і випромінюють світловий потік ф
- •Однакові світловіддачі ламп
- •Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
- •Технічні параметри основних типів ламп високого тиску дНаТ
- •Технічні параметри дугових ртутних ламп
- •Світлова віддача джерел світла
- •Світлові характеристики ламп
- •Світильники.
- •Поділ світильників за напрямом світлового потоку
- •Коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги
- •Коефіцієнт використання світового потоку , %
- •Значення коефіцієнта запасу kз, строки чищення світлових прийомів, світильників (фрагмент)
- •Характеристика ступенів захисту (ip) персоналу від напруги та рухомих частин і електротехнічного виробу від сторонніх тіл і води
- •Параметри світильників
- •20.Застосування штучних джерел світла.
- •Значення найбільш допустимої яскравості поверхні приміщень
- •21.Вимоги до освітлення навчальних і виробничих приміщень.
- •Нормовані значення кпо для виробничих приміщень
- •Нормовані показники штучного освітлення загальнопромислових і громадських приміщень і споруд
- •22.Експлуатація освітлювальних установок.
- •23.Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
- •Основні поняття фізіологічної акустики.
- •2. Вплив шуму на організм людини.
- •3.Джерела шуму.
- •4.Методи захисту від шуму.
- •5. Нормування і вимір параметру шуму.
- •6.Захист від ультразвуку й інфразвуку.
- •7.Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.
- •8.Нормування і контроль вібрацій.
- •9.Методи захисту від вібрацій.
- •10.Сутність іонізуючого випромінювання.
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
- •12.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •13.Захист від іонізуючого випромінювання
- •1.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •2.Пожежна безпека. Основні поняття. Статистика пожеж в Україні
- •3.Законодавчі та нормативно-правові акти з пожежної безпеки.
- •Сутність та види горіння. Класи пожеж. Показники пожежної та вибухової небезпеки речовин і матеріалів.
- •5.Класифікація приміщень і будівель за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
- •6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •7.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •8. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •9.Система організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •10 .Навчання з питань пожежної безпеки.
- •Основні поняття та визначення.
- •2.Дія електричного струму на організм людини.
- •Якісні рівні дії змінного струму промислової частоти на людину, яка торкається рукою до електроду, що перебуває під напругою
- •Узагальнення причин ураження електричним струмом.
- •Напруга дотику та напруга кроку.
- •8. Статистика електротравматизму.
- •Причини електротравм.
- •Методи, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •11.Елементарні уявлення про сутність систем заземлення iTі tNу відповідності з пуе.
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •Загальні висновки
Основні поняття та визначення.
Електричний струм, як усякий упорядкований рух електричних зарядів у просторі, є активним небезпечним та шкідливим виробничим фактором, який має потенційну властивість завдавати шкоду здоров’ю або життю людей, діяльність яких пов’язана з виробництвом чи побутом. Відповідно ГОСТ 12.1.009-76 , електротравматизм – це явище, що характеризується сукупністю електротравм, тобто травм, спричинених дією на організм людини електричного струму і / або електричної дуги.
Електротравматизм, як суспільне явище переважно техногенної сфери, повинно бути протиставлено електробезпеці.Електробезпека– система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля та статичної електрики. Іншими словами, електробезпека– відсутність загрози з боку електроустановок життю, здоров’ю та майну людей, тваринам, рослинам і навколишньому середовищу, що перевищує допустимий ризик. Теоретичною основою електробезпеки є Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕ), Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і теоретичні основи електротехніки (ТОЕ).
Розглянемо декілька понять, які складають елементи понятійного апарату електробезпеки.
У ПУЕ сформульовано таке визначення: електроустановки – сукупність машин, апаратів, ліній електропередачі та допоміжного обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони встановлені), що призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інший вид енергії.Відповідно до ПБЕ електроустановка діюча – електроустановка або її ділянка, які знаходяться під напругою або на які напруга може подаватися включенням комутаційних апаратів, а також повітряна лінія електропередачі (ПЛ), розташована в зоні дії наведеної напруги або що має перетин з діючою ПЛ.
Відносно заходів електробезпеки ПУЕ підрозділяє електроустановки на такі чотири типи:
електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах з ізольованою нейтраллю;
електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою нейтраллю;
електроустановки напругою вище 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю;
електроустановки напругою вище 1 кВ в електричних мережах з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю.
До споживачів електроенергія доставляється через електромережу. Споживач використовує електричну енергію для виконання механічної роботи, опалення, освітлення, комунікації тощо. У свою чергу, сукупність компонентів, що використовують електричну енергію для виконання певної функції – електротехнічний пристрій.
Електрообладнання – електротехнічні пристрої, у яких виробляється, трансформується, перетворюється, розподіляється чи споживається електроенергія[6]. До електрообладнання відносяться комутаційні апарати в розподільних пристроях електроустановок, а також усі види захисту електроустановок. Електрообладнання відносяться до класу електротехнічних виробів – виробів, призначених для виробництва, перетворення, розподілу, передачі та використання електричної енергії або для обмеження можливості її передачі.
Передавання та розподіл електричної енергії напругою до і понад 1 кВ без зміни її параметрів здійснюється лінією електропередачі (ЛЕП), зокрема, кабельною лінією (КЛ) або повітряною лінією електропередачі (ПЛ). Окрім цього, електрична енергія може розподілятися провідними частинами та провідниками.
Провідна частина – будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм. Переважно розглядаються провідні частини, які є частиною електроустановки (наприклад, корпус електродвигуна). Проте в ПУЕ обговорюються також провідні частини, які не є частиною електроустановки та здатні виносити електричний потенціал сторонньої локальної землі (наприклад, залізничних рейок, металевих труб, металевих конструкцій оболонок кабелів) – сторонні провідні частини.
Провідник – провідна частина, яка призначена для проведення електричного струму певного значення.
Тяжкість ураження електричним струмом визначається факторами та чинниками електричного і неелектричного характеру, а також факторами виробничого (навколишнього) середовища. Ураження людини електричним струмом має дві основні причини:
1. Прямий дотик (рос. термін “прямое прикосновение”) – електричний контакт людини з струмоведучою частиною, яка знаходиться під напругою, або наближення до неї на небезпечну відстань. Вказаний контакт може бути випадковим або навмисним в результаті чого утворюється єдине неперервне провідне коло з джерелом напруги.
2. Непрямий дотик (рос. термін “косвенное прикосновение”) – електричний контакт людини з відкритою провідною частиною (наприклад, корпусом електродвигуна), яка виявилася під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
Як наслідок, можна говорити про захист людини від двох процесів:
Захист від прямого дотику– захист, який запобігає ураження електричним струмом при відсутності пошкодження ізоляції провідників, тобто при нормальному режимі роботи електроустановки. При цьому слід застосовувати окремо чи в поєднанні такі заходи захисту: основна ізоляція струмоведучих частин; огорожі та оболонки; бар’єри; розташування зовні зони досяжності; обмеження сили струму дотику в усталеному режимі та електричного заряду.
Захист від непрямого дотику– захист, який запобігає ураження електричним струмом у випадку одиничного пошкодження ізоляції провідників. При цьому слід застосовувати окремо чи в поєднанні такі заходи захисту: захисне заземлення; автоматичне відключення живлення; зрівнювання потенціалів; обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією; захисне електричне відділення; ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки; системи найнижчої (малої) напруги; вирівнювання потенціалів.
________________________________________________________________________________