Метод наукової педагогіки, застосовуваний до дитячого виховання в «будинках дитини»

РЕГЛАМЕНТ «БУДИНКУ ДИТИНИ»

Римське товариство дешевих квартир засновує в своєму будинку №... «будинок дитини»; в ньому можуть збиратися всі діти, молодші від звичайного шкільною, віку, що належать сім'ям мешканців.

Головне призначення «будинку дитини» – безплатне забезпечення дітей батьків, змушених ходити на роботу, особистою опікою, якої останні не можуть їм дати.

У «будинку дитини» приділяють увагу вихованню, гігієні, фізичному і моральному розвиткові дітей за допомогою вправ, доступних їхньому вікові.

При «будинку дитини» є: керівниця, лікар і наглядач. Розподіл занять «будинку дитини» встановлюється завідуючою.

У «будинок дитини» приймають усіх дітей мешканців віком від 3 до 7 років.

Батьки, які бажають користуватися «будинком дитини», нічого не платять, але вони зобов'язуються виконувати такі вимоги:

а) посилати в певний час своїх дітей у «будинок дитини» чисто помитими і в охайному одязі з фартухом;

б) виявляти всіляку повагу і пошану вчительці і всім особам, які працюють у «будинку дитини», і допомагати вчительці в справі виховання їхніх дітей. Не менш ніж один раз на тиждень матері можуть розмовляти з учителькою давати їй відомості про домашнє життя дитини і отримувати від неї потрібні їм поради і вказівки.

З «будинку дитини» виключатимуться:

а) діти, які прибувають брудними і невмитими;

б) ті, які виявляться невиправними;

в) діти, батьки яких не виражають належної поваги особам, які працюють у «будинку дитини», або які своєю поганою поведінкою підривають виховну роботу закладу.

При визначенні річних премій за найкраще утримання братиметься до уваги і те, наскільки батьки справді сприяли роботі вчительки в справі виховання їхніх дітей_.

Орієнтовний розклад у «будинку дитини»

ЗИМА

Початок роботи о 9 год. Закінчення о 4 год.

9-10 год. – Прихід. – Привітання. – Огляд щодо охайності. – Вправи повсякденного життя (роздягання, одягання фартушків при взаємній допомозі; огляд кімнати щодо чистоти й порядку в розміщенні речей). – Мова. Розповідь про те, що робили з учорашнього дня. – Заохочення моральних вчинків.

10-11 год. – Розумові вправи (короткі предметні уроки з короткочасним відпочинком; вправи на називання предметів; вправляння почуттів).

11-11¹/2 год. – Звичайна гімнастика (звичайні рухи і пластичні; нормальні положення тіла; пересування; ходіння в певному порядку, поклони, рухи уваги, граціозна передача речей).

11¹/2 -12 год. – Сніданок...

12-1 год. – Вільні ігри.

1-2 год. – Ігри під керівництвом, по можливості на свіжому повітрі. – Старші почергово повинні виконувати звичайні домашні справи: замітати кімнату, витирати пил, приводити в порядок речі. – Загальний огляд щодо чистоти й порядку. – Розмова.

2-3 год. – Ручна праця: ліплення, малювання та інше.

3-4 год. – Спільна гімнастика і співи, по можливості на свіжому повітрі. – Вправи на уважність: старанний огляд рослин і тварин.

Як тільки засновано школу – зразу постає питання про розклад. Його можна розглядати з двох сторін: щодо тривалості шкільного часу і щодо розподілу уроків чи звичайних життєвих справ.

Почну з того, що в «будинку дитини», як і в школах для відстаючих дітей, шкільний час повинен бути дуже тривалим, тобто охоплювати весь день. Для бідних дітей і, зокрема, для «будинків дитини», розміщених у будинках, де живуть робітники, я запропонувала б розклад з 9 год. ранку до 5 год. вечора в зимовий час, і з 8 год. ранку до 6 год. вечора влітку.

Такий тривалий, шкільний день необхідний, щоб мати можливість керувати розвитком, дітей із справжньою користю. Без сумніву, коли йдеться про дітей нижчого віку, цей довгий шкільний день повинен перериватися, в крайньому випадку, годинним відпочинком у ліжку. Саме це на практиці і виявляється найважчим. Звичайно малята сплять у нас, незручно схилившись над столом, поклавши голову на руку; але я гадаю, що вже недалекий той час, коли в просторому залі з великими тінистими рослинами скромні маленькі ліжка (подушка в білій наволочці на низькій сітці) дадуть притулок сплячим дітям.

А ще більш бажано, щоб навесні і влітку малюки спали на вільному повітрі, простягнувшись на траві або на стіжку сіна, під тінню дерев або в низько підвішених гамаках.

В римських «будинках дитини» ми просто відправляємо малят їсти і спати додому, куди вони можуть дійти, не виходячи на вулицю.

Але тут слід зазначити, що подовжений шкільний день, який відповідає своєму справжньому призначенню – керувати фізичним розвитком дітей, що перебувають в такому важливому періоді розвитку, як вік від 3 до 6 років, – повинен обов'язково включати в себе їду і відпочинок у «будинку дитини».

«Будинок дитини» – це розсадник, і ми тримаємо малят так довго в школі, звичайно, не для того, щоб зробити з них учених!