
- •Відповіді до державного іспиту з теорії держави і права 2005
- •Поняття та предмет теорії держави і права.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Понятійно-категоріальна система теорії держави і права.
- •Поняття держави: різні концептуальні підходи.
- •Територія держави. Територіальна цілісність як об’єкт правової охорони.
- •9 Основні внутрішні і зовнішні функції Української держави.
- •10 Поняття, ознаки і структура механізму держави.
- •11 Поняття форми державного правління.
- •13Поняття республіки
- •16 Особливості форми правління в Україні.
- •17 Поняття державного режиму та критерії його оцінки.
- •22 Поняття державного (територіального) устрою.
- •24 Унітарна держава: поняття, ознаки і види.
- •23 Поняття федерації та конфедеративного утворення.
- •26 Особливості державного (територіального) устрою України.
- •29 Типологія держав. Формаційний і цивілізаційний підходи.
- •30 Поняття державної влади. Суверенітет як властивість державної влади.
- •31Легальність державної влади: поняття, критерії.
- •33 Лімітація державної влади: поняття, механізми.
- •35 Поняття і ознаки правової держави.
- •38 Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •39Поняття, цілі й функції соціальної держави.
- •40 Правовий статус особи: основні категорії. Поняття прав людини.
- •41 Поняття прав людини
- •43 Міжнародний захист прав людини: поняття і механізми реалізації.
- •44 Поняття, принципи і гарантії законності.
- •45 Правопорядок: поняття і ознаки.
- •48 Склад правопорушення.
- •49 Юридична відповідальність: поняття, ознаки, цілі, види.
- •52 Поняття права: різні концептуальні підходи.
- •53 Ознаки права.
- •54 Принципи права: поняття та види.
- •56 Форма (джерело) права: поняття і ознаки.
- •60 Нормативні акти України, які мають силу закону.
- •61 Система підзаконних актів України.
- •62 Взаємодія внутрішньодержавного і міжнародного права: принципи і механізми.
- •63 Закон: поняття і ознаки.
- •64 Право і закон. Поняття правового закону.
- •65 Правові колізії та шляхи їх подолання.
- •67 Поняття норми права, її ознаки та структура.
- •68 Структура норми права.
- •69 Чинність нормативних актів в часі, просторі і за колом осіб.
- •70Сучасні концепції праворозуміння
- •71 Правова культура суспільства і особи: поняття і ознаки.
- •72 Правовий нігілізм і правовий ідеалізм.
- •73 Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •74 75 Суб’єкт і об'єкт правовідносин.
- •76 Суб’єктивне право і юридичний обов’язок.
- •77 Юридичні факти та їх класифікація.
- •78 Поняття правової системи: структура та класифікація.
- •80 Континентальна (романо-германська) правова система.
- •81 Особливості правової системи України.
- •86 Правова реформа: поняття і механізм.
- •87 Особливості правової реформи в Україні.
- •88 Систематизація права: поняття і види.
- •90 Поняття і ознаки кодифікації. Стан кодифікації в Україні.
Відповіді до державного іспиту з теорії держави і права 2005
Поняття та предмет теорії держави і права.
Будь-яка наукова теорія складається з таких компонентів:
1) висхідна емпірична основа;
2) понятійний апарат;
3) засоби, які дозволяють від емпіричної бази перейти до законів, аксіом;
4) сукупність принципів, правил, іншими словами логіка виведення із законів і аксіом певних теоретичних і практичних наслідків, рекомендацій, засобів, звернених до дійсності з метою її перетворення.
Звідси зробимо висновок, що теорія держави і права - система об'єктивно-істинних знань, яка найбільш повно і послідовно відображає загальні закономірності становлення і функціонування держави і права у формі понять, категорій, наукових закономірностей, принципів і теоретичних конструкцій та інших теоретичних знань.
Як і інші наукові теорії, теорія держави і права відзначається такими функціями:
1) інформаційна - теорія держави і права містить узагальнюючу, систематизовану інформацію, відомості про реальну державно-правову практику, її опис;
2) пояснююча функція - теорія держави і права не просто описує державно-правові інститути, а й пояснює:
а) чому вони виникли?
б) чому вони розвиваються так, а не інакше?
в) які фактори впливають на їх розвиток?
3) евристична функція - теорія держави і права не просто описує і пояснює, вона створює нове знання, нову інформацію, таку, котра ще невідома для науки;
4) практична функція - теорія держави і права створена не заради теорії і не для тренування людського інтелекту, а для тощо, щоби виробити пропозиції щодо перетворення дійсності, тобто заради практики;
5) прогностична функція - теорія держави і права з'ясовує тенденції розвитку державно-правових процесів, передбачає широке коло нових державно-правових явищ, їх майбутнє.
Предметом будь-якого наукового пізнання є, як правило, не випадкові явища і процеси, а певні об'єктивні закономірності, істотні й постійні зв'язки загального характеру між тими чи іншими явищами. Від предмету науки слід відрізняти її об'єкт, під яким звичайно розуміють сукупність явищ і процесів об'єктивної реальності, які вивчаються даною наукою в процесі пізнання свого предмету.
Після цього вже можемо відзначити, що предметом науки теорії держави і права виступають основні державно-правові закономірності, в тому числі:
виникнення держави і права, основні теорії цього процесу;
зміна їх історичних типів;
розвиток сутності (соціального призначення) держави;
форми держави та характер її взаємодії з суспільством (режим);
структура (будова) системи органів держави і системи права;
функції держави і права;
правова держава, пов'язаність держави правом, межі правового регулювання;
форми (джерела) права, способи їх систематизації;
реалізація і застосування норм права;
розширення прав людини, підвищення ступеня їх юридичного захисту;
взаємозв'язок демократії, законності і правопорядку;
розвиток правосвідомості та правової культури;
правомірна й неправомірна поведінка людей;
розвиток самої теоретико-юридичної науки;
соціально-економічні, політичні, моральні й інші закономірності, котрі детермінують розвиток і функціонування держави і права та деякі інші.
Підсумовуючи вищесказане, визначимо, що предметом науки теорії держави і права є загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права як самостійних соціальних інститутів.