7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.

Рекомендуємо ознайомитися з інноваційними методами та технологіями навчання, з ефективними методами контролю знань і вмінь в сфері охорони праці [4;5]. Відзначимо, що технологія навчання– це цілісний навчальний алгоритм, який базується на особистісно-діяльнісній парадигмі освіти, модульній, предметно-модульній або предметній системі навчання, педагогічних теоріях, концепціях і психолого-педагогічних моделях і здійснюється та відтворюється на практиці, гарантуючи досягнення цілей професійної освіти. Маються на увазі такі психолого-педагогічні моделі: мотивів, цілей, змісту, процесу, методів, засобів і форм організації навчання. Відповідно до джерел [4; 5] рекомендуємо ознайомитися з методикою оцінювання якості засвоєння слухачами (працівниками, викладачами, студентами) навчального матеріалу з охорони праці.

________________________________________________________________________________

Література

1.Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00–4.12.05) // Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р., № 15.

2. Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або

небезпечними умовами праці //Наказ Державного комітету Україниз нагляду

за охороною праці від 15 грудня 2003 року № 244.

3. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України // Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 р., №304.

4. Костюченко М.П. Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці / М.П. Костюченко // Проблеми охорони праці в Україні: зб. наук. праць ННДІОП. – 2002. – Вип. 5. – С. 75–80.

5. Костюченко М.П. «Знает – не знает?» / М.П. Костюченко //Охрана труда. – 2000. – № 9. – С. 13–15.

6. Положение о разработке инструкций по охране труда // Охрана труда. – 1998. - № 5. – С. 55-62.

©Костюченко М.П., 2013р. E-mail: mkost@i.ua. Відповідно до законів України про інформацію (1992р.) і авторське право (1993 р.), відтворення (репродукування) змісту (тексту) даного конспекту лекцій будь-яким способом без згоди автора забороняється

Лекція № 4. Розслідування, облік і профілактика нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.Страхування від нещасних випадків.

Мета лекції: Розглянутисутність питань розслідування, обліку і профілактики нещасних випадків, а також страхування від нещасних випадків.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Аналіз основних базових понять.

2. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.Умови проведення розслідування.

3. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

4. Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.

5. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

6. Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру.

7. Порядок розслідування аварій.

8. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.

9. Сутність страхування від нещасних випадків.

10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.

Література

1. Аналіз основних базових понять.

За даними Міжнародної організації праці, щорічно у всьому світі фіксується біля 125 млн випадків виробничого травматизму, тобто кожні 3 хв. гине людина, а кожні 2 с травмується 8 осіб. У Європі від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно біля 10 млн осіб, з яких майже 8 тис. гине. Людський чинник відіграє домінуючу роль: як свідчить міжнародна статистика, через вину людей відбувається 80-90% нещасних випадків. Відповідно до ДСТУ 2293-99 [1] і до посібника [4] наведемо ряд дефініцій та поясне нень.

Виробничий травматизм– явище, що характеризується сукупнiстю виробничих травм i нещасних випадкiв на виробництвi. Відзначимо, що травма– порушенiсть анатомiчної цiлiсностi органiзму людини, або його функцiй внаслiдок дiї факторiв зовнiшнього середовища (ГОСТ 12.0.002-80). У відповідності з [1], виробнича травма – травма що сталася внаслiдок дiї виробничих факторів. Іншими словами, виробнича травма – пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.За видом дії травми поділяються на механічні, теплові, хімічні, електричні, комбіновані, за ступенем тяжкості – на мікротравми, легкі, тяжкі, смертельні, за кількістю травмованих – на одинокі, групові, за місцем виникнення – на виробничі, побутові.Нещасний випадок–непередбачений збіг обставин i умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю, або настала смерть людини. Нещасний випадок на виробництві– це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'яз­ків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.Як показали дослідження [2], існують такі психологічні причини нещасних випадків (табл. 1).Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системиорганізму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризуєть­ся фізичним (динамічним і статичним) навантаженням, масою ванта­жу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщен­ням в просторі. Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого па працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворю­вання (виробничо зумовленого чи професійного), негативного впливу на здоров’я нащадків і навіть до смерті, як результату захворювання.

Таблиця 1

Психологічні причини травматизму

Причина травми	Необережність	Недосвідченість	Неуважність	Невиконання правил техніки безпеки
Кількість випадків, в %	38	25	22	15

Захворювання– це порушення нормальної життєдіяльності орга­нізму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.Виробничо зумовлене захворювання– захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.Професійне захворювання (профзахворювання)–це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супро­воджує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гос­трого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Причини виробничого травматизму (нещасних випадків) об’єднуються у 5 груп:

о рганізаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та соціальні (рис. 1).

Рис. 1. Основні причини нещасних випадків

У той же час між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу. Один і той же фактор може викликати травму і захворювання (наприклад, високий рівень іонізуючого або теплового випромінювання може викликати опік або навіть призвести до миттєвої смерті, а довготривала дія порівняно невисокого рівня цих же факторів – до хвороби; пилинка, що потрапила воко, спричиняє травму, а пил, що осідає в легенях, – захворювання, що зветься пневмоконіоз). Шкідливий виробничий фактор за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатностi i (або) негативного впливу на здоров'я нащадків. Залежно вiд кiлькiсної характеристики (рiвня, концентрацiї тощо) i тривалостi впливу шкiдливий виробничий чинник може стати небезпечним.

Через це всі несприятливі виробничі фактори часто роз­глядаються як єдине поняття –небезпечний та шкідливий виробни­чий фактор (НШВФ).За своїм походженням та природою дії НШВФ ділять на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні.

Зазначимо, що деякі НПАОП оперують терміном «чинник». На наш погляд, цей термін доречний у випадках, пов’язаних з діяльністю людини (працівника). Наприклад, «психологічний чинник», «соціальний чинник», «управлінський чинник» тощо.

Відповідно OHSAS 18001:2007 [3], інцидент – подія, пов’язана з роботою, в результаті якої виникає травма або погіршання здоров’я (безвідносно до важкості) або настає смерть, або ж могло відбутися будь-що з перерахованого.

Небезпека – джерело, ситуація або дія, які здатні завдати шкоду людині у вигляді травми або погіршання здоров’я або їх поєднування. Таким чином, визначення терміну «небезпека» не охоплює заподіювання збитку власності або виробничому середовищу.

Погіршання здоров’я – розпізнавальний несприятливий фізичний чи психічний стан, спричинений і / або посилений трудовою діяльністю і / або ситуацією, пов’язаною з роботою.

Зазначимо, що відповідно з OHSAS 18001:2007, термін «нещасний випадок» включений в термін «інцидент», тому дефініція така:

Нещасний випадок– це інцидент, який спричинив до підвищення травматизму, погіршання здоров’я або смерті.

Небезпечна ситуація або промах– це інцидент, в результаті якого не виникає травма, погіршання здоров’я або смерть.

Аварійна ситуація– це особливий вид інциденту (рис. 1).

Нещасний випадок

Інцидент

Небезпечна ситуація

Аварійна ситуація

Рис. 1. Складові терміну «інцидент»

________________________________________________________________________________

2.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Умови проведення розслідування.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом таблискавкою, ушкодження внаслідок аварії, стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками флори і фауни тощо.

Наоблік за результатами розслідування беруться нещасні випадки, які сталися з потерпілими:

– під час виконання трудових обов'язків, або дій в інтересах підприємства;

– протягом робочого часу, перерви та відпочинку на території підприємства або в іншому місці;

– протягом часу, необхідного для приведення в порядок одягу, засобів захисту, робочого місця та для особистої гігієни;

– під час аварії та їх ліквідації на об'єктах виробництва;

– під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства.

Умовами проведення розслідування є:

– втрата працівником працездатності на один робочий день чи більше;

– необхідність переведення працівника на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день;

– у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

– у разі смерті працівника на підприємстві.

________________________________________________________________________________