Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ООП Костюченко.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.46 Mб
Скачать

6.Система управління охороною праці на підприємстві (в організації, в установі тощо).

В нашій країні передбачено управління охороною праці як на державному, так і на галузевому, регіональному і виробничому рівнях. Загальні положення щодо управління охороною праці, порядок введення в дію системи управління, основні функції і завдання управління викладені в Типовому положенні про систему управління охороною праці на галузевому, регіональномута виробничому рівнях.

Чинне законодавство зобов’язує роботодавця забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві, в організації чи установі. Для цього він здійснює такі організаційні заходи:

  • створює відповідні служби охорони праці;

  • призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

  • реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

  • забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів, відповідно до обставин, що змінюються;

  • впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

  • забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, проводить моніторинг за їх технічним станом;

  • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

  • організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

  • забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

  • здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

  • організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

  • вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Зауважимо, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вище зазначених вимог.Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом. Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

У свою чергу, працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимогиНПАОП, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Студенти повинні знати, що організація охорони праці моделюється за допомогою системи управління охороною праці (СУОП),тобто сукупністю органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Роль органу (суб’єкту) управління виконує керівник чи головний інженер, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах – керівники відповідних структурних підрозділів.

У спрощеному вигляді будь-яка система управління це сукуп­ність суб'єкта управління та об'єкта управління, що знаходяться у певному середовищі та інформативно зв'язані між собою. В суб'єкті управління можна виділити два органи  управляючий та виконавчий. Управління завжди здійснюється заради досягнення пев­ної мети. Мстою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Таким чином, система управління охороною праці (СУОП) це сукупність суб'єкта та об'єкта управління, які на підставі ком­плексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.

Охорона праці базується на зако­нах та інших нормативно-правових актах, які є головним джерелом зовнішньої інформації, що надходить до СУОП. Як суб'єкт так і об'єкт системи визначаються її рівнем.

На державному рівні суб'єктом управління виступає Кабінет Міністрів, виконавчим органом є Дсржгірпромнаглядохоронпраці, а об'єктами управління є діяльність галузевих міністерств, обласних та місцевих державних адміністрацій по забезпеченню безпечних і здо­рових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях.

На галузевому рівні суб'єктом управління є відповідне галузеве міністерство, а об'єктами управління  діяльність підприємств, установ та організацій галузі по забезпеченню па них безпечних і здорових умов праці.

Суб'єкт управління на регіональному рівні відповідна державна адміністрація, а об'єкт управління  діяльність підприємств, установ та організацій, що розташовані на території даного регіону, по забезпеченню на них безпечних і здорових умов праці.

Суб’єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах  керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Об'єктом управління в СУОП підприємства є діяльність структурних підрозділів та служб підприємствапо забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому. Типова СУОП підприємства функціонує наступним чином.

Роботодавець (керівник, головний інженер) аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та приймає рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, під­готовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства (виконавчий орган СУОП), що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (управляючому органу). Зовнішнім збурюючим чинником для СУОП на рівні підприємства є зміни технологічного процесу, обладнання, умов праці, нещасні випадки, травми, захворювання тощо.

До основних функцій управління охороною праці належать:

  • прогнозування і планування робіт;

  • організація та координація робіт;

  • облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

  • контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП;

  • стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.

Основне завдання управління охороною праці можна сформулю­вати коротко - забезпечення дотримання вимог НПАОП. Розшифрування цього завдання включає:

  • навчання працівників безпечним методам праці та пропагандапитань охорони праці;

  • забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничогоустаткування, будівель і споруд;

  • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

  • забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

  • забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

  • організація лікувально-профілактичного обслуговування;

  • професійний добір працівників з окремих професій;

• удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Чинна на сьогодні в Україні система управління охороною праці

побудована на принципі 100%-го дотримання вимог НПАОП. Більш прогресивна міжнародна система управління охороною праці, основою якої є міжнародний стандарт ОН5Л5 18001 «Система менеджменту охорони здоров'я та безпеки персоналу», будується на принципі добровільного дотримання вимог охорони праці, виходячи з законодавчо встановленого припустимого рівня ризику для життя і здоров'я працюючих. Такий підхід, який полягає в тому, що прийняття конкретного рішення базується на оцінці ризику, зветься ризик орі­єнтованим підходом (РОП).

Концептуально РОП складається з двох елементів - оцінка ризику і управління ризиком. Оцінка ризику  це аналіз виникнення і масшта­бів ризику в конкретній ситуації. Управління ризиком  аналіз ситуа­ції і розробка рішень, спрямованих на зведення ризику до прийнятного мінімуму.

Концепція РОП деякою мірою протилежна тому підходу, при якому необхідність і можливість досягнення кращого результату диктується жорсткою системою нормативів, правил, стандартів, але вона дає можливість раціонально використовувати кошти, спрямовані на охо­рону праці.

РОП почав з'являтися в розвинених країнах 20 ... 25 років тому. Він в більшій мірі відповідає економічним інтересам підприєм­ства і тому більше може зацікавити підприємців. В нашій країні зараз ведуться дослідження щодо можливостей і особливостей його застос­ування у вітчизняних умовах.Застосовуючи РОП визначаються пріоритети виявлених невідповідностей, тобто черговість усунення встановлених порушень. Невідповідності ранжуються, орієнтуючись на вагомість можливих нега­тивних наслідків і очікувану частоту проявів цих наслідків у вигляді травм чи профзахворювань.

_______________________________________________________________________________