Визначення числа точок вимірювання

Індекс приміщення, і	Число точок вимірювання, N
Менше 1	4
Від 1 до 2 включно	9
Понад 2 до 3 включно	16
Понад 3	25

4. При вимірюванні природної освітленості контрольні точки розміщують на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення та умовної робочої поверхні (або підлоги). Першу та останню точки приймають на відстані 1 м від поверхні зовнішніх стін та внутрішніх перегородок. Число контрольних точок повинно бути не менше При вимірюванні штучної освітленості, а саме робочого освітлення, контрольні точки розміщують у центрі приміщення, під світильниками, та їх рядами, біля стін на відстані 0,15  0,25 l, але не менше 1 м, де l – відстань між рядами світильників.

5. Встановіть люксметр у горизонтальне положення.

6. Перевірте чи знаходиться стрілка відліку приладу на нульовій поділці шкали, для чого фотоелемент від’єднайте від вимірювача люксметра. У випадку необхідності встановіть за допомогою коректора стрілку в нульове положення на шкалі.

7. Під’єднайте фотоелемент до вимірювача.

8. Перед вимірюванням освітленості в діапазонах, де функціонує підсилювач, тобто від 0,1 до 10 лк без насадок і від 2 до 100 лк з насадками КМ, перевірте напругу джерела живлення і встановлення на нуль стрілки вимірювача.

9. Для перевірки напруги живлення підсилювача натисніть кнопку «Контроль живлення», при цьому стрілка повинна відхилитись на ділянку шкали, відмічену чорним сектором.

10. Для того, щоб зберегти прилад від перевантажень починайте вимірювання ввімкнувши перемикач в положення 100 000 лк, а на фотоелемент поставте насадки К і Т.

11. Якщо стрілка відхиляється менше ніж на 20 поділок, замініть насадку Т на насадку Р, а потім на насадку М. Використовуйте насадку К тільки з насадками М, Р, Т.

12. При вимірюваннях не допускайте довготривалої дії освітлення, що перевищує кінцеве значення шкали (прилад замикає).

13. Вимірювання треба проводити акуратно, не поспішаючи, точно фіксуючи положення стрілки вимірювача.

14. Після вимірювання люксметр треба покласти в картонну коробку та віднести в місце зберігання приладів.

________________________________________________________________________________

12. Вплив освітлення на виробничу діяльність.

Незадовільна освітленість не тільки втомлює зір, спричиняє розвиток короткозорості але й викликає втому організму в цілому. Нераціональне освітлення різко знижує продуктивність праці та може стати причиною травматизму. З іншого боку, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6 – 13% та скорочує брак на 25%. Це пов’язане з тим, що зір людини в добре освітленому приміщенні адекватно сприймає розміри, колір, розташування предметів, відстані між ними. При цьому, раціональне освітлення робить позитивний психо-фізіологічний вплив на працездатність людини. При визначенні вимог до виробничого освітлення виходять зі створення таких умов праці на робочому місці, які виключають стомлення зору, виникнення причин виробничого травматизму та підвищення продуктивності праці. Основна задача освітлення на виробництві – створення найсприятливіших умов праці щодо зору. Це завдання можна вирішити організаційними, організаційно-технічними та технічними заходами. В результаті, виробниче освітлення повинно бути раціональним, а ряді випадків (для ручних виробничих операцій високої точності) – оптимальним.

Раціональне освітлення повинно відповідати ряду умов, які сприяють підтримці високого рівня працездатності, зберігають здоров’я людини та зменшують травматизм, а саме:

• відповідати нормам, які прийняті в Україні, та передусім Державним будівельним нормам України (ДБН В.2.5-28-2006) “Природне і штучне освітлення”, які прийняті на заміну СНиП -4-79;

• освітленість на робочому місці має відповідати санітарно-гігієнічним нормам;

• освітленість на робочому місці має бути рівномірним по всій площі робочій поверхні;

• освітленість на робочому місці повинна мати розподіл яскравості, яка не може відрізнятися більш ніж у 3 – 5 разів;

• напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи;

• світловий потік не повинен утворювати різких тіней на робочій поверхні (наявність тіней створює нерівномірний розподіл яскравості, змінює розміри та форму об’єктів розпізнавання, викликає втому очей);

• світловий потік не повинен засліплювати працюючих;

• значення освітленості має бути постійною в часі (освітленість змінюється при коливанні напруги в мережі, пульсації світлового потоку, затемненні світлових отворів тощо);

• слід вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку та необхідний спектральний склад світла;

• освітлювальна установка повинна бути правильно вибрана, а також бути довговічною, електро- і пожежобезпечною;

• освітлювальна установка має відповідати вимогам естетики, ергономіки, бути простою, зручною та надійною.

Вказані вимоги враховані в чинних нормах проектування і правилах експлуатації освітлення у виробничих приміщеннях і на відкритих просторах зовні приміщень. Основним нормативним документом є ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.Правильно підібране освітлення робочого місця діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій організму людини. І, навпаки, недостатня освітленість викликає розвиток зорового стомлення і може призвести до короткозорості.

Спектральний склад світла також впливає на психічний стан людини та на продуктивність праці. Як відомо з фізики, спектр білого світла є суцільний та складається з семи основних кольорів: червоний (620 – 780 нм), оранжевий (585 – 620 нм), жовтий (575 – 585 нм), зелений (510 – 550 нм), синій (450 – 480 нм), фіолетовий (380 – 450 нм).

Очі людини найбільш чутливі до жовто-зеленого випромінювання із довжиною хвилі 555 нм. Щодо продуктивності праці, то при червоному та оранжевому освітленні вона становить 76 % від продуктивності природного освітлення, яке приймається за 100 % .

Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів спричиняють до зміни адаптації (пристосуванням ока до різної освітленості зміною діаметра зіниці від 2 до 8 мм), а також до акомодації (пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, які знаходяться від них на різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика). Вказані зорові процеси (адаптація, акомодація)призводять до швидкого стомлення органів зору та до зниження продуктивності праці. Часті зміни рівнів яскравості призводять до зниження зорових функцій, розвитку стомлення внаслідок переадаптації очей, до зниження зорової та загальної працездатності. Зазначимо, що світлова адаптація при підвищенні яскравості у полі зору відбувається швидко – протягом 5 – 10 хв. Для наближення часу адаптації до нуля необхідно, щоб первинна і вторинна яскравості відрізнялися не більш ніж у 3 – 5 разів. З іншого боку, як показують спостереження, пристосування ока до більш низьких яскравостей поля зору (темнова адаптація) розвивається відносно значно повільніше (від 30 хв до 2 годин).

При розробленні заходів безпеки (додаткове освітлення, влаштування бар’єрів безпеки) враховують термін адаптації. У цьому зв’язку заборонено використання світильників, які гойдаються. Необхідно враховувати зміни природнього освітлення. Зокрема, хмарність верхнього ярусу атмосфери збільшує освітленість майже вдвічі (за рахунок відбивання променів), а хмарність нижнього ярусу атмосфери знижує її на 38 %. Грозова хмарність знижує освітленість на 87%. Забруднення атмосферного повітря пилом, димом і газами зменшує природну освітленість на 25 – 40 % і значною мірою затримує біологічно активну ультрафіолетову компоненту сонячного випромінювання. Це негативно позначається на безпеці життєдіяльності людини і може призвести до зміни частоти пульсу, уповільнення процесів обміну речовин, змін нервово-психічного стану.

Таким чином, умови освітлення мають суттєве значення для виробничої діяльності. Вибір гігієнічно раціонального освітлення сприяє на підвищення активності працівника, його працездатності.

________________________________________________________________________________