
- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •1.Сучасний стан охорони праці в Україні. Сутність та значення охорони праці, як комплексної навчальної дисципліни.
- •2.Предмет, структура, зміст та мета вивчення основ охорони праці.
- •4. Законодавство України в галузі охорони праці.
- •5. Закон України про охорону праці. Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •6.Трудове право. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •7.Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •8.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •9.Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
- •10.Фінансування охорони праці.
- •1. Сутність державного управління охороною праці.
- •2.Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •4.Спеціальний контрольза додержанням законодавства про охорону праці.
- •Відомчий, регіональний і громадський контроль з питань охорони праці на підприємстві.
- •6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).
- •Планування робіт з охорони праці.
- •8.Служба охорони праці та її основні завдання.
- •9. Комісія з питань охорони праці.
- •10.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •11.Паспортизація робочих місць
- •12.Кабінети промислової безпеки та охорони праці.
- •13.Стимулювання охорони праці.
- •1.Безперервність навчання з питань охорони праці та її основні принципи.
- •2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- •3. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
- •4.Перевірка знань з питань охорони праці.
- •6. Види інструкцій з питань охорони праці та їх розробка.
- •7.Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці.
- •3.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •4.Порядок розслідування гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь.
- •5.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •8.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами та аспірантами.
- •9.Сутність страхування від нещасних випадків.
- •10. Механізм та порядок страхування від нещасних випадків.
- •1.Сутність фізіології праці.
- •2.Сутність гігієни праці.
- •3.Сутність виробничої санітарії.
- •4.Умови праці та її безпека.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •5. Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •6.Санітарно-гігієнічні вимоги до планування та розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •1.Мікроклімат виробничих приміщень і дія його параметрів на людину.
- •2.Нормування мікроклімату.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4. Склад повітря робочої зони. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •Природний склад повітря (нижні шари)
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •5.Методи регулювання якості повітряного середовища
- •Вентиляція. Вимоги до вентиляції.
- •Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
- •Природна вентиляція.
- •Механічна вентиляція
- •Основні світлотехнічні величини.
- •Вимірювання освітленості.
- •Визначення числа точок вимірювання
- •Вплив освітлення на виробничу діяльність.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Нормування розрядів зорової роботи.
- •Нормативні значення освітлення
- •Норми підрозрядів зорової роботи
- •Нормування й оцінювання природного освітлення.
- •Штучні джерела світла.
- •Зв’язок питомої установленої потужності загального штучного освітлення та нормованої освітленості на робочій поверхні
- •Світловий потік ламп розжарювання загального призначення, які мають потужність p і випромінюють світловий потік ф
- •Однакові світловіддачі ламп
- •Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
- •Технічні параметри основних типів ламп високого тиску дНаТ
- •Технічні параметри дугових ртутних ламп
- •Світлова віддача джерел світла
- •Світлові характеристики ламп
- •Світильники.
- •Поділ світильників за напрямом світлового потоку
- •Коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги
- •Коефіцієнт використання світового потоку , %
- •Значення коефіцієнта запасу kз, строки чищення світлових прийомів, світильників (фрагмент)
- •Характеристика ступенів захисту (ip) персоналу від напруги та рухомих частин і електротехнічного виробу від сторонніх тіл і води
- •Параметри світильників
- •20.Застосування штучних джерел світла.
- •Значення найбільш допустимої яскравості поверхні приміщень
- •21.Вимоги до освітлення навчальних і виробничих приміщень.
- •Нормовані значення кпо для виробничих приміщень
- •Нормовані показники штучного освітлення загальнопромислових і громадських приміщень і споруд
- •22.Експлуатація освітлювальних установок.
- •23.Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
- •Основні поняття фізіологічної акустики.
- •2. Вплив шуму на організм людини.
- •3.Джерела шуму.
- •4.Методи захисту від шуму.
- •5. Нормування і вимір параметру шуму.
- •6.Захист від ультразвуку й інфразвуку.
- •7.Виробнича вібрація і її вплив на організм людини.
- •8.Нормування і контроль вібрацій.
- •9.Методи захисту від вібрацій.
- •10.Сутність іонізуючого випромінювання.
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань (ів)
- •12.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •13.Захист від іонізуючого випромінювання
- •1.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •2.Пожежна безпека. Основні поняття. Статистика пожеж в Україні
- •3.Законодавчі та нормативно-правові акти з пожежної безпеки.
- •Сутність та види горіння. Класи пожеж. Показники пожежної та вибухової небезпеки речовин і матеріалів.
- •5.Класифікація приміщень і будівель за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
- •6.Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •7.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •8. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •9.Система організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •10 .Навчання з питань пожежної безпеки.
- •Основні поняття та визначення.
- •2.Дія електричного струму на організм людини.
- •Якісні рівні дії змінного струму промислової частоти на людину, яка торкається рукою до електроду, що перебуває під напругою
- •Узагальнення причин ураження електричним струмом.
- •Напруга дотику та напруга кроку.
- •8. Статистика електротравматизму.
- •Причини електротравм.
- •Методи, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •11.Елементарні уявлення про сутність систем заземлення iTі tNу відповідності з пуе.
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •Загальні висновки
Планування робіт з охорони праці.
Планування робіт з охорони праці (організаційно-технічних заходів) має мету – визначення завдань службі охорони праці підприємства та структурним підрозділам підприємства з покращення умов та безпеки праці. Планування робіт з охорони праці базується на пошуковому та нормативному прогнозуванні.Функція прогнозування та планування роботи з охорони праці, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці.
При пошуковому прогнозуванні виходять з аналізу існуючої ситуації та визначають можливі стани об’єкта прогнозування в майбутньому, а при нормативному прогнозуванні оцінюються шляхи та терміни досягнення можливих станів об’єкта прогнозування в майбутньому виходячи з існуючих норм і планів дій в теперішній час. Студентам належить розібратися в методах прогнозування, ми ж лише зазначимо, що прогнозування виробничого травматизму ґрунтується на аналізі статистичних даних за декілька (3-5) років, а заходів з покращення умов праці здійснюється експертними методами.
Планування роботи з охорони праці поділяється па перспективне, поточне та оперативне:
1. Перспективним планом (на відрізок часу 2-х до 5-и років), зокрема комплексний план покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, пов’язаного з перспективними змінами підприємства. Перспективне плануваннявміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.
2. Поточнимпланом (на рік), який передбачає створення кращих побутових і соціальних умов праці за рахунок механізації та автоматизації операцій, наукової організації праці тощо. Поточне плануванняздійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі «Охорона праці» колективного договору.
3. Оперативним планом (на декаду, місяць, квартал), який складається для швидкого виправлення виявлених у процесі державного, відомчого чи громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха.Оперативне плануванняроботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.
Процес планування заходів з охорони праці, як і реалізація будь-якої іншої управлінської функції, повинен здійснюватися в три етапи:
оцінка ситуації чи стану об'єкта управління (оцінка стану безпеки праці і виробничого середовища на підприємстві);
пошук шляхів і способів впливу на ситуацію (визначення варіантів заходів які можуть вплинути на стан охорони праці);
вибір і обґрунтування оптимального способу дій для поліпшення ситуації (визначення раціонального переліку заходів з охорони праці для включення їх у план чи колективний договір).
Вихідні дані, які беруться при плануванні робіт з охорони праці, це:
планекономічного та соціального розвитку підприємства;
план заходів, направлених на підвищення ефективності та пошуку резервів виробництва;
матеріали атестації робочих місць за умовами праці, паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці;
комплекс заходів по досягненню установлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії;
матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій;
приписи органів державного нагляду, служби охорони праці;
рекомендації та пропозиції комісії й уповноваженого колективу з питань охорони праці;
результати адміністративно-громадського контролю станом охорони праці;
постанови профсоюзного комітету, рішення зборів колективу з питань охорони праці;
накази адміністрації, документи вищестоящих органів.
Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.
Глибоко помилковою є думка, яку, на жаль, ще дуже часто можна почути, що робота з охорони праці є прерогативою лише служби охорони праці. Налагодження функціонування СУОП необхідно починати перед усім з аналізу функціональних обов'язків всіх посадових осіб підприємства і, якщо необхідно, відповідного їх коригування з метою усунення прогалин та непотрібного дублювання. Неналежне виконання своїх обов'язків, наприклад, службою постачання при закупівлі обладнання може обернутись травмою для будь-якого робітника підприємства.
Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог НПАОП, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали: про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарио-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники охорони праці.
Контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП забезпечує дійове управління охороною праці. Будь-яка система управління може надійно функціонувати лише при наявності повної, своєчасної і достовірної інформації про стан об'єкта управління. Одержати таку інформацію про стан охорони праці, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.
До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які розглядаються окремо.
Оперативний контрольз боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками. При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Адміністративно-громадський багатоступеневий контрольє однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем і профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило -трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два-чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству. В комбінатах, об'єднаннях тощо може проводитись четверта та п'ята ступені адміністративно-громадського контролю.
Закон «Про охорону праці» зобов'язує роботодавця створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до НПАОП, а також забезпечити додержання вимогзаконодавстващодо прав працівників у галузі охорони праці.
________________________________________________________________________________