
- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •1.Сучасний стан охорони праці в Україні. Сутність та значення охорони праці, як комплексної навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, структура, зміст та мета вивчення основ охорони праці.
- •4. Законодавство України в галузі охорони праці.
- •5. Закон України про охорону праці. Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •6.Трудове право. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •8.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •9.Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
- •10.Фінансування охорони праці.
- •1. Сутність державного управління охороною праці.
- •2.Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •4.Спеціальний контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •Відомчий, регіональний і громадський контроль з питань охорони праці на підприємстві.
- •6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).
- •Планування робіт з охорони праці.
- •8.Служба охорони праці та її основні завдання.
- •9. Комісія з питань охорони праці.
- •10.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •11.Паспортизація робочих місць
- •12.Кабінети промислової безпеки та охорони праці.
- •13.Стимулювання охорони праці.
- •1.Безперервність навчання з питань охорони праці та її основні принципи.
- •2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- •3. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
- •4.Перевірка знань з питань охорони праці.
- •6. Види інструкцій з питань охорони праці та їх розробка.
- •7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.
- •3.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •4.Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.
- •5.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •8.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.
- •9.Сутність страхування від нещасних випадків.
- •10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.
- •1.Сутність фізіології праці.
- •2.Сутність гігієни праці.
- •3.Сутність виробничої санітарії.
- •4.Умови праці та її безпека.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •5. Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •6.Санітарно-гігієнічні вимоги до планування та розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •1.Мікроклімат виробничих приміщень і дія його параметрів на людину.
- •2.Нормування мікроклімату.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4. Склад повітря робочої зони. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •Природний склад повітря (нижні шари)
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •5.Методи регулювання якості повітряного середовища
- •Вентиляція. Вимоги до вентиляції.
- •Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
- •Природна вентиляція.
- •Механічна вентиляція
- •Основні світлотехнічні величини.
- •Вимірювання освітленості.
- •Визначення числа точок вимірювання
- •Вплив освітлення на виробничу діяльність.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Нормування розрядів зорової роботи.
- •Нормативні значення освітлення
- •Норми підрозрядів зорової роботи
- •Нормування й оцінювання природного освітлення.
- •Штучні джерела світла.
- •Зв’язок питомої установленої потужності загального штучного освітлення та нормованої освітленості на робочій поверхні
- •Світловий потік ламп розжарювання загального призначення, які мають потужність p і випромінюють світловий потік ф
- •Однакові світловіддачі ламп
- •Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
- •Технічні параметри основних типів ламп високого тиску дНаТ
- •Технічні параметри дугових ртутних ламп
- •Світлова віддача джерел світла
- •Світлові характеристики ламп
- •Світильники.
- •Поділ світильників за напрямом світлового потоку
- •Коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги
- •Коефіцієнт використання світового потоку , %
- •Значення коефіцієнта запасу kз, строки чищення світлових прийомів, світильників (фрагмент)
- •Характеристика ступенів захисту (ip) персоналу від напруги та рухомих частин і електротехнічного виробу від сторонніх тіл і води
- •Параметри світильників
- •20.Застосування штучних джерел світла.
- •Значення найбільш допустимої яскравості поверхні приміщень
- •21.Вимоги до освітлення навчальних і виробничих приміщень.
- •Нормовані значення кпо для виробничих приміщень
- •Нормовані показники штучного освітлення загальнопромислових і громадських приміщень і споруд
- •22.Експлуатація освітлювальних установок.
- •23.Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
- •Основні поняття фізіологічної акустики.
- •2. Вплив шуму на організм людини.
- •3.Джерела шуму.
- •4.Методи захисту від шуму.
- •5. Нормування і вимір параметру шуму.
- •6.Захист від ультразвуку й інфразвуку.
- •7.Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.
- •8.Нормування і контроль вібрацій.
- •9.Методи захисту від вібрацій.
- •10.Сутність іонізуючого випромінювання.
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
- •12.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •13.Захист від іонізуючого випромінювання
- •1.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •2.Пожежна безпека. Основні поняття. Статистика пожеж в Україні
- •3.Законодавчі та нормативно-правові акти з пожежної безпеки.
- •Сутність та види горіння. Класи пожеж. Показники пожежної та вибухової небезпеки речовин і матеріалів.
- •5.Класифікація приміщень і будівель за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
- •6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •7.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •8. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •9.Система організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •10 .Навчання з питань пожежної безпеки.
- •Основні поняття та визначення.
- •2.Дія електричного струму на організм людини.
- •Якісні рівні дії змінного струму промислової частоти на людину, яка торкається рукою до електроду, що перебуває під напругою
- •Узагальнення причин ураження електричним струмом.
- •Напруга дотику та напруга кроку.
- •8. Статистика електротравматизму.
- •Причини електротравм.
- •Методи, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •11.Елементарні уявлення про сутність систем заземлення iTі tNу відповідності з пуе.
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •Загальні висновки
Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
Система одиниць вимірювання |
Експозиційна доза фотонного випромінювання,
X
=
m
Повітря
(S–радіоактивне джерело) |
Поглинута доза іонізуючого випромінювання,
D
=
m
Нежива речовина |
Еквівалентна доза іонізуючого випромінювання, H = , S
m
Людина |
Активність нуклідав радіактивному джерелі
A =
–
S
|
Потужність: а) експозиційної дози
(ампер на кілограм) В системі СГС –мкР/год. б) поглиненої дози
в) еквівалентної дози
|
СІ |
Кулон / кг (Кл / кг) |
Грей 1 Гр = 1 Дж / кг |
Зіверт 1 Зв = 1 Дж / кг |
1 Бекерель 1 Бк = 1 ядерне перетворення за одну секунду |
Пояснення: Відміна живої біосистеми від звичайних речовин в поглинанні ІВ пов’язана з введенням радіаційного зважуючого фактору –wr, який,відповідно НРБУ-97, характеризує інтенсивність біологічної дії конкретного ІВ: а) wr=20 (); б) wr=5 – 20 (і потік нейтронів); в) wr=1(). Тоді:
H =wrD |
СГС |
Рентген (Р) |
1 рад 1рад = 1 ерг / г (рад – абревіатура від англ. “theradiation ofabsorbeddose”) |
1 бер 1бер = 1 ерг / г (бер – “біологічний еквівалент рентгена”) |
1 Кюрі 1 Кu = 3,7 1010 Бк (актіврозпаду нукліда водну секунду) |
|
Співвідношення одиниць вимірювання |
1Р = 2,58 10-4 Кл/кг
1Р = 87,7 рад
|
1 Гр = 100 рад
1 рад = 0,01 Гр
|
1 Зв = 100 бер
1 бер = 0,01 Зв
|
1 Бк = 2, 703 10-11 Кu |
_______________________________________________________________________________ 11.Біологічний вплив іонізуючого випромінювання.
Механізм взаємодії випромінювання з речовиною залежить від властивостей середовища, виду та енергії випромінювання.
Вивчення дії випромінювання на організм людини визначило наступні особливості:
• дія ІВ на організм невідчутна людиною. У людей відсутній орган почуття, що сприймає іонізуючі випромінювання. Тому людина може проковтнути чи вдихнути радіоактивну речовину без усяких первинних відчуттів. Дозиметричні прилади є як би додатковим органом почуттів, призначеним для сприйняття ІВ;
висока ефективність поглиненої енергії. Мала кількість поглиненої енергії випромінювання може викликати глибокі біологічні змінив організмі;
різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0,002-0,005 Гр вже настаютьзміни в крові;
наявність прихованого чи інкубаційного періоду прояву дії іонізуючого випромінювання. Цей період часто називають періодом удаваного благополуччя. Тривалість його скорочується зі збільшеннямдози;
дія малих доз може підсумовуватися чи накопичуватися. Цейефект називається кумуляцією;
вилив опромінювання може проявлятися безпосередньо на живому організмі у вигляді миттєвих уражень (соматичний ефект), черездеякий час у вигляді різноманітних захворювань (соматично-стохастичний ефект), а також на його потомстві (генетичний ефект);
не кожен організм у цілому однаково реагує на опромінення.
Іонізуюче випромінювання, впливаючи на живий організм, викликає в ньому ланцюг зворотних і незворотних змін, що призводять до тих чи інших біологічних наслідків, залежно від виду, рівня опромінення, часу дії, розміру поверхні, яка опромінюється, та властивостей організму. Первинним етапом - спусковим механізмом, що ініціює різноманітні процеси в біологічному об'єкті, є іонізація і порушення молекулярних зв'язків. У результаті впливу ІВ порушується нормальний плин біохімічних процесів і обмін речовин, блокується ділення клітин та процеси регенерації тканин. Відомо, що 2/3 загального складу тканини людини складають вода і вуглець. Вода під впливом випромінювання розщеплюється на водень Н і гідроксильну групу ОН, що безпосередньо, або через ланцюг вторинних ланцюгових перетворень призводить до утворення продуктів з високою хімічною активністю: гідратного оксиду НО2 і перекису водню Н2О2. Ці з'єднання взаємодіють з молекулами органічної речовини тканини, окисляючи і руйнуючи її на клітинному рівні.
Залежно від величини поглиненої дози випромінювання та індивідуальних особливостей організму викликані зміни можуть бути зворотними чи незворотними. У випадку невеликих доз уражені тканини відновлюють свою функціональну діяльність. Великі дози при тривалому впливі можуть викликати незворотне ураження окремих органів чи всього організму.
Будь-який вид ІВ викликає біологічні зміни в організмі як при зовнішньому (джерело знаходиться поза організмом), так і при внутрішньому опроміненні (радіоактивні речовини попадають усередину організму, наприклад пероральним чи інгаляційним шляхом). Найбільш небезпечними щодо внутрішнього опромінення є речовини, які мають більшу іонізуючу здатність, тобто - і -випромінювачі. Зовнішнє опромінення -, а також -частками менш небезпечно. Вони мають невеликий пробіг у тканині і не досягають кровотворних чи інших внутрішніх органів. Небезпечними для зовнішнього опромінення є - і нейтронне випромінювання, що проникає у тканину на велику глибину і руйнує її.
Важливим фактором впливу ІВ на організм є тривалість опромінення. У результаті одноразового опроміненні всього тіла людини можливі біологічні порушення залежать від сумарної поглиненої дози випромінювання.
Поглинена доза випромінювання, що викликає ураження окремих частин тіла, а потім смерть, перевищує смертельну поглинену дозу опромінення всього тіла. Смертельні поглинені дози для окремих частин тіла наступні: голова - 20 Гр, нижня частина живота - 30 Гр, верхня частина живота - 50 Гр, грудна клітка - 100 Гр, кінцівки - 200 Гр. Променеві захворювання можуть початися вже при дозі в 1 Гр. При загальному опроміненні за короткий термін доза 5-6 Гр призводить до смертельного результату у 100% опромінених, якщо постраждалим не була вчасно надана спеціальна медична допомога.
Ступінь чутливості різних тканин до опромінення неоднакова. Якщо розглядати тканини органів у порядку зменшення їхньої чутливості до впливу випромінювання, то одержимо наступну послідовність: зародкові клітини, червоний кістковий мозок, селезінка, легені, лімфатична тканина, зобна залоза. Велика чутливість кровотворних органів до радіації лежить в основі визначення характеру променевої хвороби. У разі одноразового опромінення всього тіла людини поглиненою дозою 0,5 Гр за добу після опромінення може різко скоротитися число лімфоцитів. Зменшиться також і кількість еритроцитів (червоних кров'яних тілець) по закінченні двох тижнів після опромінення. У здорової людини нараховується біля 1014 червоних кров'яних тілець (щоденне відтворення 1012), а у хворого променевою хворобою таке співвідношення порушується, і в результаті гине організм.
Ступінь ураження організму залежить від розміру поверхні, що опромінюється. Зі зменшенням поверхні, що опромінюється, зменшується і біологічний ефект. Так, у разі опромінення фотонами поглиненою дозою 4 Гр ділянки тіла площею 6 см2 помітного ураження організму не спостерігалося, а у разі опромінення такою ж дозою всього тіла було 50% смертельних випадків.
Радіоактивні речовини можуть потрапляти всередину організму в результаті вдиханні повітря, забрудненого радіоактивними елементами, із забрудненою їжею чи водою, через шкіру, а також у результаті зараження відкритих ран.Найчастіше радіоактивні речовини попадають в організм через травний тракт внаслідок недотримання вимог безпеки.
Небезпека радіоактивних джерел, що попадають тим чи іншим шляхом в організм людини, тим більше, чим вище їх активність. Ступінь небезпеки залежить також від швидкості виведення речовини з організму. Період напіввиведення Тнв, тобто термін за який активність нукліда в організмі зменшиться у два рази, для калію-40 Тнв = 58 діб; цезію-137 Т =70 діб; для стронцію-90 Тнв= 1,8 104діб.
Деякі радіоактивні речовини, потрапляючи в організм, розподіляються в ньому більш-менш рівномірно, інші концентруються в окремих внутрішніх органах. Так, у кісткових тканинах відкладаються джерела -випромінювання (радій-226, уран-238, плутоній-239); -випромінювання (стронцій-90, ітрий-91). Ці елементи, хімічно зв'язані з кістковою тканиною, дуже важко виводяться з організму. Тривалий час утримуються в організмі також елементи з великим атомним номером (полоній, уран і ін.). Елементи, що утворюють в організмі легкорозчинні солі, накопичуються в м'яких тканинах і відносно легко видаляються з організму. У м'язових тканинах більш-менш рівномірно розподіляються джерела -випромінювання натрій-24 та цезій-137, а у щитовидній залозі відбувається накопичування -випромінюючого елементу йод-131. Накопичування радіоактивних елементів в окремих тканинах та органах обумовлює з часом розвиток в них патологічних змін, наприклад злоякісних пухлин.
Щодо розвитку онкологічних захворювань лікарі та вчені прийшли до висновку: межі дози по мутагенному ефекту немає. Це означає, що є ймовірність отримати онкологічне захворювання навіть при незначній дозі радіації. Відзначимо, що 1-2 травня 1986 р. в Києві в 1м3 повітря було до 10 «горячих» частинок (радіоактивних ізотопів йоду, стронцію та цезію). За 8 місяців 1986 р. кияни отримали сумарну дозу опромінення приблизно 5 бер /людина.
_____Зазначимо, що в середньому на людину діють радіонукліди й іонізуючі випромінювання:
55% природного походження, 30%_– медичної діагностики, 15% –_чорнобильські._Ні одна рентген діагностика не проходить безслідно для організму. Еквівалентна доза при проходженню флюорографії 0,37 бер / знімок, а допустима доза 0,1 бер / рік. Статистика показує, що виявленість онкологічних захворювань на рентген апаратах біля 0,06 %. Ось чому у всіх розвинутих країнах примусову рентген діагностику не проводять, _а тільки по вказівці _лікарів. Рентген діагностику заміняють на УЗІ, яке в 100 разів менше шкідливе. Відповідно до Закону України «Про захист від впливу іонізуючих випромінювань», “пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань” [6,c. 61].
Радіаційний фон :
0.22 МкЗв/час - Звичайний радіаційний фон, якому піддаються всі люди в повсякденному житті;
1.00 МкЗв/час - Опромінення отримуване екіпажем літака Токіо, що здійснює переліт в Нью-Йорк через Північний полюс;
2.28 МкЗв/час - Середній допустимий рівень опромінення для працівників атомної промисловості;
11.42 МкЗв/час - Рівень різко збільшує вірогідність розвитку раку;
40.00 МкЗв впродовж життя - Підстава для евакуації людей після катастрофи в Чорнобилі;
114.15 МкЗв разова доза - Викликає променеву хворобу з нудотою і пониженим вмістом білих тілець в крові, але не летальний результат;
570.77 МкЗв разова доза - Половина людей що отримали таку дозу радіації, вмирає протягом місяця.