- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •1.Сучасний стан охорони праці в Україні. Сутність та значення охорони праці, як комплексної навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, структура, зміст та мета вивчення основ охорони праці.
- •4. Законодавство України в галузі охорони праці.
- •5. Закон України про охорону праці. Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •6.Трудове право. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •8.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •9.Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
- •10.Фінансування охорони праці.
- •1. Сутність державного управління охороною праці.
- •2.Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •4.Спеціальний контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •Відомчий, регіональний і громадський контроль з питань охорони праці на підприємстві.
- •6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).
- •Планування робіт з охорони праці.
- •8.Служба охорони праці та її основні завдання.
- •9. Комісія з питань охорони праці.
- •10.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •11.Паспортизація робочих місць
- •12.Кабінети промислової безпеки та охорони праці.
- •13.Стимулювання охорони праці.
- •1.Безперервність навчання з питань охорони праці та її основні принципи.
- •2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- •3. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
- •4.Перевірка знань з питань охорони праці.
- •6. Види інструкцій з питань охорони праці та їх розробка.
- •7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.
- •3.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •4.Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.
- •5.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •8.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.
- •9.Сутність страхування від нещасних випадків.
- •10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.
- •1.Сутність фізіології праці.
- •2.Сутність гігієни праці.
- •3.Сутність виробничої санітарії.
- •4.Умови праці та її безпека.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •5. Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •6.Санітарно-гігієнічні вимоги до планування та розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •1.Мікроклімат виробничих приміщень і дія його параметрів на людину.
- •2.Нормування мікроклімату.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4. Склад повітря робочої зони. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •Природний склад повітря (нижні шари)
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •5.Методи регулювання якості повітряного середовища
- •Вентиляція. Вимоги до вентиляції.
- •Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
- •Природна вентиляція.
- •Механічна вентиляція
- •Основні світлотехнічні величини.
- •Вимірювання освітленості.
- •Визначення числа точок вимірювання
- •Вплив освітлення на виробничу діяльність.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Нормування розрядів зорової роботи.
- •Нормативні значення освітлення
- •Норми підрозрядів зорової роботи
- •Нормування й оцінювання природного освітлення.
- •Штучні джерела світла.
- •Зв’язок питомої установленої потужності загального штучного освітлення та нормованої освітленості на робочій поверхні
- •Світловий потік ламп розжарювання загального призначення, які мають потужність p і випромінюють світловий потік ф
- •Однакові світловіддачі ламп
- •Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
- •Технічні параметри основних типів ламп високого тиску дНаТ
- •Технічні параметри дугових ртутних ламп
- •Світлова віддача джерел світла
- •Світлові характеристики ламп
- •Світильники.
- •Поділ світильників за напрямом світлового потоку
- •Коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги
- •Коефіцієнт використання світового потоку , %
- •Значення коефіцієнта запасу kз, строки чищення світлових прийомів, світильників (фрагмент)
- •Характеристика ступенів захисту (ip) персоналу від напруги та рухомих частин і електротехнічного виробу від сторонніх тіл і води
- •Параметри світильників
- •20.Застосування штучних джерел світла.
- •Значення найбільш допустимої яскравості поверхні приміщень
- •21.Вимоги до освітлення навчальних і виробничих приміщень.
- •Нормовані значення кпо для виробничих приміщень
- •Нормовані показники штучного освітлення загальнопромислових і громадських приміщень і споруд
- •22.Експлуатація освітлювальних установок.
- •23.Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
- •Основні поняття фізіологічної акустики.
- •2. Вплив шуму на організм людини.
- •3.Джерела шуму.
- •4.Методи захисту від шуму.
- •5. Нормування і вимір параметру шуму.
- •6.Захист від ультразвуку й інфразвуку.
- •7.Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.
- •8.Нормування і контроль вібрацій.
- •9.Методи захисту від вібрацій.
- •10.Сутність іонізуючого випромінювання.
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
- •12.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •13.Захист від іонізуючого випромінювання
- •1.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •2.Пожежна безпека. Основні поняття. Статистика пожеж в Україні
- •3.Законодавчі та нормативно-правові акти з пожежної безпеки.
- •Сутність та види горіння. Класи пожеж. Показники пожежної та вибухової небезпеки речовин і матеріалів.
- •5.Класифікація приміщень і будівель за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
- •6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •7.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •8. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •9.Система організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •10 .Навчання з питань пожежної безпеки.
- •Основні поняття та визначення.
- •2.Дія електричного струму на організм людини.
- •Якісні рівні дії змінного струму промислової частоти на людину, яка торкається рукою до електроду, що перебуває під напругою
- •Узагальнення причин ураження електричним струмом.
- •Напруга дотику та напруга кроку.
- •8. Статистика електротравматизму.
- •Причини електротравм.
- •Методи, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •11.Елементарні уявлення про сутність систем заземлення iTі tNу відповідності з пуе.
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •Загальні висновки
6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ-84) і ДНАОП 0.00-1.32.01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Таким чином, усі приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежоне-безпечні та вибухонебезпечні
Пожежонебезпечна зона–це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи: П-І,П-ІІ, П-Па і П-ІІІ.
Пожежонебезпечна зона класу П-І– простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина – рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61С.
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ– простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м3.
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа– простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ– простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна або тверді горючі речовини і матеріали.
Вибухонебезпечна зона– це простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші.
Газо - пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0– простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно, або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).
Вибухонебезпечна зона класу 1– простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
Вибухонебезпечна зона класу 2– простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості), які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.
Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопароповітряно-го середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.
Вибухонебезпечна зона класу 20– простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші ;і повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно, це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21– простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію пилопові-тряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22– простір, у якому вибухонебезпечні пі пил у завислому стані може з'являтися не часто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.
При визначенні розмірів вибухонебезпечних зон у приміщеннях слід враховувати що:
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо - пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що перевищує 5 кПа, вибухонебезпечна зоназаймає весь об'єм приміщення;
вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об'єм приміщення;
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо - пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що дорівнює або менше 5 кПа, вибухонебезпечна зона займає частину об'єму приміщення і визначається відповідно донорм технологічного проектування або обчислюється технологами згідно зГОСТ 12.1.004-91. За відсутності даних допускається приймати вибухонебезпечну зону в межах до 5м по вертикалі і горизонталі від технологічного апарату, з якого можливий викид горючих газів або парів ЛЗР;
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що неперевищує 0,5 кПа, матиме місце иожежонебезпечна зона, що визначаєтьсязгідно з вимогами розділу 5;
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної суміші або парів ГР, що дорівнює або менше 5 кі Іа, матиме місце пожежонебезпечна зона;
простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважаєтьсявибухонебезпечним, якщо немає інших умов, що створюють для нього вибухонебезпеку.
Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо, або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонсбезпечних і вибухонебезпечних зон. До них також не належать зони до 5 м по горизонталі та вертикалі від апарата, у якому знаходяться горючі речовини, якщо технологічний процес ведеться із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин, або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон.
Клас пожежонебезпечної та вибухонебезпечної зони визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатуючої організації у залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища.
Залежно від класу зони згідно з вимогами ПУЕ і ДНАОП 0.00-1.32-01 визначається тип виконання електроустаткування, що є одним з головних напрямків у запобіганні пожежам і вибухам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови підтримання допустимих режимів його експлуатації.
Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої, трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропроводки, струмоводи, світильники, тощо повинні використовуватися увиконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухонебезпеки,тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно ГОСТ 14254, ПУЕ-84 і ДНАОІІ 0.00-1.32-01.
Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеню захисту оболонки згідно з чинними нормативами.
