
- •Аналіз статичних характеристик навантаження за напругою, заданих поліномом другого степеня
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •4.4 Підготовка звіту по роботі
- •4.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Аналіз статичних характеристик навантаження за напругою, заданих сталим струмом і сталим опором
- •Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.4 Підготовка звіту по роботі
- •5.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Аналіз режиму роботи лінії електропередавання за заданими потужністю і напругою в кінці без врахування зарядної потужності лінії
- •Мета роботи
- •6.2 Основні теоретичні відомості
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Підготовка звіту по роботі
- •6.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Аналіз режиму роботи лінії електропередавання за заданою потужністю і напругою в кінці і врахуванням зарядної потужності лінії
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Основні теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Підготовка звіту по роботі
- •7.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Аналіз режиму роботи лінії електропередавання за заданою напругою на початку і зміні потужності навантаження в кінці лінії
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Основні теоретичні відомості
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Підготовка звіту по роботі
- •8.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Аналіз режиму неробочого ходу лінії електропередавання
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Основні теоретичні відомості
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Підготовка звіту по роботі
- •9.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •10 Поперечна компенсація реактивної потужності навантаження лінії та її вплив на параметри режиму
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Основні теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Підготовка звіту по роботі
- •10.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •11 Регулювання напруги в електричній мережі компенсацією реактивного навантаження
- •11.1 Мета роботи
- •11.2 Основні теоретичні відомості
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Підготовка звіту по роботі
- •11.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •12 Регулювання напруги в електричній мережі поздовжньою компенсацією її індуктивного опору
- •12.1 Мета роботи
- •12.2 Основні теоретичні положення
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Підготовка звіту по роботі
- •12.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №13
- •Аналіз режимів розподільних електричних мереж
- •13.1 Мета роботи
- •13.2 Порядок виконання роботи
- •13.3 Підготовка звіту по роботі
- •13.4 Контрольні запитання для самоперевірки
- •14 Дослідження режиму роботи електричної мережі з двОбічним живленням
- •14.1 Мета роботи
- •14.2 Алгоритм розрахунку
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Підготовка звіту по роботі
- •14.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •15 Оптимізація місць розмикання розподільних електричних мереж
- •15.1 Мета роботи
- •15.2 Основні теоретичні відомості
- •15.3 Порядок виконання роботи
- •15.4 Підготовка звіту по роботі
- •15.5 Контрольні запитання для самоперевірки
- •Перелік посилань на джерела
- •Додаток а
- •Алгоритм і програма розрахунку режимів
- •Замкнених електричних мереж на еом
- •А.1 Алгоритм розрахунку
- •А.3 Підготовка, введення і коригування вхідної інформації
- •А.4 База каталожних даних проводів повітряних ліній
- •Додаток б в.1 Технічні характеристики проводів повітряних ліній електропередавання
11.4 Підготовка звіту по роботі
Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
1. Розрахункову схему лінії електропередавання з поперечною ємнісною компенсацією та вихідні дані для розрахунку.
2. Результати розрахунку потужності конденсаторної батареї.
3. Розрахунки режимів роботи лінії на комп’ютері.
4. Векторну діаграму напруг лінії з поперечною компенсацією.
5. Векторну діаграму напруг лінії при увімкненій батареї та відсутності навантаження.
6. Аналіз режимів роботи лінії.
11.5 Контрольні запитання для самоперевірки
1. Як регулюють напругу компенсацією реактивного навантаження?
2. Від чого залежить потужність конденсаторної установки?
3. Як визначити реактивну потужність конденсаторної батареї за умовою регулювання напруги?
4. Коли регулювання напруги компенсацією реактивної потужності навантаження є ефективним?
4. Вкажіть недоліки регулювання напруги поперечною компенсацією реактивного навантаження.
5. Як зміниться напруга в кінці лінії при вимкненні конденсаторної батареї?
6. Нарисуйте векторну діаграму напруг лінії з поперечною компенсацією реактивного навантаження.
7. Нарисуйте векторну діаграму напруг лінії при вимкненому навантаженні і увімкненій конденсаторній батареї.
Лабораторна робота №12
12 Регулювання напруги в електричній мережі поздовжньою компенсацією її індуктивного опору
12.1 Мета роботи
Метою роботи є дослідження режимів роботи лінії електропередавання з поздовжньою компенсацією її індуктивного опору за допомогою послідовно увімкнених конденсаторів [1,2].
12.2 Основні теоретичні положення
Режим напруги U2 в кінці лінії електропередавання можна змінити шляхом зменшення величини втрати напруги в лінії
,
(12.1)
де
-
активна і реактивна потужності трифазного
навантаження;
- активний та індуктивний опори лінії.
У повітряних лініях з великим
перерізом проводів індуктивний опір
є більшим від активного опору
, тому втрата напруги значною мірою
залежить від величини реактивного опору
мережі. Для компенсації цього опору
можна застосувати конденсатори,
увімкнувши їх послідовно в коло лінії
(рисунок 12.1,
а).
При цьому результуючий реактивний опір
буде
,
(12.2)
де
- ємнісний опір конденсаторної установки;
С - ємність конденсаторів.
а – принципова схема увімкнення конденсатоpiв; б -розрахункова схема лінії з УПК;
в - вектоpна дiагpама напpуг
Рисунок 12.1 - Змiна pежиму напpуги в кінці лінії шляхом
компенсацiї pеактивного опоpу лiнiї
Послідовне увімкнення конденсаторів у лінію з метою зменшення реактивного опору мережі називають поздовжньою ємнісною компенсацією, а сама конденсаторна установка - установкою поздовжньої компенсації (УПК).
Втрата напруги в лінії з поздовжньою ємнісною компенсацією
,
(12.3)
де
- напруга в кінці лінії після компенсації.
Змінюючи ємність конденсаторів УПК, а значить і величину втрати напруги, можна регулювати рівень напруги в кінці лінії.
Фазна напруга на початку лінії з поздовжньою ємнісною компенсацією
.
(12.4)
де
-
повний опір лінії.
На рисунках 12.1, б, в зображені розрахункова схема та векторна діаграма лінії з послідовно увімкненими конденсаторами. З векторної діаграми видно, що при поздовжній компенсації індуктивного опору лінії напругу U1ф на початку лінії
можна зменшити порівняно
з напругою
,
яку потрібно підтримувати на початку
лінії без компенсації для забезпечення
заданого рівня напруги
в
кінці. При цьому втрата
напруги в лінії, яку наближено можна
прирівняти поздовжній складовій вектора
спаду напруги, зменшується (ΔUф
< ΔUф1
).
За повної компенсації
індуктивного опору лінії результуючий
реактивний опір лінії
і втрата напруги
буде визначатися тільки активним опором.
При цьому напруга на початку лінії буде
ще меншою.
На практиці застосовують часткову компенсацію реактивного опору лінії (КС < 100%), так як при повній компенсації (КС = 100%) і перекомпенсації (КС > 100%) можуть виникати перенапруги в мережі.
Застосування УПК дозволяє покращити
режим напруги в електричних мережах.
Проте слід врахувати, що ступінь
підвищення напруги за рахунок послідовного
увімкнення конденсаторів залежить від
величини й фази струму, що протікає по
лінії. Найбільш ефективним є застосування
УПК для регулювання напруги на
перевантажених радіальних повітряних
лініях з великим перерізом проводів і
низькими значеннями коефіцієнтів
потужності
.
Тоді втрата напруги в них згідно з
виразом (12.1) буде в основному
залежати від складової Q2 x.
УПК є ефективним засобом регулювання напруги в мережах, споживачі яких працюють з різко змінним режимом навантаження (наприклад, зварювальні трансформатори, потужні двигуни з частими пусками, пресове потужне устаткування тощо. Так як спад напруги на індуктивному опорі лінії x при зміні струму навантаження компенсується спадом напруги на ємнісному опорі хк, то в результаті забезпечується практично безінерційне регулювання напруги.
Наближене значення реактивного опору хк можна визначити із співвідношення
,
(12.5)
де
-
бажане значення міжфазної напруги в
кінці лінії.
Потужність УПК визначають
залежно від робочої напруги
на її виводах і провідності конденсаторів
,
(12.6)
де
.
УПК комплектують з однофазних послідовно увімкнених конденсаторів для збільшення робочої напруги установки. Для того, щоб збільшити потужність установки, конденсатори вмикають паралельно.
Захист УПК від перенапруг під час коротких замикань на лінії та різкому збільшенні струму через конденсатори здійснюють за допомогою спеціальних розрядників і вимикачів, які шунтують установку в аварійному режимі.