5. Нормування і вимір параметру шуму.

Шум нормується згідно ГОСТ 12.1. 003-83 ССБТ і санітарних норм проектування промислових підприємств (СН 245-71), а для житлових і суспільних будинків згідно СН 872-70. Нормування шуму здійснюється по граничному спектрі шуму і за рівнем звукового тиску (ДСТ 12.1.003-76).Розглянемо метод граничних спектрів, який застосовують для нормування постійного шуму.

Під спектром розуміється залежність рівня інтенсивності звуків, що складають даний шум, від частоти. Звуки з частотами нижче 22,5 Гц та вище 11520 Гц спроможні чути менше 1% людей. Розглянемо діапазон [22,5; 11520] Гц, який розіб’ємо на 9 октавних смуг. Кожна октава – безрозмірна одиниця частотного інтервалу, яка дорівнює інтервалу між двома частотами, в яких верхня гранична частота вдвічі більша від нижньої. Тобто кожній октавній смузі відповідає вираз:

f_i+1 / f_i = 2 . (8)

В кожній октавній смузі вибирають середньо геометричну частоту

f_ср = , j = i+1. (9)

З врахуванням (8) маємо

f_ср = f_i

(10)

Цей метод передбачає обмеження рівнів звукового тиску в октавних смугах із середньо геометричними частотами, рівними: 31,5; 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц.Граничний спектр (ГС) – це сукупність припустимих рівнів звукового тиску в дБ для 9-ми октавних смуг. Базовою частотою спектра є частота 1000 Гц. Позначають той чи інший граничний спектр рівнем його звукового тиску на частоті 1000 Гц. Наприклад, «ГС-75» означає, що даний граничний спектр має на частоті 1000 Гц рівень звукового тиску 75 дБ.

В таблиці 1 для прикладу наведені норми гранично допустимо­го шуму вдеяких приміщеннях. Для тонального шуму, оскільки він більш неприємний для людини, ніж широкосмуговий, допустимі рівні зменшують на 5 дБ.

Таблиця 1

Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні шуму (дБА)

робочих місцях відповідно до ДСН 3.3.6.037-99

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними частотами									Рівень звуку в дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимо­гами, наукова діяльність, конструювання, викладання, проектно-конструкторські бю­ро, програмування на ОЕМ.	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
2. Висококваліфікована робо­та, вимірювання та аналітич­на робота в лабораторіях.	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60
3. Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами. Приміщення дис­петчерських служб, машино­писних бюро.	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65

4. Робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистан­ційного керування без мов­ного зв'язку. Приміщення ла­бораторій з шумним устат­куванням.	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75
5. Постійні робочі місця у ви­робничих приміщеннях та на території підприємств.	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Другий метод нормування шуму застосовується для орієнтованої оцінки шуму без обліку його спектрального складу (без знижки на частоти). Для реалізації цього методу застосовують шумомір з коригувальною частотною характеристикою А, що приблизно відповідає чутливості органа слуху при різній голосності. Шумоміром вимірюють «рівень звуку» у дБА широкополостных шумів (шириною більш однієї октави) і потім показання порівнюють із припустимим рівнем. Для тонального й імпульсного шуму, вимірюваного шумоміром на характеристиці «повільно» – на 5 дБ менше значень, зазначених у таблиці.

Для вимірювання шуму застосовуються шумоміри. У шумомірі звук, сприйманий мікрофоном, перетвориться в електричні коливання, що підсилюються і потім, пройшовши через коригувальні фільтри і випрямляч, реєструються стрілочним приладом.

Вітчизняні шумоміри Ш-63, Ш-70, Ш-71, ИШВ і ін. вимірюють сумарні рівні шуму 30 – 130 дБ при частотних границях 50 – 8000 Гц. Для визначення спектрів шуму шумометр підключають до фільтрів і аналізаторів. Аналізатори мають смуги пропущення в одну октаву, 0,5 чи 1/3 октави.