26 Особливості державного (територіального) устрою України.

Державний (територіальний) устрій в нашій країні визначений на конститу¬ційному рівні - це унітарна держава (ст. 2 Конституції України). Така характерис¬тика підтверджується іншими нормами Основного закону, всією правовою систе¬мою та державним механізмом України. В чому ж проявляється "унітаризм" Укра¬їнської держави?

1) адміністративно-територіальні одиниці (всього крупних їх в Україні є двадцять сім: 24 області, міста Київ і Севастополь, Автономна республіка Крим)¬не мають жодних ознак суверенітету. Місцеві органи державної виконавчої влади¬ є підпорядкованими центральним владним органам та формуються ними;

2) територія України є єдиною, цілісною і недоторканою;

3) діє єдина Конституція і єдина система законодавства на всій території¬ України;

4) в Україні має місце єдине громадянство, єдина державна символіка, дер¬¬жавна мова;

5) функціонує єдина система органів державної влади.

Разом з тим, Україна є такою унітарною державою, котра має в своєму складі територіальну автономію - Автономну Республіку Крим, про державно-правову специфіку якої вже вище згадувалося. Слід відзначити, що автономії в унітарних державах - не рідкість у світовій практиці (Італія, Іспанія, Данія, Фінляндія, Мол¬дова, Грузія тощо). Від цього унітарний характер держави (тобто юридична при¬рода її територіального устрою) не змінюється.

Коли ж спробувати визначити вид унітаризму в Україні (централізована чи децентралізована), то все ж слід визнати нашу державу унітарно-централізованою. За таку характеристику свідчать такі її особливості.

а) "вертикаль" державної виконавчої влади простягається до найдрібніших населених пунктів ;

б) місцеве самоврядування с недостатньо розвинутим..

Тим не менш, погоджуємось із позицією вже вище згадуваного дослідника С. Телешуна, що конституційне закріплена унітарність державного устрою України потребує збереження та подальшого вдосконалення існуючого державного устрою і конкретизації перспектив його розвитку з мстою подолання проявів сепаратизму

¬в ряді регіонів України, зокрема Закарпатті, Криму і Донбасі. Це також сприятиме формуванню в Україні єдиної політичної нації, що складається з титульного етно¬су та інших етнічних груп, які проживають на території Української держави, оптимізації відносин між центром і регіонами, розвитку місцевого самоврядування, вдосконаленню функціонування різних видів автономій, зрештою становленню ін¬ститутів громадянського суспільства.

28 Держава як суб’єкт політичної системи.

Держава виступає одною з складових політичної системи. Але, очевидно, роль і місце держави в ній не йде в жодне порівняння з іншими суб'єктами. Прові¬дні позиції держави в політичній системі надає останній цілісності та стійкого розвитку.

Отже, особливе місце держави у політичній системі проявляється в такому:

1) ¬держава є єдиним офіційним представником всього народу, що проживає у даній території. Іншими словами, держава виступає не лише наймасовішою організацією в суспільстві, до якої на основі правового зв'язку входять усі громадяни незалежно від соціальної, вікової, національної, професійної та іншої приналежно¬сті, а й вправі офіційно представляти їх спільні інтереси;

2) держава у своїй діяльності узгоджує інтереси різних соціальних груп;

3) держава виступає єдиним носієм суверенітету, а її юрисдикція охоплює всю територію даної країни;

4) лише вона володіє спеціальним апаратом управління;

5) держава володіє "силовими структурами" та можливістю монопольно здійснювати легальний примус;

6) як правило, держава володіє монополією на правотворчість. В цьому плані держава визначає правові основи для діяльності всіх суб'єктів політичної системи;

7) вона володіє широкими матеріальними ресурсами, котрі дозволяють здій¬¬снювати вплив на інших суб'єктів. Відзначимо також, що держава виступає влас¬¬ником основних засобів виробництва у суспільстві;

8) держава визначає основні напрямки розвитку суспільства.

Відзначаючи ще раз особливу роль держави у політичній системі, підкресли¬мо - з цього не можна робити висновок про те, що "держава є основою політичної системи" в сучасному суспільстві.