Томазо кампанелла

(1568 – 1639)

Джованні Доменіко (монаше ім’я – Томазо) Кампанелла – італійський філософ, представник раннього утопічного соціалізму. Твір „Місто Сонця” написав написав у 1601 – 1602 рр. в неаполітанській в’язниці, в яку він потрапив за участь у змові проти іспанського панування в рідній Калабрії (південноіталійська область) і засуджений на довічне ув’язнення. Спочатку твір був написаний італійськю мовою. Окремі аркушики з великим ризиком передавав з тюрми знайомим, які переписували їх у багатьох примірниках. До наших днів дійшло 11 списків італійського тексту, виконаних на самому початку ХVІІ ст. Згодом, 1613 р., сам Кампанелла переклав італійський текст латинською мовою, що була в той час міжнародною. Саме цей латинський текст твору вийшов у світ 1623 р. у Франкфурті-на-Майні.

Праця Кампанелли написана, безперечно, під впливом „Утопії” Т.Мора. Так само, як і „Утопія”, написана у формі діалогу між двома людьми: мореходом Генуезцем, який повернувся з далекого плавання, і монахом Гостиником. Мореход розповідає про своє навколосвітнє плавання, під час якого опинився в індійському океані на чудовому острові Тапробані, на якому оселилися вихідці з Індії й заснували державу з містом Сонця. Держава заснована, за уявленнями автора, на принципах справедливості й гуманізму. В ній немає приватної власності, всі працюють однаково, всі мають можливості вивчати науки і займатися мистецтвами. Значне місце у творі займає опис виховання, яке доступне всім громадянам держави різного віку, має громадський характер.

Уривки з твору Т.Кампанелли „Місто Сонця” друкуються за виданням: Рацул А.Б., Радул О.С., Рацул О.А. Історія зарубіжної педагогіки. Навчльний посібник. – Кіровоград, КДПУ ім.В.Винниченка, 2008. – С.156–162.

Місто сонця

На великій рівнині підноситься високе узгір’я, на якому і розташована більша частина міста; численні ж його околиці виходять далеко за підніжжя гори... Поділяється місто на сім великих поясів, або кіл, які називаються за сімома планетами. З одного кола в інше потрапляють по чотирьох брукованих вулицях крізь чотири брами, обернені по чотирьох сторонах світу.

Верховний правитель у них – священник, який зветься їхньою мовою „Сонце”, нашою ж мовою ми назвали б його Метафізиком. ... При ньому є троє співправителів: Пон, Сін і Мор, чи по-нашому: Могутність, Мудрість і Любов.

Віданню Мудрості підлягають вільні мистецтва, ремесла, всілякі науки, також відповідні службові особи та вчені, а так само є навчальні заклади. Число підлеглих йому службових осіб відповідає числу наук: є Астроном, також і Космограф, Геометр, Історіограф, Поет, Логік, Ритор, Граматик, Медик, Фізик, Політик, Мораліст. І мають вони лише одну книгу під назвою „Мудрість”, де на диво стисло й доступно викладено всі науки. Її читають народові за обрядом піфагорійців.

З веління Мудрості, в усьому місті стіни, внутрішні й зовнішні, нижні й верхні, розмальовані чудовим живописом, у напрочуд гармонійній послідовності, що відображає всі науки. На зовнішніх стінах храму та завісах, які спадають, коли священник виголошує слово, щоб не губився його голос, минаючи слухачів, зображено всі зірки з зазначенням при кожній з них у трьох віршах її сил та рухів.

На внутрішньому боці стіни першого кола зображено всі математичні фігури, яких значно більше, ніж відкрито Архімедом та Евклідом. Величина їх відповідає розмірам стін, і кожна з них має відповідний пояснювальний напис в одному вірші: там є і визначення, і теореми, і т.ін. На зовнішньому вигині стіни є насамперед велике зображення всієї землі в цілому; за ним ідуть особливі карти різних областей, при яких вміщено короткі описи в прозі звичаїв, законів, побуту, походження та сил їх жителів; також і алфавіти, вживані у цих областях, накреслені тут над алфавітом Міста Сонця.

На внутрішньому боці стіни другого кола, чи другого ряду будівель, можна побачити як зображення, так і справжні шматки дорогоцінних та простих всякого роду каменів, мінералів та металів, з поясненнями при кожному в двох віршах. На зовнішньому боці зображені моря, ріки, озера та джерела, що існують на світі; так само, як і вина, масла та всі рідини; вказано їх походження, якості та властивості, а на виступах стіни стоїть посуд, наповнений рідинами, витриманими від сотні до трьохсот років, для лікування різних недуг. Там само, з відповідними віршами, є і справжні зображення граду, снігу, грози та всіх повітряних явищ.

На внутрішньому боці стіни третього кола намальовані всі види дерев і трав, а деякі ростуть там у горщиках на виступах зовнішньої стіни будівель; до них додано пояснення, де які вперше знайдені, яку мають силу та якості і чим схожі вони на явища небесні, серед металів, у людському тілі і в морі, як вживати їх у медицині й т.д. На зовнішньому боці – найрізноманітніші породи риб річкових, озерних та морських, їх звичаї та особливості, способи розмноження, життя, розведення; яка від них користь світові й нам, так само, як і подібність їх з предметами небесними й земними, створеними природою чи штучно... І все, гідне вивчення, показано там у гідних подиву зображеннях і має пояснювальні написи.

На внутрішньому боці четвертого кола зображені всілякі породи птахів, їх якості, розміри, вдача, забарвлення, спосіб життя тощо. І Фенікса вони вважають за справді існуючого птаха. На зовнішньому боці видно всі породи плазунів: змій, драконів; черв’яків і комах: мух, комарів, сліпнів, жуків тощо, з зазначенням їх особливостей, властивостей, отруйності, способів вживання й т.ін. І їх там набагато більше, ніж навіть можна собі уявити.

На внутрішньому боці стіни п’ятого кола є вищі земні тварини, кількість видів яких просто разюча: ми не знаємо й тисячної їх частини. І така їх сила, і такі їх розміри, що зображені вони й на зовнішньому боці кругової стіни. Скільки там самих тільки кінських порід, які все це прекрасні зображення, і як докладно все це пояснено!

На внутрішньому боці стіни шостого кола зображені всі ремесла з їх знаряддям та застосуванням їх у різних народів. Розміщені вони відповідно до їх значення і з додатком пояснень. Тут же зображені і їх винахідники. На зовнішньому ж боці намальовані всі винахідники наук, озброєння та законодавці; бачив я там Мойсея, Озіріса, Юпітера, Меркурія, Лікурга, Помпілія, Піфагора, Замолксія, Солона і багатьох інших; є в них і зображення Магомета, до якого, однак, вони ставляться з презирством, як до безглуздого і нікчемного законодавця. Зате на найпочеснішому місці побачив я образ Ісуса Христа та дванадцяти апостолів, яких вони глибоко шанують та величають, вважаючи їх за надлюдей. Бачив я Цезаря, Олександра, Пірра, Ганнібала та інших славних мужів, що прославилися на війні та в мирних справах... Коли ж я почав здивовано запитувати, звідки відома їм наша історія, мені пояснили, що вони знають всі мови й постійно посилають по цілому світу спеціальних розвідачів та послів для ознайомлення із звичаями, силами, способами правління та історією окремих народів і всього, що є в них доброго й поганого, і для донесення потім своїй республіці, і все це надзвичайно їх цікавить. ... Для всіх цих зображень є наставники, а діти без труднощів і, немов би бавлячись, знайомляться з усіма науками наочним способом раніше, ніж досягнуть десяти років.