
- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •1.Сучасний стан охорони праці в Україні. Сутність та значення охорони праці, як комплексної навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, структура, зміст та мета вивчення основ охорони праці.
- •4. Законодавство України в галузі охорони праці.
- •5. Закон України про охорону праці. Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •6.Трудове право. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •8.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •9.Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
- •10.Фінансування охорони праці.
- •1. Сутність державного управління охороною праці.
- •2.Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •4.Спеціальний контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •Відомчий, регіональний і громадський контроль з питань охорони праці на підприємстві.
- •6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).
- •Планування робіт з охорони праці.
- •8.Служба охорони праці та її основні завдання.
- •9. Комісія з питань охорони праці.
- •10.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •11.Паспортизація робочих місць
- •12.Кабінети промислової безпеки та охорони праці.
- •13.Стимулювання охорони праці.
- •1.Безперервність навчання з питань охорони праці та її основні принципи.
- •2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- •3. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
- •4.Перевірка знань з питань охорони праці.
- •6. Види інструкцій з питань охорони праці та їх розробка.
- •7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.
- •3.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •4.Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.
- •5.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •8.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.
- •9.Сутність страхування від нещасних випадків.
- •10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.
- •1.Сутність фізіології праці.
- •2.Сутність гігієни праці.
- •3.Сутність виробничої санітарії.
- •4.Умови праці та її безпека.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •5. Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •6.Санітарно-гігієнічні вимоги до планування та розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •1.Мікроклімат виробничих приміщень і дія його параметрів на людину.
- •2.Нормування мікроклімату.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4. Склад повітря робочої зони. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •Природний склад повітря (нижні шари)
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •5.Методи регулювання якості повітряного середовища
- •Вентиляція. Вимоги до вентиляції.
- •Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
- •Природна вентиляція.
- •Механічна вентиляція
- •Основні світлотехнічні величини.
- •Вимірювання освітленості.
- •Визначення числа точок вимірювання
- •Вплив освітлення на виробничу діяльність.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Нормування розрядів зорової роботи.
- •Нормативні значення освітлення
- •Норми підрозрядів зорової роботи
- •Нормування й оцінювання природного освітлення.
- •Штучні джерела світла.
- •Зв’язок питомої установленої потужності загального штучного освітлення та нормованої освітленості на робочій поверхні
- •Світловий потік ламп розжарювання загального призначення, які мають потужність p і випромінюють світловий потік ф
- •Однакові світловіддачі ламп
- •Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
- •Технічні параметри основних типів ламп високого тиску дНаТ
- •Технічні параметри дугових ртутних ламп
- •Світлова віддача джерел світла
- •Світлові характеристики ламп
- •Світильники.
- •Поділ світильників за напрямом світлового потоку
- •Коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги
- •Коефіцієнт використання світового потоку , %
- •Значення коефіцієнта запасу kз, строки чищення світлових прийомів, світильників (фрагмент)
- •Характеристика ступенів захисту (ip) персоналу від напруги та рухомих частин і електротехнічного виробу від сторонніх тіл і води
- •Параметри світильників
- •20.Застосування штучних джерел світла.
- •Значення найбільш допустимої яскравості поверхні приміщень
- •21.Вимоги до освітлення навчальних і виробничих приміщень.
- •Нормовані значення кпо для виробничих приміщень
- •Нормовані показники штучного освітлення загальнопромислових і громадських приміщень і споруд
- •22.Експлуатація освітлювальних установок.
- •23.Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
- •Основні поняття фізіологічної акустики.
- •2. Вплив шуму на організм людини.
- •3.Джерела шуму.
- •4.Методи захисту від шуму.
- •5. Нормування і вимір параметру шуму.
- •6.Захист від ультразвуку й інфразвуку.
- •7.Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.
- •8.Нормування і контроль вібрацій.
- •9.Методи захисту від вібрацій.
- •10.Сутність іонізуючого випромінювання.
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
- •12.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •13.Захист від іонізуючого випромінювання
- •1.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •2.Пожежна безпека. Основні поняття. Статистика пожеж в Україні
- •3.Законодавчі та нормативно-правові акти з пожежної безпеки.
- •Сутність та види горіння. Класи пожеж. Показники пожежної та вибухової небезпеки речовин і матеріалів.
- •5.Класифікація приміщень і будівель за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
- •6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •7.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •8. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •9.Система організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •10 .Навчання з питань пожежної безпеки.
- •Основні поняття та визначення.
- •2.Дія електричного струму на організм людини.
- •Якісні рівні дії змінного струму промислової частоти на людину, яка торкається рукою до електроду, що перебуває під напругою
- •Узагальнення причин ураження електричним струмом.
- •Напруга дотику та напруга кроку.
- •8. Статистика електротравматизму.
- •Причини електротравм.
- •Методи, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •11.Елементарні уявлення про сутність систем заземлення iTі tNу відповідності з пуе.
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •Загальні висновки
7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
Нормативно-правовий акт - це офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюються загальнообов'язкові правила (норми).Законом України «Про охорону праці» визначено, що нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійснює Дсржгірпромнагляд за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з іншими органами державного нагляду за охороною праці. НПАОПпереглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи па засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.
НПАОП поширюються також і на сферу трудового і професійногонавчання. Вони є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах. До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.
НПАОП, що затверджуються Дсржгірпромнаглядом України, та НПАОП колишнього СРСР, що діють на території України, підлягають включенню до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстру НПАОП). Реєстр НПАОП - це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Відомості про зміни у Реєстрі НПАОП, про затвердження і введення нових, перегляд і зміни чинних НПАОПщоквартально надаються у покажчику НПАОП, який публікується у журналі «Охорона праці» та інших виданнях.
У Реєстрі НПАОП кожному нормативному акту присвоєно відповідне позначення (код) - для можливості машинного обліку, ефективного зберігання і зручності користування ним. Кодове позначення складається з абревіатури НПАОП і трьох груп цифр:
НПАОПХХ.Х-Х.ХХ-ХХ (далі повна назва нормативно-правового акту).
Перша група цифр (ХХ.Х) вказує вид економічної діяльності, на який поширюється даний документ - розділ (перші дві цифри) і група (третя цифра) відповідно до Державного класифікатора України ДК 009-96. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Якщо НПАОП поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, у коді зазначається 00.0.
У другій групі цифр (Х.ХХ) перша цифра означає вид нормативного акту (1 – правила, 2 – переліки, 3 – норми, 4 – положення, 5 – інструкції, 6 – порядки, 7 – інші документи), дві наступні – порядковий номер нормативного акту у межах даного виду в порядку реєстрації.
Останнє двозначне число (XX) - рік затвердження нормативного акту.
Наприклад, типове положення про службу охорони праці:НПАОП 0.00-4.21-04.
Серед нормативно-правових актів з охорони праці важливе місце посідають державні стандарти України (ДСТУ) та відповідні нормативні акти (правила, норми, інструкції тощо) колишнього Радянського Союзу, які є чинними в Україні на даний час.
Відзначимо, що згідно із рамковим законом, державно-нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) – це державні правила, норми, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузевими, причому вони кодуються. Другий знак – це шифр державних органів (Держнаглядохоронпраці – 0.00; пожежна безпека – 0.01; безпека руху – 0.02; Міністерство охорони здоров’я– 0.03; Держатомнагляд – 0.04; Міністерство праці України – 0.05; Держстандарт – 0.06; Мінбудархітектура – 0.07). Третій знак – вид державних нормативних актів (Правила – 1; Стандарти – 2; Норми – 3; Положення, статути–4; Інструкції, керівництва, вказівки – 5; Рекомендації, вимоги – 6; Технічні умови безпеки – 7; Переліки, інші – 8). Четвертий знак – порядковий номер нормативного акту (в межах даного виду). П’ятий знак – рік затвердження. Наприклад, джерело кодується так ДНАОП 0.00-4.13-94.
Зазначимо, що починаючи з 1972 р. в СРСР була розроблена і впроваджена в дію Система стандартів безпеки праці, а її стандарти складали окрему - 12-у групу Єдиної Державної Системи стандартів СРСР, яка мала назву «Система стандартов безопасности труда» (ССБТ). Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД у грудні 1994 року, ця система продовжує розвиватись та удосконалюватись на міждержавному рівні, а її стандарти надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком. Ці стандарти внесені до Реєстру НПАОП окремою групою під рубрикою «Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці». В Реєстрі НПАОП нормативи цієї групи приводяться в такому вигляді:
ГОСТ 12.Х.ХХХ-ХХ.ССБТ (далі повна назва стандарту).
В приведеному вище коді цифра 12 означає, що норматив відноситься до ССБТ. Перша цифра після 12. визначає групу даного нормативу в системі. Система передбачає 10 груп нормативів - від 0 до 9. Чинними на даний час є групи 0-5. Групи 6-9 - резервні.
Стандарти групи 0 - основоположні. Вони встановлюють організаційно-методичні основи ССБТ, термінологію в галузі охорони праці, класифікацію безпечних та шкідливих виробничих факторів, вимоги до організації трудових процесів, навчання, атестації тощо.
Стандарти групи 1 регламентують загальні вимоги безпеки до окремих видів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, гранично допустимих значень їх параметрів і характеристик, методів контролю та захисту працюючих.
Стандарти групи 2 встановлюють загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування, до окремих його видів, до методів контролю за дотриманням вимог безпеки.
Стандарти групи 3 регламентують вимоги безпеки до технологічних процесів, робочих місць, режимів праці, систем управління тощо.
Стандарти групи 4 - це стандарти вимог до засобів колективного та індивідуального захисту, їх конструктивних, експлуатаційних та гігієнічних якостей, а також до методів їх випробування та оцінки.
Стандарти групи 5 визначають загальні вимоги безпеки до виробничих будівель, приміщень і споруд.
Подальші три цифри (XXX) визначають порядковий номер даного ГОСТ в групі за реєстрацією, а дві останні (XX) - рік видання.
Крім НПАОП, Державних та міждержавних стандартів для регламентації вимог охорони праці застосовуються також нормативно-правові акти, що вводяться іншими державними органами. Такими документами є Державні санітарні норми (ДСН), Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН), Державні будівельні норми (ДБН), Нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ) тощо.
Нормативно-правові акти з охорони праці потрібно відрізняти від відомчих документів, що можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, корпораціями та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог нормативно-правових актів залежно від специфіки галузі.
Обов'язком роботодавців є неухильне дотримання вимог нормативно-правових актів, що діють у сфері охорони праці. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.
НПАОП, зокрема ДНАОП,підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, повинні відповідати вимогам, визначеним у Порядку проведення Державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002р. №102/5.
Нормативно-правові акти з охорони праці потрібно відрізняти від відомчих документів, що можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, корпораціями та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог нормативно-правових актів залежно від специфіки галузі.
Обов'язком роботодавців є неухильне дотримання вимог НПАОП. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.
Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі нормативно-правових актів і затверджують власні нормативні акти з охорони праці, що діють в межах даного підприємства, установи, організації. Нормативні акти підприємства конкретизують вимоги нормативно-правових актів і не можуть містити вимоги з охорони праці менші або слабкіші ніж ті, що містяться в державних нормах.
Компетенцією нормативних актів підприємства можуть бути:
організація управління охороною праці на підприємстві;
визначення обов'язків, прав та відповідальності служб і посадових осіб за дотриманням функцій щодо охорони праці;
забезпечення перспективного і поточного планування роботи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, усунення при чин травматизму професійних та виробничо обумовлених захворювань;
організація лабораторних досліджень умов праці, атестація робочих місць на відповідність чинним нормативам з охорони праці;
внесення вимог нормативно-правових актів з охорони праці до техноло гічної і конструкторської документації, встановлення порядку проведення експертизи цієї документації щодо повноти викладення цих вимог;
організація правильної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки (кра нів, посудин, що працюють під тиском тощо);
організація проведення інструктажів, навчання і перевірки знань прац юючих з питань охорони праці, впровадження чіткої системи допуску до робіт з підвищеною небезпекою;
встановлення правил безпечного виконання робіт і поведінки працівни ків па території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках та робочих місцях;
опрацювання, узгодження в установленому порядку та затвердження захо дів щодо забезпечення безпеки працівників на певних роботах у разі відсутності в норматнвно-правових актах з охорони праці конкретних вимог;
визначення заходів щодо пожежної безпеки;
організація забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, а також лікувально-профілак тичним харчуванням, молоком, газоваиою підсоленою водою тощо;
організація проведення попереднього (при влаштуванні на роботу) і періодичних медичних оглядів працівників певних категорії);
встановлення порядку ознайомлення працівника, з яким укладається трудова угода, з умовами праці на підприємстві, можливістю шкідливого впливу на здоров'я, пільгами та компенсаціями за роботу в шкідливих умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору;
визначення порядку інформування працюючих про зміни в норматив них актах протягом дії трудового договору.
Визначений перелік не є повним, а власник може затверджувати нормативні акти про охорону праці, що виникають із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства.
Для опрацювання, узгодження, затвердження нормативних актів підприємства за наказом власника створюється комісія чи робоча група, визначаються терміни, виконавці та керівники. Розробляєтьсяплан опрацювання нормативного акту, який затверджується власником. Проект нормативного акту підприємства про охорону праці узгоджується зі службою охорони праці цього підприємства та юрисконсультами, з іншими зацікавленими службами, профспілками. Реєстрація та облік нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства, здійснюються у порядку, встановленому власником, якщо інше непередбачено законодавством.
_______________________________________________________________________________