
- •Методи, алгоритми та засоби цифрової обробки сигналів та зображень і. Методичні вказівки до курсових проектів вступ
- •2. Загальні положення
- •3. Теми курсових проектів
- •4. Зміст пояснювальної записки
- •Література
- •Ііі. Вимоги до змісту та оформлення пояснювальної записки
- •Кінцевий термін отримання завдання: восьмий навчальний тиждень.
- •IV Оцінювання курсового проекту
- •Анотація
- •1. Теоретичний розділ
- •1. 1. Характеристики процесора adsp-bf516f
- •1. 1. 1. Властивості процесора adsp-bf516f
- •1. 1. 2. Опис процесора adsp-bf516f
- •1. 2. Опис алгоритму шпф з прорідженням у часі
- •1. 2. 1. Швидке перетворення Фур'є (шпф)
- •1. 2. 2. Двійково-інверсна перестановка
- •1. 2. 3. Поворотні коефіцієнти
- •1. 2. 4. Обчислювальна ефективність алгоритму шпф з проріджуванням за часом
- •2. Розрахунковий розділ
- •2. 1. Розрахунок часу виконання
- •2. 2. Розрахунок об’єму пам’яті
- •3. Аналіз блок-схеми виконання заданої функції обробки сигналів та зображень на заданому типі процесора.
- •4. Розробка функціональної схеми
- •5. Розробка програми виконання заданої функції
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •В Додатках до курсового проекту була наведена функціональна схема.
- •Згідно з наведеною методологією оцінювання даний курсовий проект може бути оцінений на «добре», при оцінці за усну компоненту «відмінно».
1. 2. 1. Швидке перетворення Фур'є (шпф)
Формули (3) і (4) є основою для побудови алгоритму швидкого перетворення Фур'є (ШПФ). Цей алгоритм за рахунок рекурсивного застосування формули (3) зводить ДПФ вихідної послідовності розмірності n = 2l , де l є N, до набору 2-точкових перетворень Фур’є.
Отже
маємо:
Помножимо x-k на Wn-jk і просумуємо по k = 0 ... (n–1)
1. 2. 2. Двійково-інверсна перестановка
Наведемо у вигляді графа алгоритм ШПФ із проріджуванням за часом заснований на розбитті - об'єднанні при N=8.
Рис. 2. Граф алгоритму ШПФ з проріджуванням за часом при N = 8
На першому етапі відліки вхідного сигналу переставляються місцями і вихідна послідовність ділиться на “парну” і “непарну” (позначені червоними і синіми стрілками). Потім “парна” і “непарна” послідовності у свою чергу діляться на «парну» і «непарну» послідовності. При N=2Lтакий розподіл можна робити L-1 разів. У цьому випадку L=3. Дана процедура називається двійково-інверсною перестановкою, так можна виконати перенумерацію відліків переписавши номер відліку в двійковій системі у зворотному напрямку. Наприклад s(4) має індекс у десятковій системі числення 410 = 1002, Якщо ж 1002переписати справа наліво то отримаємо 0012 , Тобто s(4) після розбиття на парні непарні перед першою операцією «Метелик» стане на місце s(1), яка в свою чергу стане на місце s(4). За аналогічним правилом поміняються місцями всі відліки, при цьому деякі залишаться на місці, зокрема s(2), бо якщо 210 = 0102 переписати справа наліво то все одно залишиться 0102, Аналогічно s(0), s(5) і s(7). Дуже важливо зрозуміти, що даний метод перенумерації повинен застосовуватися при запису числа в двійковій системі, яка складається з L розрядів. У наведеному прикладі використовувалися 3 розряди двійкового числа, але якщо ж L =4 ( N=16), то необхідно записати число при використанні 4 розрядів. У цьому випадку 210=00102 і після переписування отримаємо 01002 , Тобто при N=16 s(2) не залишиться на місці, а поміняється місцями з s(4).
Можна
сказати що безпосередньо двійково-інверсна
перестановка зручна коли наперед
кількість відліків вхідного сигналу
фіксована, проте в універсальних
алгоритмах ШПФ на різні розміри
,
Двійково-інверсна перестановка не
ефективна, простіше і швидше поміняти
відліки місцями.
Після двійково-інверсної перестановки отримуємо чотири 2-точкових ДПФ:
|
(5) |
На основі чотирьох 2-точкових ДПФ формуються два 4-точкових ДПФ:
|
(6) |
І на останньому рівні формується повний спектр вхідного сигналу.
1. 2. 3. Поворотні коефіцієнти
Розглянемо детальніше поворотні коефіцієнти
.
На першому рівні (вираз (5)) потрібно
всього один
поворотний коефіцієнт
,
це означає, що на першому рівні спектра,
операції множення не потрібні ( множення
на ±1
називаються тривіальними, тому що при
множенні на ±1,
множник залишеється незмінним або
змінює свій знак на протилежний).
На другому рівні маємо два поворотних коефіцієнта:
(7)
Множення на уявну одиницю також можна вважати тривіальним, тому що дійсні та уявні частини комплексного числа просто міняються місцями і змінюють свій знак.
На третьому рівні маємо вже 4 поворотних коефіцієнта:
(8)
Графічно поворотні коефіцієнти можна представити як вектори на комплексній площині:
Рис. 3. Поворотні коефіцієнти алгоритму ШПФ з проріджуванням за часом при N = 8
Можна відмітити, що на всіх рівнях об’єднання кількість поворотних коефіцієнтів подвоюється, причому всі поворотні коефіцієнти попереднього рівня об’єднання присутні і на наступному рівні. Таким чином для того, щоб перейти на наступний рівень необхідно між поворотними коефіцієнтами поточного рівня вставити поворотні коефіцієнти наступного. Графічно для переходу на наступний рівень при N = 16 необхідно доповнити рисунок 3, як це показано на рисунку 4.
Сірі вектора показують поворотні коефіцієнти які будуть присутні на останньому рівні при N = 16, яких немає при N = 8.
Рис. 4. Поворотні коефіцієнти алгоритму ШПФ з проріджуванням за часом при N = 16
Необхідно також відзначити, що всі
поворотні коефіцієнти за винятком
нульового
,
перебувають
у нижній півплощині комплексної
площини.