34. Педагогічна діагностика та проектування

Педагогічна діагностика у буквальному перекладі означає прояснення, розпізнавання. її також можна тлумачити як отримання інформації про стан та розвиток контрольованого об'єкта, у нашому контексті - процесу навчання.

Педагогічна діагностика не замінює дидактичних засобів навчання, а допомагає виявити умови, досягнення та недоліки цього процесу, визначити шляхи підвищення його ефективності та вдосконалення підготовки фахівців відповідно до поставленої мети.

Вагомий внесок у наукове обґрунтування поняття педагогічної діагностики та прогнозування зробив вітчизняний учений-дидакг професор і. П. Підласий: "Діагностика - це система технологій, засобів, процедур, методик та методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об'єктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків".

За допомогою відповідних методів педагогічної діагностики проводять аналіз навчального процесу та визначають його ефективність (результативність). Науково-педагогічний працівник на підставі діагностичних відомостей має зорієнтуватися на проведення внутрішньої чи зовнішньої корекції навчального процесу, виявлення прогалин у навчанні, підтвердження й заохочення успішних результатів, планування наступних етапів навчального процесу, покращення умов навчання тощо. Тобто діагностика слугує теоретичним фундаментом педагогічної діяльності та інструментом управління навчальним закладом.

Результати здійснюваних діагностичних вимірювань сигналізують про стан засвоєння матеріалу та просування студентів до бажаної мети, сигналізують про недопрацювання, а також про доцільність обраних методів і засобів викладання. Аналіз результатів навчання є підставою для постійного його корегування й удосконалення на шляху досягнення мети.

Ефективність педагогічної праці залежить від рівня педагогічної підготовки та інших компонентів педагогічного професіоналізму. Діагностування, прогнозування, розроблення авторських програм, оптимізація всіх аспектів навчально-виховного процесу стають нормою педагогічної діяльності в закладах освіти різних рівнів акредитації.

Под педагогическим проектированием понимается предварительная разработка основных частей, деталей, которые необходимы для дальнейшей деятельности учащихся и преподавателей.

Педагогическое проектирование используется каждым педагогом и является его основной и значимой функцией. Это можно объяснить тем, что она является организаторской, гностической (поиск содержания, методов, средств взаимодействия с учениками) и, конечно, коммуникативной.

В отечественной педагогике основоположником теории и практики педагогического проектирования можно по праву считать А.С. Макаренко, который рассматривал воспитательный процесс как своеобразно организованное «педагогическое производство». А.С. Макаренко был против неорганизованного процесса воспитания, следствием этого стало его предложение разработать единую систему воспитания, в конечном итоге он и стал разработчиком педагогической техники. Так как А.С. Макаренко участвовал в разработке системы воспитания, то его предложение было объединить и совершенствовать такие понятия, как:

– техника дисциплины;

– техника разговора педагога и воспитанника;

– техника самоуправления;

– техника наказания.

Для проектирования в человеке, воспитаннике всего лучшего, формирования сильной и богатой культуры были продуманы все действия, их последовательность, направления.

Сущность педагогического проектирования заключается в создании образа предстоящей деятельности, возможно даже несколько вариантов образов, что ведет к прогнозированию результатов этой деятельности. В свою очередь, объектом педагогического проектирования являются педагогические системы, педагогический процесс, педагогическая ситуация.