Роздiл уiii в який спосiб трева майстерно вправляти дітей в розвитку мови

2. У деяких дiтей початки граматики починають виявлятися з шести мiсяцiв, але звичайно — наприкiнцi першого року, коли в iхнiй мовi починають формуватися деякi звуки або навіть склади: а, е, i, ба, ма та iн. Але на наступний рiк це, звичайно, виявляється повнiше, коли діти намагаються вимовляти цiлi слова. В цей час звичайно їм пропонують вимовляти деякi легкi слова: т і т к а, м а м а,т а т о; саме так і слiд чинити, бо сама природа наказує починати з легшого, оскiльки дитячому язиковi, що вперше вправляється, важко вимовляти так, як вимовляємо ми, дорослi: б а т ько, м а т и, с т р а в а, п и т т я та iн.

З. Однак, як тiлъки язик у дiтей починає діяти краще, шкiдливо дозволяти їм говорити гаркаво. Інакше, коли справа дiйде до вивчення важливiшого, вони змушенi будуть, нарештi, говорити правильно i вiдучуватися вiд того, що раніше засвоїли неправильно. Чому ж мати, сестра, няня не займаються з дiтьми, якi вже вiльно починають говорити, і пiд час iгор та розваг не навчать їх вимовляти добре і виразно букви, склади i цiлi слова (однак спершу бiльш короткi), або окремi лiтери, або склади? На цьому році життя, їм і потрiбна тiльки така граматика. Цi вправи можна продоіжувати до третього року;iнодi внаслiдок поіiльного розвитку деяких дiтей, це необхідно і пізніше.

4. На четвертому, п’ятому, шостому роках водночас iз розумiнням навколишнього мова дiтей збагачуватиметься тiльки не слiд iгнорувати вправи, щоб вони звикли називати свом iменем все, що бачать дома i чим займаються. Тому треба часто ставити запитання: що це таке? що ти робиш? як називається?— при цьому завжди треба звертати увагу на те, щоб вони вимовляли слова виразно...

Роздiл iх в який спосіб треба вправляти дiтей в моральності та чеснотах

1. В IУ роздiлi я виклав, якi тi зовнiшнi достоїнства, що iх треба з перших років розвивати в дiтей. Тепер я вкажу, як розсудливо i зручно це слiд робити. Якщо б хто-небудь запитав, у який свосiб можна в такому нiжному вiцi привчити дiтей до цих серйозних речей, я вiдповiм: молодi деревця легше примусити рости так або iнакше, нiж доросле дерево; так само значно швидше можна спрямувати на все добре юнацтво в першi роки його життя, нiж пiзнiше, користуючись при цьому тiльки науковими засобами. Вони такi:

Постiйний зразок чеснот.

Своєчасне i розумне наставляння та вправи.

Помiрна дисциплiна.

2. Слiд постiйно показувати дiтям добрий приклад, оскiльки (як ми це достатньо показали у «Великiй дидактицi) бог подарував дiтям нiби властивiсть мавп, а саме: пристрасть наслiдувати все те, що на їхнiх очах роблять iншi. Так, хоч би ти нiколи нічого не зобов’язував дитину робити, тiльки б на очах її що-небудь говорив або робив, ти побачиш, що, наслiдуючи, нона спробує робит те ж саме; це пiдтверджується пiостiйним досвідом.

З. Однак до цiєї властивості треба буде додати своєчаснi й розумнi напучення. Доцiлню навчати дiтей словами тодi, коли ми бачимо, що приклади дiють на них недостатньо, або коли, намагаючись наслiдувати приклад iнших, вони роблять це не досить умiло. Отут i буде корисно зробити їм напучення, щоб вони поводили себе так, а не iнакше: Ось, дивись, як роблю я, як роблять батько й мати. Кинь це! Соромся! Ти не станеш прекрасним юнаком, якщо поводитимешся таким чином…

4. Щоб дiти бiльше звертали увагу на приклади чеснот i вмовляння, iнодi потрiбне також покарання. Є два ступенi покарання, Перший ступiнь — Окрик на хлопчика, якщо вiн у чомусь поводиться непристойно. Однак це треба робити розумно, щоб вiн не був приголомшений i щоб водночас вiдчував страх i стежив за собою. Інодi за цим можуть iти бiльщ сильний осуд i звернення до його сумлiння з наступним умовлянням i погрозою, щоб вiн цього бiльше не допускав. Якщо буде помiтне виправлення, то корисно негайно або дещо пiзнiше його похвалити. Адже розумною похвалою i осудом досягається багато не тiльки в дiтей, а навiть у дорослих…