13. Класифікація виробничого освітлення.

Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три типи освітлення: природне, штучне та суміщене.

Природне освітлення створюється прямим світлом від Сонця та розсіяним світлом небосхилу.

Розрізняють верхнє природне освітлення – природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в дахах і перекриттях, у місцях перепаду висот будинку.

Природне освітлення поділяється на:

а) бокове освітлення (як правило, одно- або двобічне), що здійснюється через світлові прорізи (вікна) у зовнішніх стінах;

б) верхнє освітлення, яке здійснюється через світлові ліхтарі – прорізи в перекриттях і дахах;

в) комбіноване освітлення – поєднання бокового та верхнього освітлення.

Штучне освітлення може бути двох систем – загальне та комбіноване. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки й евакуаційне.

Загальне освітлення, яке передбачає розміщення світильників у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою), з метою здійснення переважно загального рівномірного освітлення, але не виключається загальне локалізоване освітлення, яке відповідає просторовому розміщенні обладнання робочих місць. Система загального освітлення рекомендується в приміщеннях, де на всій площі виконуються однотипні роботи, а також там, де створення місцевого освітлення утруднено. Загальне освітлення повинно забезпечити нормальні умови для життєдіяльності та праці людини, при яких він не напружує зір. У противному випадку необхідно створювати місцеве освітлення.

Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочі місця. Одне місцеве освітлення у виробничих приміщеннях заборонене.

Комбіноване освітлення, яке є результатом суперпозиції (накладення) загального та місцевого освітлення.

Комбіноване освітлення рекомендується там, де необхідна висока точність виконання робіт, де обладнання створює різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально (штампи, гільйотинні ножиці тощо), а також там, де на різних робочих місцях вимагається різна величина освітленості.

За комбінованого освітлення на частку загального освітлення припадає мінімум 10 %, але не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і 30 лк при лампах розжарювання. При цьому найбільше світла дають лампи місцевого освітлення. Наприклад, позначення в світлотехнічних таблицях: 400/200 (місцеве/загальне).

Суміщене освітлення – освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на такі види:

1. Робоче освітлення – освітлення, яке створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.

2. Переносне освітлення – тимчасове місцеве освітлення, яке здійснюється ручними, переносними або переставними світильниками, що включаються через контактні рознімні з’єднання і мають обмежену довжину проводу.

3. Чергове освітлення – освітлення, що передбачається в неробочий час. Іншими словами, це освітлення за відсутності основного робочого процесу. Чергове освітлення за рівнем освітленості значно менше, ніж робоче.

4. Охоронне освітлення – освітлення, яке передбачено вздовж межі території, що охороняється в нічний час. Норми охоронного освітлення Е_min = 0,5 лк.

5. Освітлення безпеки – освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Освітлення безпеки поділяється на аварійне освітлення та евакуаційне освітлення.

5.1. Аварійне освітлення – освітлення, необхідне для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Аварійне освітлення необхідне за обставин неможливості припинення роботи важливих промислових об’єктів (електростанції, підстанції, насосні станції, хірургічні відділення лікарень тощо), тривалого порушення технологічного процесу, виробничих приміщень з кількістю працівників понад 50 осіб, у випадку вибухів, пожеж, отруєнь людей тощо. Якщо освітленість робоча Е_роб , то аварійна освітленість Е_ав розраховується за формулою:

Е_ав = 0,05 Е_роб , (46)

де Е_ав 2 лк (всередині приміщення) і Е_ав 1 лк (зовні приміщення). Іншими словами, світильники аварійного освітлення повинні забезпечувати освітленість не менше 5 % величини робочого освітлення, але не менше 2 лк на робочих поверхнях виробничих приміщень і не менше 1 лк на території підприємства. Живлення аварійного освітлення має бути надійним і повинно здійснюватися від автономного (незалежного) джерела (дизельний електрогенератор, акумулятор, система шин інших джерел живлення). Аварійне освітлення автоматично вмикається при відключенні робочого освітлення.

5.2. Евакуаційне освітлення – освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Евакуаційне освітлення передбачається для виробничих приміщень з числом працюючих, понад 50, а також для громадських і допоміжних будівель промислових підприємств, якщо в них одночасно можуть знаходитися більше 100 чоловік. Норми евакуаційної освітленості Е_min = 0,5 лк (всередині приміщення) і Е_min = 0,2 лк (зовні приміщення).

________________________________________________________________________________