Мал. . Насіння сливи:
1 – терну; 2 – терносливи; 3 – сливи домашньої; 4 – аличі
2. Кісточка овальна, плоско-випукла (мал. ).
1) поверхня бугристо-зморшкувата, черевний шов розвинутий………......
…………………………………………………тернослива, терен садовий.
2) поверхня слабозморшкувата, іноді гладка, довжина 15-18 мм, черевний шов широкий, слаборозвинутий, колір світло-коричневий…….
…………………………………………………..слива домашня (Ренклод).
3) довжина менше 15 мм, поверхня гладка, черевний шов нерозвинений..
………………………………………………………………………….алича.
Мал. . Насіння:
1 – черешні; 2 – вишні звичайної; 3 – вишні степової
Хід роботи
1. Суміш насіння зерняткових рослин, кісточкових розібрати за величиною, користуючись відрізком міліметрового паперу.
2. Розглянути по декілька насінин із відібраних груп на предметному столику через 4-5-кратну лупу (крім кісточкових великої величини) і визначити, користуючись ключем.
3. Після визначення насіння описати за наведеною схемою:
Види плодових рослин |
Величина, мм |
Форма насіння |
Характер насіння |
Колір |
Поверхня |
Черевний шов (для кістянок) |
Спинний шов (для кістянок) |
Малюнок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання № 2. Визначення життєздатності насіння
Матеріали та обладнання. Семена плодових рослин, пінцети, препарувальні голки, чашки Петрі, лупи.
Реактиви: 0,1-0,2-% розчин індигокарміну.
Пояснення до завдання. Якість насіння визначається такими показниками: чистотою, схожістю, життєздатністю, енергією проростання, господарською придатністю. Насіння плодових рослин, які не пройшли післязбирального дозрівання при звичайних умовах не проростають. Для визначення їхньої життєздатності застосовують непрямі способи, зокрема, зафарбування аніліновими фарбами. Цей метод заснований на властивості мертвих клітин і тканин зафарбованого насіння, цього не спостерігається в життєздатних насінин.
Хід роботи
1. Попередньо замочити насіння й залишити їх на дві доби (у кісточкових відокремити кістянку).
2. Зняти покриви насіння препарувальною голкою, не пошкоджуючи сім'ядоль і корінця.
3. Занурити очищене насіння на 2-3 год. в 0,1-0,2-% розчин індигокарміну.
4. Промити насіння від барвника й підрахувати насіння, що зафарбувалося, як нежиттєздатне. Насіння I класу повинно мати не менше 90 % життєздатних насінин, II класу – 70 %.
Завдання № 3. Стратифікація насіння
Матеріали та обладнання. Насіння, пісок або торф, ящики, совки, цебро, етикетки.
Пояснення до завдання. Насіння плодових порід проростає тільки після проходження післязбирального дозрівання в умовах зволоження, доступу повітря й температур у межах 2-5 °С тепла. При зазначеному режимі в насінинах відбуваються складні біохімічні зміни, що обумовлюють перехід насіння зі стану спокою в активний стан. Така підготовка насіння називається стратифікацією.
Хід роботи
1. Попередньо замочити очищені від домішок насіння на 1-2 доби.
2. Змішати насіння з вологим піском або торф'яною крихтою.
3. Насипати суміш насіння у ящики шаром не більше 30 см для зерняткових і 50 см для кісточкових; невеликі партії насіння можна стратифікувати у глиняних горщиках.
Помістити насіння в підвал, підтримуючи температуру 2-5 °С, систематично їх перемішувати.
Тривалість стратифікації, дні:
Яблуня культурна, лісова, груша 90-120
Яблуня сливолиста 70-100
Яблуня сибірська 30-60
Вишня, слива, алича, черешня, терен, антипка 150-180
Абрикос 80-100
Персик 100-120
Мигдаль 50-70
Лабораторна робота
Сорти зерняткових плодових рослин (яблуня, груша)
Численні культурні сорти в процесі штучного добору походять від ряду видів: яблуні – від яблуні лісової, сливолистої (китайка), низької, опушеної й сибірської; груші – від груші лісової (звичайної) та іноді від уссурійської.
Культурні сорти, кількість яких дуже велика, розрізняються за своїми морфологічними ознаками і біологічними особливостями.
Основні сортові ознаки яблуні й груші
1. Листки (типові листки знаходяться у середній частині однорічних пагонів): величина листка й прилистків – велика, середня, дрібна; форма (мал. , ) – видовжена, овальна, яйцеподібна, зворотно-яйцеподібна, округла; характер краю листка – листок дрібно- або дужепильчатий, городчатий, пильчато-городчатий, цілий.
Мал. . Форма листів яблуні:
1 – видовжена; 2 – овальна; 3 – яйцевидна; 4 – округла;
5 – зворотно-яйцевидна
Мал. . Форма листів груші:
1 – округла; 2 – овальна; 3 – яйцевидна; 4 – видовжена
Мал. . Форма плодів яблуні:
1 – яйцеподібна; 2 – циліндрична; 3 – конічна; 4 – округла; 5 – плоска
Мал. . Будова плода яблуні:
1 – блюдце; 2 – чашечка; 3 – підчашечна трубка; 4 – сердечко; 5 – осьова порожнина;
6 – насіння; 7 – насінна камера; 8 – лійка із плодоніжкою
Мал. . Форма плодів груші:
1 – округла; 2 – овальна; 3 – коротко-грушоподібна; 4 – видовжено-грушоподібна
2. Плід (головна відмінна ознака сорту): величина – великий (більше 125 г), середній (від 50-100 г), дрібний (до 50г); форма – для яблуні – яйцеподібна, циліндрична, конічна, округла, плоска; для груші – округла, овальна, коротко- і видовжено-грушоподібна (мал. , ); поверхня – гладка, ребриста; колір шкірочки – основна й покривна в виді рум'янцю смугастого й розмитого, різної інтенсивності; ознаки будови (мал. ): лійка (поглиблення в основі плоду) – дрібна, середня, глибока або лійка відсутня; плодоніжка – довге, коротка, товста, тонка; блюдце (заглиблення на вершині плоду в місці розташування чашечки) – глибоке, неглибоке, гладке, ребристе або блюдце не виражене (заглиблення немає); сердечко (за формою) – ріпчасте, цибулинне, серцеподібне, насінні камери – закриті й відкриті, колір м'якоті – білий, зеленуватий, жовтий, кремовий, розовий та.