
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення плодово-ягідних рослин за плодами
- •Будова й основні частини плодових й ягідних рослин
- •Мал. 1. Молоде дерево яблуні:
- •Хід роботи:
- •Мал. 2. Плодові утворення:
- •Хід роботи:
- •Мал. 3. Бруньки груші в розрізі:
- •Хід роботи:
- •Література
- •Лабораторна робота Насіння плодово-ягідних порід
- •Характерні морфологічні ознаки насіння плодових й ягідних рослин
- •Ключ для визначення плодово-ягідних рослин за насінням
- •Мал. . Насіння абрикоси:
- •Мал. . Насіння сливи:
- •Строки дозрівання й споживання
- •Лабораторна робота Садовий інструмент
- •Мал. . Пилки садові:
- •Лабораторна робота Щеплення плодових рослин
- •Мал. . Косі зрізи черешка прищепи:
- •Мал. . Щеплення:
- •Мал. . Окулірування:
- •Лабораторна робота Вирощування щепленого саджанця
- •Мал. . Схема вирощування щепленого саджанця у відділі формування:
- •Мал. . Типи крон, формованих у розпліднику:
- •Лабораторна робота Закладка плодового саду
- •Література
ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА
Кафедра теорії та методики
трудового та професійного навчання
Лабораторна робота №7
ПЛОДОВІ ТА ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ
з курсу „Сучасне сільськогосподарське виробництво”
Полтава 2007
Мета і завдання роботи: Ознайомитися із класифікацією та хараактеристикою плодово-ягідних культур, розпізнавати їх за плодами, будовою плодових дерев і ягідних рослин, їх генеративних і вегетативних бруньок.
Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент.
Уміти визначати й описувати основні плодово-ягідні рослини, будову плодового дерева і ягідних рослин, різних типів плодових утворень, генеративних і вегетативних бруньок.
Лабораторне обладнання: Свіжі або консервовані плоди, муляжі різних плодово-ягідних рослин під номерами (роздатковий матеріал), гербарій листків тих же порід, кольорові таблиці із зображеннями плодово-ягідних рослин, саджанець яблуні або груші з добре відмитою кореневою системою, молоді кущі смородини, аґрусу, малини, суниці з ріжками й вусами, гілки яблуні й вишні з різними типами плодових утворень (роздатковий матеріал), свіжі або зафіксовані плодові й вегетативні бруньки яблуні й вишні, лупи, препарувальні голки й пінцети.
Завдання на самостійне опрацювання: Студенти повинні вивчати матеріал з підручника, конспектів лекцій, практикуму, а також відповісти на контрольні запитання.
Порядок оформлення звіту:
1. Виконати завдання №1 (Визначення й опис основних плодово-ягідних рослин).
Виконати завдання №2 (Вивчення будови плодового дерева і ягідних рослин).
3. Виконати завдання №3 (Вивчення різних типів плодових утворень яблуні й вишні).
4. Виконати завдання №4 (Вивчення будови генеративних і вегетативних бруньок).
Форма запису результатів у вигляді таблиць, які наведені в кінці кожної роботи.
Теоретична підготовка до роботи:
Плодові і ягідні рослини за морфологічними, біологічними, екологічними ознаками і типу плодів об'єднані в такі групи: зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхоплідні, субтропічні, тропічні, виноград.
У межах ботанічних родів розрізняють плодові породи: яблуня, груша, вишня, черешня, абрикос, персик, слива й ін.
Завдання № 1. Визначення й опис основних плодово-ягідних рослин
Матеріали та обладнання. Свіжі або консервовані плоди, муляжі різних плодово-ягідних рослин під номерами (роздатковий матеріал), гербарій листків тих же порід, кольорові таблиці із зображеннями плодово-ягідних рослин.
Хід роботи:
Визначити, користуючись наведеним ключем, замалювати плоди й описати основні плодово-ягідні рослини за наступною схемою:
Порода |
Характер рослини |
Плід |
Листя |
Довговічність, років |
Початок плодоношення |
Строк використання свіжих плодів |
|
|
|
|
|
|
|
Ключ для визначення плодово-ягідних рослин за плодами
А. Плід яблукоподібний різної форми та кольору; листки цілі, із прилистками, опушені……………………………………………….яблуня.
Б. Плід грушоподібний різної форми та кольору; листки цілі, з опадаючими прилистками, не опушені……………………………...груша.
В. Плід – кістянка.
1. Плід невеликий, 1,5-2 см, округлий з довгою плодоніжкою:
1) плоди світло-червоні, червоні, темно-червоні; листки цільні, невеликі, гладкі…………………………………………………………………..вишня.2) плоди жовті, рожеві, червоні; листки цілі, великі, гладкі, з 2-4 залозками на черешку……………………………………………...черешня.
2. Плід середній і великий, з короткою плодоніжкою:
1) плоди округлі та овальні, різного кольору, з восковим нальотом; листки цілі, опушені…………………………………………………...слива.
2) плоди округлі, з заглибленим швом, жовті й жовто-жовтогарячі; листки цілі, яйцеподібні, не опушені, з залозками на черешку……………
……………………………………………………………………….абрикос.
3) плоди великі, округлі, зелені і жовто-зелені, іноді з рум'янцем; листки цільні, видовжено-ланцетні………………………………………….персик.
Г. Плід – ягода.
1. Плід – збірна сім'янка, утворена із соковитого квітколожа; листки складні, що складаються з окремих листочків……………………..суниця.
2. Плід – збірна кістянка; листки непарноперисті з 3-5 листочків…..малина.
3. Плід – ягода:
1) ягода дрібна, округла, чорно-синього, червоного, жовтого кольору; листки цілі або лопатеві…………………………………………смородина.
2) ягода середня, овальна, різного кольору, листки розсічені, 3-5-лопатеві…………………………………………………………………аґрус.
4. Плід – ягода, опукло-овальна, двохнасінна, різного кольору; плоди зібрані у велику складну кисть (гроно); листки великі, цілі або 3-5-лопатеві……....……………………………………………………виноград.
Будова й основні частини плодових й ягідних рослин
Завдання № 2. Вивчення будови плодового дерева і ягідних рослин
Матеріали та обладнання. Молодий правильно сформований 4-5-річний саджанець яблуні або груші з добре відмитою кореневою системою, молоді кущі смородини, аґрусу, малини, фіксовані на картоні, доросла рослина суниці з ріжками й вусами.
Пояснення до завдання. Основні частини плодового дерева – коренева система й надземна частина (мал. 1). Надземна частина складається із стовбура й крони. Між кореневою системою й надземною частиною знаходиться коренева шийка (місце переходу кореня в стебло).
Частина стовбура дерева від кореневої шийки до першої скелетної гілки нижнього ярусу крони називається штамбом, а вище (продовження стовбура) – провідником (центральним провідником, лідером).
У кореневій системі розрізняють головні, або основні (скелетні), і бічні обростаючі корені. Скелет кореневої системи звичайно має горизонтальні і вертикальні корені.
Скелетні корені залежно від утворення можуть бути коренями першого порядку з коренями, що відходять від них, другого порядку й т.д.
На молодих скелетних коренях утворяться обростаючі корені – більш молоді й розгалуджені, більш короткі та тонкі й менш довговічні. Обростаючі корені утворять безліч дрібних і тонких корінців, які називаються кореневими мичками. Плодові й ягідні рослини відрізняються різною здатністю до відносного розвитку й утворення кореневих мичок, на що впливають також ґрунтові умови й агротехніка.
Обростаючі корені можуть бути ростовими (активними, всмоктуючими, поглинаючими). Корінці довжиною до 3-4 мм первинної будови виконують важливу функцію – всмоктування води з розчиненими в ній мінеральними речовинами із ґрунту. Вони мають кореневий чохлик, зону росту й зону всмоктування, покриту кореневими волосками, які слабко видно простим оком.
Розвиток кореневої системи (скелетних і обростаючих коренів) взаємозв’язано з розвитком надземної частини і є основною умовою для росту й плодоношення плодових і ягідних рослин.
Крона складається із сукупності всіх розгалуджень, які розташовані радіально по стовбурі дерева.