Спільність життя та занять

Будинки, спальні, ліжка і все інше необхідне у них спільне. ... Заняття абстрактними науками та ремеслами є в них спільні як для чоловіків, так і для жінок, з однією тільки різницею: найважчі ремесла та роботи поза містом виконують чоловіки... У кожному колі є свої кухні, магазини, комори для посуду, харчових припасів та напоїв. Щоб стежити за виконанням усіх обов’язків у цій частині, приставлені поважні старі чоловік та жінка, які розпоряджаються прислуговуючими і мають владу бити чи наказувати, бити недбалих та неслухняних; і в той же час вони помічають і відзначають хлопців та дівчат, які краще за інших виконують окремі обов’язки. Уся молодь прислуговує старшим, кому минуло 40 років.

В обов’язки лікарів входить замовлення кухарям їжі на кожен день: що готувати старим людям, що молоді і що хворим. Посадові особи отримують більші і кращі порції, і з своїх порцій вони завжди виділяють що-небудь на стіл дітям, які вранці показали себе більш старанними на лекціях, у вчених бесідах чи на військових заняттях.

...Вигодоване груддю немовля передається для догляду начальницям, якщо це дівчинка, або начальників, якщо це хлопчик. І тут разом з іншими дітьми вони вивчають, граючись, азбуку, розглядають картини, бігають, гуляють, борються; знайомляться по зображенням з історією і мовами. ... На сьомому році життя переходять вони до природничих наук, а потім і до інших, за рішенням начальства, а потім і до ремесел. Менш здібних дітей відправляють у село, але деякі з них, більш успішні, повертаються назад у місто. ... Знання в місті Сонця так легко засвоюються дітьми, що учні досягають більших успіхів за один рік, ніж в інших містах за 10 чи 15 років. ... Діти не визнають ніякого іншого відпочинку, окрім того, під час якого вони набувають ще більше знань...

У місті Сонця, де обов’язки, мистецтва, роботи розподіляються між усіма, кожна людина працює не більше 4 годин у день; останній час проводиться в приємних заняттях наукою, співбесідах, читанні, оповіданнях, письмі, прогулянках, розвитку розумових і тілесних здібностей, і все це робиться радісно. ...

Ян амос коменський

(1592 – 1670)

Пампедия

Пампедия (лат., грецькою – панпедія – всезагальне виховання) – частина четверта великої філософсько-педагогічної праці Я.А.Коменського „Всезагальної ради про виправлення справ людських”, над якою він працював з 1645 року й до кінця свого життя. Написана латиною.

На думку Коменського, світ не може бути виправленим без виправлення людей. Засобом покращення моралі є педія, яка відкриває людині джерело світла; в педії навчання і виховання утворюють єдине ціле. Життя і світ – єдина школа; вони розглядаються в педії з виховної позиції. Проте сприяти виправленню світу педія може тільки тоді, коли вона є „пампедіяєю”. Пампедія – це нова наука, створена Коменським. Це не педагогіка, оскільки педагогіка має своїм предметом формування особистості дитини та юнака; але це й не андрогогіка, тобто виховання дорослих. Предмет пампедії охоплює все життя людини від зачаття до смерті. Пампедія, як її визначає Коменський, означає формування цілісної, всебічно розвиненої людини, це наука про навчання здорових і хворих, молодих і старих, квітучих і вмираючих усьому, що необхідно для достойного життя і достойної смерті, про навчання всіма способами і протягом усього життя безперервно. Таким чином, Коменський заклав основи науки про неперервну освіту практично кожної людини у будь-якому віці, будь-якого соціального становища, в будь-якому куточку землі.

Уривки з „Пампедії” Я.А.Коменського друкуються за виданням: Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. – Т.2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 404–408.