
- •Теоретические сведения: Проблемы разработки современных ис
- •Решение проблем разработки информационных систем в .Net
- •Общеязыковая исполняющая среда (Common Language Runtime)
- •Утилиты .Net Framework
- •Основные утилиты .Net Framework
- •Утилиты .Net Framework для отладки приложений
- •Утилиты .Net Framework по работе с защитой приложений
- •Утилиты .Net Framework для настройки и установки приложений
- •Сборки в среде clr
- •1 Общие сведения о сборках
- •2 Содержимое сборок
- •3 Манифест сборки
- •4 Размещение сборок
- •Visual Studio .Net – открытая среда разработки.
- •Среда Microsoft Visual c# 2005 Express Edition
- •Структура программы в c#.
- •Пример 1. Программа FirstProject
- •Пространство имен.
- •Создание и запуск проекта.
- •Практична робота № 2 Введення в Windows Forms
- •Ход работы (первой части лабораторного занятия).
- •Теоретические сведения:
- •Создание Windows-приложений
- •Окно кода программы
- •Роль класса Application
- •Свойства проекта
- •Запуск приложения
- •Что такое форма
- •Windows Forms в технологии .Net
- •Функциональные возможности класса Form
- •Цикл существования объекта Form
- •Диалог MessageBox
- •Закрытие формы (Выход из формы)
- •Создание mdi-приложений.
- •Стандартный делегат
- •1 Часть
- •2 Часть
- •Теоретические сведения.
- •Форматирование строки вывода.
- •Консольный ввод.
- •Расширяющее преобразование.
- •Сужающее преобразование
- •Метод Parse().
- •Класс System.Environment. Окружение.
- •Система типов
- •Простые (элементарные) типы
- •Перечисления
- •Структуры
- •Язык xml
- •Практична робота № 4 Огляд мови с #. Змінні. Структури мови Цель: освоить синтаксис языка программирования с#, закрепить практически использование структур языка. Ход выполнения работы:
- •Теоретические сведения. Базовый синтаксис с#
- •Литералы. Представление значений.
- •Арифметические литералы
- •Логические литералы
- •Символьные литералы
- •Символьные управляющие последовательности.
- •Строковые литералы
- •Переменные.
- •Объявление и инициализация.
- •Область видимости.
- •Константы
- •Операции и выражения
- •Контроль за переполнением. Checked и unchecked.
- •Операция is
- •Операция as
- •Особенности выполнения арифметических операций
- •Особенности арифметики с плавающей точкой
- •Управляющие операторы
- •Теоретические сведения: Иерархия классов. Понятие класса управляющих элементов.
- •Класс Control
- •Элемент управления TextBox
- •Класс Button
- •Элемент управления CheckBox
- •Переключатели и группирующие рамки
- •Элемент управления CheckedListBox
- •Комбинированные списки
- •Управляющий элемент ImageList
- •Элемент управления MonthCalendar
- •Элемент управления Panel
- •Порядок перехода по Tab
- •Форматирование элементов управления
- •Свойства Anchor и Dock
- •Всплывающие подсказки (ToolTips)
- •Создание меню
- •Главное меню.
- •Контекстное меню
- •Создание строки состояния
- •Создание пользовательского диалогового окна.
- •Стандартные диалоговые панели общего назначения.
- •II Задание Expression в таблице, используя визуальные средства разработки.
- •Теоретические сведения:
- •1 Класс DataSet.
- •1.1 Класс DataTable (таблицы)
- •1.1.1 Столбцы (объект Columns).
- •1.1.2 Строки (объект Row)
- •Добавление данных.
- •Заполнение полей.
- •Изменение данных.
- •Состояния строки.
- •Обработка событий
- •Привязка DataTable к некоторым элементам управления.
- •1.1.3 Ограничения (объект Constraints)
- •1.1.4 Представление (объект DataView).
- •1.2 Класс DataRelation (связи между таблицами)
- •2 Просмотр данных. Класс DataGridView.
- •Источники данных (DataSource).
- •2.1.1 Отображение данных из массива
- •2.1.2 Отображение данных из DataTable
- •2.1.3 Отображение данных из DataView
- •2.1.4 Отображение данных из класса DataSet
- •2.1.5 Отображение данных из массива
- •2.2 Привязка данных (DataBinding).
- •Простая привязка.
- •Объекты привязывающие данные (BindingContext)
- •3 Схемы xml.
- •3.1 Пример использования xml-формата для взаимодействия с xml Web-службами:
- •3.2 Ado.Net 2.0 тесно интегрировано с xml.
- •4 Xsd (xml Structure Defenitions) схема.
- •4.1 Описание.
- •4.2 Основные элементы
- •4.3 Использование Visual Studio 2005 .Net
- •4.3.1. Загрузка схем и данных в DataSet
- •4.3.2 Запись схемы и данных из DataSet
- •Практична робота № 7 Використання масивів і їх методів в c # Цель: овладеть возможностью использования массивов, строк и их методов.
- •Массив.
- •Объявление массивов Объявление одномерных массивов
- •Многомерные массивы
- •Пример использования массивов.
- •Массивы массивов
- •Встроенный сервис по обслуживанию массивов
- •Практична робота № 8 Використання колекцій в c # Цель: овладеть возможностью использования коллекций.
- •Коллекции.
- •ArrayList. Массив-список.
- •Практична робота № 9 Об'єкти і класи в с # Цель: четко разграничить понятия класса, объекта.
- •Поля класса
- •Методы класса
- •Объект.
- •Конструктор.
- •Деструктор.
- •Операция new
- •Вложенные классы.
- •Ссылки как параметры.
- •Оператор is
- •Оператор as
- •Переменные только для чтения и константы.
- •Ключевое слово static.
- •Практична робота № 10 Успадкування. Інкапсуляція. Поліморфізм Цель: практически освоить основные принципы ооп. Ход работи:
- •1 Часть. Изучение принципов наследования и инкапсуляции.
- •2 Часть. Изучение принципа полиморфизма.
- •Теоретические сведения.
- •Инкапсуляция
- •Наследование
- •Полиморфизм
- •Виртуальные методы и работа с ними в производных класах.
- •Интерфейсы.
- •Практична робота № 11 Робота з файлами в с # Цель: овладеть возможностью считывания/записи данных из/в файл.
- •Потоки: байтовые, символьные, двоичные
- •Общая характеристика классов потоков
- •Класс Filestream
- •Открытие и закрытие файла.
- •Копирование файла.
- •Файловый ввод–вывод с ориентацией на символы.
- •Пример использования StreamWriter.
- •Пример использования StreamReader.
- •Пример перенаправления потоков.
- •Основні поняття, що використовуються при проектуванні діалогу.
- •Основна термінологія, що використовується при проектуванні вікон. Визначення вікон, типи вікон.
- •Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на дані.
- •Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на документи.
- •Вибір моделі інтерфейсу.
- •Розробка вікна.
- •Теоретичні відомості.
- •Поле вибору: визначення, стан, типи.
- •Поле вибору: представлення об’єктів, ідентифікація поля.
- •Поле вибору: курсор вибору, виділення обраного об’єкту, недоступність об’єкту вибору, черговість розташування, елементи настроювання.
- •Взаємодія користувача з полями вибору, первісні представлення, вхідний стан.
- •Поле введення: визначення, ідентифікація, роздільники, шрифт, правила читабельності.
- •Теоретичні відомості. Меню дій, спадаюче меню: призначення, розташування, обов’язкові опції, число опцій.
- •Послідовність опцій курсору.
- •Елементи настроювання і виклик опцій.
- •Особливості режимів роботи для одного користувача і багатьох користувачів.
- •Спливаюче меню.
- •Область функціональних клавіш.
- •Теоретичні відомості.
- •Область команд: розміщення, зміст, використання, правила запиту дії “Команда”.
- •Правила для дій “Витяг команди”, правила для дії “Підказка”.
- •Співвідношення між областю команд і меню дій.
- •Практична робота № 16 Створення графічних додатків в с #
- •Практична робота № 17 Створення графічних примітивів
Поле вибору: курсор вибору, виділення обраного об’єкту, недоступність об’єкту вибору, черговість розташування, елементи настроювання.
Курсор вибору – це спеціальна позначка щодо звертання уваги користувача на поле вибору. Розмір курсору вибору повинен відповідати довжині найбільшого об’єкту. Вихідна позиція курсору вибору визначається фактором:
Рисунок 13.22 – Курсор в полі вибору.
Якщо поле вибору є першим полем на формі і в випадку переходу користувача з попередньої форми на наступну, то курсор повинен автоматично встановлюватись на це поле вибору.
Як правило об’єкт по замовчуванню повинен бути першим у списку організованому по стовпцях – верхнім, по рядках – лівим, в таблиці – першим у верхньому рядку. Виділення здійснюється кольором, яскравістю, контрастністю або спеціальні позначки курсору. Об’єкт вважається доступним, якщо користувач може вибрати його з причини виконання відповідної операції для поточного стану об’єкту. Об’єкт вважається недоступним, якщо поточний стан додатку не дозволяє його вибрати з причини не виконання деяких умов або можливості застосування на деякому етапі роботи додатку. Інформація про недоступність об’єкту доводиться користувачу такими способами:
зміна яскравості;
зміна контрастності недоступного об’єкту;
Об’єкт недоступний

Рисунок 13.23 – Недоступність об’єкту.
зміна кольору;
зміна одного чи декількох символів назви об’єкту деякими спеціальними символами.
Доступні об’єкти не повинні виділятися.
Доступні
об’єкти

Рисунок 13.24 – Доступні об’єкти.
Розташування об’єктів в черзі списку, рядку або таблиці, повинно здійснюватись за принципом: найбільш часто використовувані розміщуються першими, а ніж ті, що рідше використовуються.
Рисунок 13.25 – Розташування об’єктів в черзі списку.
В додатку може бути введений елемент настроювання, що враховує кількість введених об’єктів, тобто полів вибору за визначений період часу або за визначене число звертань до нього , і змінює черговість у списку, тобто робить цей найбільш використовуваний елемент першим у списку.
Взаємодія користувача з полями вибору, первісні представлення, вхідний стан.
Первісні представлення повинні відображати такий стан, що діє на початку користування формою екрану, а для поля вибору – стан початку опрацювання цього поля – мова йде про інформацію первісного стану. Ця інформація подається системою, якщо користувач перший раз звертається до цього поля вибору. Для лінійної форми алгоритму додатку, тобто при користуванні формою з об’єктом вибору при вирішенні задачі один раз, проектування первісного стану поля вибору відбувається один раз. А для розгалуженого алгоритму, що містить дуги повертання на цю вершину, проектування первісного стану повинно бути кожного разу при повертанні на нього користувача. При проектуванні первісного стану головне – вибір об’єкта по замовчуванню, яким може бути:
об’єкт, що був обраний за попередньою появою поля;
об’єкт, обраний користувачем додатку в поточному сеансі роботи;
об’єкт, який розрахований і представлений самим додатком в залежності від результату попереднього розв’язування задач.
Вихідний стан об’єкту може представлятись:
параметром змінною;
дією, яку може виконувати користувач;
візуальним зображенням, як результат опрацювання форми чи об’єктів вибору.
Іноді для підвищення гнучкості додатку в полі вибору можуть міститись об’єкти, що характеризують стан додатку. Вибираючи якийсь об’єкт, користувач може змінювати як склад розв’язуваних задач (адаптація до різних режимів роботи додатку), так і змінювати доступний інструментарій при вирішенні конкретної задачі додатку.
Щодо засобів вибору з запропонованого списку (клавіатура, мишка...); то вони повинні бути обов’язково задубльовані для самостійного вибору користувачем.